Відхилення учасника процедури закупівлі, який зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 Особливостей

Що вважати недостовірною інформацією

В постанові Пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Що вважати суттєвою інформацією при визначенні результатів процедури закупівлі

Як замовнику розцінити слово «суттєво», враховуючи тлумачення Словника української мови, то «суттєвий» є який становить саму суть, зміст чого – небуть; важливий, значний; який має велике, особливе значення. 

Тобто, замовнику потрібно визначити чи отримана інформація про недостовірність відомостей, які поданні учасником процедури закупівлі має важливе значення та впливає на визначення результатів процедури закупівлі. 

Що вважати виявленням інформації згідно з абзацом першим пункту 42 Особливостей

Згідно з пунктом 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником / переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про факт зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

Тобто, дана норма визначає окремий порядок отримання замовником такої інформації – звернення замовника за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Але підтверджувати недостовірну інформацію згідно зазначених норм від фізичних осіб, фізичних осіб підприємців замовники не можуть, оскільки дана норма такої можливості не передбачає.

Разом з тим, підстава для відхилення учасника за надання недостовірної інформації передбачає, що тільки після підтвердження від зазначених суб’єктів факту недостовірності інформації замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника закупівлі. 

Замовник, керуючись пунктом 42 Особливостей може самостійно звернутися за перевіркою такої інформації, та враховуючи, що відповідь замовник може отримати не в найкоротший строк, який визначений для розгляду тендерної пропозиції, тоді замовнику варто продовжити строк розгляду ТП до 20 робочих днів згідно частини 10 статті 29 Закону. Та, у разі підтвердження за результатами звернення замовника подання недостовірної інформації учасником, замовник зможе відхилити такого з підстав визначених абзацом 3 підпункту 1 пункту 44 Особливостей. Відповідно якщо така інформація не підтвердиться або ж замовник не отримує відповідь до кінцевого строку розгляду, підстава для відхилення відсутня.

Відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення) передбачає адміністративну відповідальність згідно статті 164-14 КУпАП на штраф від 25500 гривень.

Чи потрібно замовнику давати 24 год для виправлення невідповідностей при виявленні недостовірної інформації?

Ні, адже в замовника вже наявна підстава для відхилення.

Замовники досить часто припускаються помилки, коли здійснюють перевірку інформації на офіційних сайтах виробників, представників, а також в електронній системі закупівель щодо інших закупівель. В подальшому такі відомості покладають в основу відхилення тендерної пропозиції учасника. Проте замовникам слід розуміти, що такі дії не можуть підтверджувати недостовірність інформації або документів наданих учасником у складі тендерної пропозиції. Також, має значення суб’єкт до якого звертається замовник, тобто це має бути орган державної влади, підприємство, установа чи організація, яка відповідно до їх компетенції може підтвердити чи спростувати ту чи іншу інформацію. Якщо замовник, для прикладу, дізнався про недостовірність інформації, поданої учасником, шляхом аналізу веб-сайту виробника, то доцільно направити такому виробнику офіційне звернення для отримання документального підтвердження та можливості відхилення тендерної пропозиції такого учасника. 

Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Часто інші учасники процедури закупівлі перед оскарженням рішення замовника намагаються переконати такого щодо надання переможцем недостовірної інформації. З одного боку замовник не має обов'язку ставити під сумнів кожен поданий учасником документ чи інформацію під час розгялду, а також перевіряти їх у порядку, встановленому пунктом 42 Особливостей. Крім того, розгляд тендерної пропозиції замовник здійснює суто згідно  вимог своєї ТД. Але, якщо замовник має сумніви або йому стало відомо про можливе подання недостовірної інформації учасником, тоді безпечніше здійснити додаткову перевірку та скерувати запит до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції з метою перевірки достовірності даних, які надані учасником у складі тендерної пропозиції. І тiльки після підтвердження факту надання учасником недостовірної інформації відхиляти його тендерну пропозицію.