Типові порушення, які встановлюють ДАСУ та суди при закупівлі послуг
Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Одним із предметів закупівель, з яким стикаються фактично всі замовники, є послуги.
Водночас відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
При цьому, щоб правомірно здійснити закупівлю даного предмета закупівлі замовникам потрібно дотриматися вимог закупівельного законодавства.
Однак здійснюючи закупівлі послуг, яких є доволі значна кількість, замовники допускають численні порушення, що часто є предметом моніторингу органів Державної аудиторської служби України (далі-ДАСУ) та розгляду в судових інстанціях.
Тому далі розглянемо типові порушення закупівельного законодавства при закупівлі послуг.
Практика ДАСУ
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Судова практика
Підсумки
З розглянутої практики моніторингу та судової практики вбачається, що замовники допускають типові порушення закупівельного законодавства, зокрема при визначенні предмета закупівлі, пункту 14 наказу Мінекономіки №1082 від 11.06.2020 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі-наказ №1082), а також при формуванні тендерної документації та проєкту договору.
Тому замовникам слід враховувати норми закупівельного законодавства, зокрема Закону, Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 та наказу №1082, а також розглянуту практику моніторингу та судову практику задля уникнення притягнення до відповідальності.
пов'язані статті
07 берез.
Типові дискримінаційні умови тендерної документації при встановленні кваліфікаційних критеріїв05 берез.
Дозакупівля природного газу у зв’язку зі зменшенням обсягу на початку року03 берез.
Чи є заява про приєднання до договору на надання послуг еквайрингу договором про закупівлю у розумінні Закону03 берез.
Рішення замовника, які призводять до спрацювання ризик-індикаторів28 лют.
Які порушення встановлювали контролюючі органи щодо документів переможця