Типові порушення, які встановлюють ДАСУ та суди при закупівлі послуг
Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Одним із предметів закупівель, з яким стикаються фактично всі замовники, є послуги.
Водночас відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
При цьому, щоб правомірно здійснити закупівлю даного предмета закупівлі замовникам потрібно дотриматися вимог закупівельного законодавства.
Однак здійснюючи закупівлі послуг, яких є доволі значна кількість, замовники допускають численні порушення, що часто є предметом моніторингу органів Державної аудиторської служби України (далі-ДАСУ) та розгляду в судових інстанціях.
Тому далі розглянемо типові порушення закупівельного законодавства при закупівлі послуг.
Практика ДАСУ
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Судова практика
Підсумки
З розглянутої практики моніторингу та судової практики вбачається, що замовники допускають типові порушення закупівельного законодавства, зокрема при визначенні предмета закупівлі, пункту 14 наказу Мінекономіки №1082 від 11.06.2020 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі-наказ №1082), а також при формуванні тендерної документації та проєкту договору.
Тому замовникам слід враховувати норми закупівельного законодавства, зокрема Закону, Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 та наказу №1082, а також розглянуту практику моніторингу та судову практику задля уникнення притягнення до відповідальності.
пов'язані статті
08 серп.
Особливості закупівлі авторського та технічного нагляду після коригування проектної документації06 серп.
Алгоритм погодження завдань, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 500 тис. гривень05 серп.
На етапі укладення договору про закупівлю не планували залучення субпідрядника, проте така необхідність виникла в процесі реалізації робіт — чи правомірні такі дії01 серп.
Чеклист при коригуванні проектної документації та наступного здійснення закупівель31 лип.
При закупівлі яких транспортних засобів замовник має застосовувати локалізацію