Суб’єкт, з яким укладено договір не виходить на зв’язок: як розірвати договір та укласти договір з іншим учасником

Після здійснення закупівлі та укладення договору в замовника наступає ще один важливий етап – виконання договору. При цьому, під час виконання договору виникають різноманітні обставини, які зумовлюють необхідність внесення змін до договору, зокрема у зв’язку із зміною істотних умов договору. 

Водночас іноді замовники стикаються з недобросовісними контрагентами, які під час виконання договору не виконують зобов’язання, які визначені умовами договору, а також не виходять на зв’язок. 

Тому замовникам для того, щоб отримувати товари, роботи чи послуги, необхідно розірвати договір та зняти бюджетні зобов’язання за договором, задля укладення договору з новим контрагентом. 

Але як розірвати договір, якщо за загальним правилом згідно норм цивільного законодавства, розірвання договору здійснюється за домовленістю сторін. 

Далі пропонуємо розібратися із тим, що замовникам необхідно зробити, щоб розірвати договір із суб’єктом, з яким укладено договір та який не виходить на зв’язок та укласти договір з іншим контрагентом. 

Норми законодавства, які регулюють розірвання договорів 

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Згідно частини 2 статті 651 ЦКУ договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 

Частина 1 статті 188 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 

Згідно з частиною 3 статті 651 ЦКУ у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. 

Згідно наведених норм видається, що розірвати договір сторони договору можуть за домовленістю сторін, за рішенням суду та в односторонньому порядку, зокрема в разі, якщо така умова була передбачена умовами самого договору. 

З огляду на те, що в разі, якщо контрагент не виходить на зв’язок, то і розірвати договір за домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди немає можливості. 

Тому в разі, якщо контрагент не виходить на зв’язок, замовник може розірвати договору в односторонньому порядку або за рішенням суду. 

Однак варто відмітити, що розірвання договору в судових інстанціях може зайнятий досить тривалий час, що для замовників не видається як вдалий варіант для задоволення потреби в предметі закупівлі, який замовникам іноді необхідно отримувати на постійній основі. 

Тому більш доцільним варіантом для розірвання договору є одностороннє розірвання договору.  

Що слід передбачити в договорі задля можливості одностороннього розірвання договору? 

В статті «Одностороннє розірвання договору про закупівлю в публічних закупівлях» було визначено, що розірвати договір про закупівлю в односторонньому порядку сторони можуть виключно у випадку, коли така умова передбачена законом, наприклад, така умова може бути передбачена спеціальними нормами щодо певних видів договорів або умову про одностороннє розірвання сторони передбачили в договорі про закупівлю.  

Натомість у всіх інших випадках одностороннє розірвання договору про закупівлю не є правомірним. 

Тому задля того, щоб мати можливість розірвати договір в односторонньому порядку в разі, якщо контрагент не виходить на зв’язок, замовнику необхідно передбачити таку умову в договорі. 

В який спосіб здійснюється одностороннє розірвання договору? 

При розірванні договору за домовленістю сторін підставою для розірвання договору виступає додаткова угода. 

Однак при односторонньому розірванні не передбачається укладення додаткової угоди, адже одностороннє розірвання договору слід вважати одностороннім правочином. 

І тому видається, що при односторонньому розірванні договору замовник повинен надіслати контрагентові повідомлення про одностороннє розірвання договору, в якому, до прикладу, момент розірвання договору визначити в самому повідомленні, приміром, зазначивши дату розірвання договору. 

Як зняти бюджетні зобов’язання у випадку, одностороннього розірвання договору? 

З огляду на те, що замовнику незважаючи на розірвання договору доволі часто необхідно і надалі отримувати товари, роботи та послуги, тому замовнику потрібно задля укладення нового договору «вивільнити» бюджетні кошти, зменшивши бюджетні зобов’язання в органах Казначейства. 

Так, згідно з пунктом 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309) у разі змін умов бюджетних зобов’язань (додаткові договори, розірвання договору тощо), зокрема внесення змін до договору про закупівлю, розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань та/або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов’язань. 

При знятті з обліку бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань суми у реєстрах проставляються з мінусом. 

З огляду на те, що одностороннє розірвання договору є одностороннім правочином і підставою для розірвання договору в такому випадку виступає повідомлення про одностороннє розірвання договору, тому вбачається, що підтвердним документом для зняття бюджетних зобов’язань в органах Казначейства буде повідомлення постачальника (виконавця) про розірвання договору. 

Водночас більше про особливості зняття бюджетних зобов’язань в органах Казначейства при односторонньому розірванні договору дізнаєтеся в статті «Як розірвати договір в односторонньому порядку та зняти з реєстрації бюджетні зобов’язання» 

І відповідно після зняття бюджетних зобов’язань замовник може укласти новий договір, зокрема шляхом здійснення закупівлі з огляду на вартість предмета закупівлі. 

Підсумки 

1. Законодавчі норми дозволяють розірвати договір за домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди, за рішенням суду та в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення про одностороннє розірвання договору. 
2. У випадку, якщо контрагент не виходить на зв’язок та замовник немає можливості укласти додаткову угоду задля розірвання договору, якщо контрагент відмовляється виконувати умови договору, замовник може розірвати договір в односторонньому порядку або за рішенням суду. 
3. Задля того, щоб розірвати договір в односторонньому порядку замовнику необхідно передбачити можливість розірвання договору в одностороннього порядку.