Керуючись вимогами абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Слід відмітити, що на відміну від більшості норм, питання щодо відхилення тендерної пропозиції з підстави, відображеної в абзаці 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, викликало (та й продовжує викликати) чимало питань. Адже практика аудиторів та Органу оскарження у різних часових періодах містить відмінності, що доволі часто збиває з пантелику навіть найдосвідченіших замовників.

Перш за все доцільно зрозуміти, що саме передбачають вимоги, відображені у нормах абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Звертаючись до абзацу 1 пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

В свою чергу відповідно до норм абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

З вищезазначеного випливає, що замовник має можливість включити до тендерної документації вимоги у відповідності до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону виключно у випадках, коли такі умови зумовлені законодавчими нормами. До переліку таких документів / інформації можна віднести:

  • ліцензії та інші документи дозвільного характеру;
  • підтвердження того, що учасник не здійснює господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора та його місцезнаходження (місце проживання – для фізичних осіб-підприємців) не знаходиться на тимчасово окупованій території;
  • накладення кваліфікованого електронного підпису на тендерну пропозицію;
  • тощо.

Тож розглянемо практику Органу оскарження, Державної аудиторської служби та суду щодо відсутності або невідповідності інформації / документів, надання яких передбачено вимогами тендерної документації базуючись на нормах абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону.

Практика Органу оскарження, аудиторів та суду щодо (не)відповідності тендерної пропозиції вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону