Статті

Як розірвати договір в односторонньому порядку та зняти з реєстрації бюджетні зобов’язання

4
871

Ведення господарської діяльності під час війни має свої особливості, зокрема, в частині виконання умов договірних зобов’язань. В результаті обстрілів, пошкодження інфраструктури, окупації тощо обставини можуть скластися так, що суб’єкт господарювання в певний момент втрачає можливість виконувати свої договірні зобов’язання, та ще гірше – можливість повідомити про таку ситуацію іншу сторону, з якою укладено договір про закупівлю.

Якщо виникає ситуація коли за укладеним договором про закупівлю постачальник (виконавець) втрачає можливість далі виконувати договірні зобов’язання, то в такому разі замовника хвилює:

  1. яким чином правильно розірвати договір про закупівлю з постачальником (виконавцем), який не виходить на зв’язок та не може підписати додаткову угоду про розірвання;
  2. які документи необхідно подати до органів Казначейства в якості підтвердження підстав для зняття бюджетних зобов’язань за договором, що розірвано в односторонньому порядку.

Особливості розірвання договору в односторонньому порядку ми розглядали раніше у статті «Одностороннє розірвання договору про закупівлю в публічних закупівлях». Отже, в цьому матеріалі більше увагу буде приділено взаємодії замовника з органами Казначейства у разі необхідності зняття зобов’язань з договором, розірваним в односторонньому порядку.

Якими можуть бути умови про одностороннє розірвання договору про закупівлю та як передбачити не отримання повідомлення постачальником (виконавцем)?

Частиною 3 статті 651 ЦКУ передбачено, що договір може вважатися розірваний або зміненим у випадку односторонньої відмови від виконання умов договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Це означає, що для того, щоб сторони могли скористуватися нормою вищезазначеної статті ЦКУ, а саме в односторонньому порядку розірвати договір про закупівлю, то попередньо в цьому договорі про закупівлю має бути визначено таку можливість.

Тому в період воєнного стану радимо замовникам у договорах про закупівлю, виконання яких може опинитися під загрозою воєнних подій, визначати відповідні умови щодо права на односторонню відмову від його виконання.

Якщо проаналізувати діючі договори, то можна звернути увагу на те, що умови, які надають можливість одностороннього розірвання договору не конкретизовані. З юридичної точки зору наявність мінімальних умов буде достатньою, але підприємства / організації / установи, які фінансуються з бюджету мають також враховувати не завжди обґрунтовані вимоги Казначейства, яке реєструє та / або знімає бюджетні зобов’язання. Поширеною проблемою є відмова працівників органів Казначейства від зняття бюджетних зобов’язань у зв’язку з тим, що у замовника відсутнє підтвердження отримання постачальником (виконавцем) повідомлення про розірвання договору в односторонньому випадку. Чи правомірні такі вимоги казначея? Більшість замовників не бажають розбиратися в цьому питанні, а просто виконують вимоги. Тож таким замовникам пропонуємо прописувати наступні умови договору щодо одностороннього розірвання такого договору:

Приклад 1

«Замовник має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, без укладання додаткової угоди, у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань Виконавцем шляхом направлення повідомлення на електронну адресу постачальника (виконавця), а саме: _________, за ___________ календарних днів до дати розірвання із зазначенням дати розірвання Договору. У такому випадку сторони погоджуються, що датою отримання постачальником (виконавцем) повідомлення вважається дата відправлення електронного листа Замовником на електронну адресу Виконавця, яка зазначена у даному пункті. У цьому випадку, Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні Замовника».

Приклад 2

«Замовник має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, без укладання додаткової угоди, у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань Постачальником (Виконавцем), повідомивши його про це у строк за 20 календарних днів до дати розірвання, шляхом направлення письмового повідомлення на поштову або електронну адресу Постачальника (Виконавця) із зазначенням дати розірвання Договору. У разі відсутності підтвердження про отримання Постачальником (Виконавцем) такого повідомлення протягом 10 (десяти) календарних днів, таке повідомлення вважається отриманим Постачальником (Виконавцем). В цьому випадку, Договір вважається розірваним (припиненим) на 10 (десятий) календарний після отримання повідомлення».

З такими умовами договору підтвердження про отримання постачальником (виконавцем) повідомлення не є обов’язковим, однак договір можна вважати розірваним. А датою розірвання договору про закупівлю буде вважатися або дата зазначена у повідомленні замовника або ж дата, яка розраховується з моменту отримання повідомлення постачальником (виконавцем).

Якщо ж умовами договору не передбачено можливості одностороннього розірвання договору, то замовнику необхідно керуватися діючими умова та частинами 2 та 3 статті 188 ГКУ, яка визначає, що розірвання договору після надсилання однією стороною іншій відповідної пропозиції, а сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк (тобто 20 календарних днів) після одержання пропозиції повинна повідомити іншу сторону про результати її розгляду.

Проте в теперішній час існує досить високий ризик неотримання листа постачальником (виконавцем), або зворотної відповіді на цей лист на адресу замовника, ще гірше, якщо постачальник (виконавець) не відповідає навіть на дзвінки. Це унеможливлює укладення додаткової угоду про розірвання договору. Відповідно розірвання договору не настане допоки постачальник (виконавець) не отримає повідомлення та не надійшле на нього відповідь. Якщо ж відповідь на повідомлення від постачальника (виконавця) так і не надійде, то договір про закупівлю не може вважатися розірваним без згоди іншої сторони.

Як це може відобразитися на прийнятті рішення про зняття бюджетних зобов’язань? Розглянемо нижче.

Які документи необхідно подати до органів Казначейства для зняття бюджетних зобов’язань?

У випадку розірвання договору про закупівлю у замовника за таким договором скоріше за все залишаться невиконані зобов’язання та, як наслідок – невикористані бюджетні кошти, які замовник міг би використати на придбання товару, отримання послуг тощо, тобто на нову закупівлю. Тому замовнику варто за розірваним договором зменшити бюджетні зобов’язання, що знаходяться на обліку в органах Казначейства на суму, яка залишилася невиконаною.

При реєстрації бюджетних зобов’язань за договорами про закупівлю та внесенні змін до них замовники керуються нормами Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309).

Відповідно до пункту 2.9 Порядок № 309 у разі змін умов бюджетних зобов’язань (додаткові договори, розірвання договору тощо), зокрема внесення змін до договору про закупівлю, розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань та/або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов’язань.

При знятті з обліку бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань суми у реєстрах проставляються з мінусом. Наведемо приклад заповнення Реєстру бюджетних зобов’язань.

Приклад 3

Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів *

від 21 липня 2023 року № 56

Дані бюджетних зобов’язань

Примітка: * текст Реєстру бюджетних зобов’язань наведений для прикладу.

У багатьох замовників та працівників Казначейства виникає питання: які саме документи необхідно надавати разом з Реєстром бюджетних зобов’язань для підтвердження зміни умов цих зобов’язань. І тут ми повертаємося до питання правомірності вимоги казначея щодо надання підтвердження отримання постачальником повідомлення про розірвання договору в односторонньому випадку. Одразу варто відповісти – така вимога не має правових підстав! Адже Порядок № 309 не визначає чіткий або виключний перелік підтвердних документів, тим більше не встановлює обов’язку мати підтвердження отримання постачальником (виконавцем) повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Повернемося до підтвердних документів. Зазвичай у випадках зміни умов договорів надається додаткова угода. У випадку ж розірвання договору про закупівлю, якби воно здійснювалося за взаємною згодою сторін, то звісно ж підтвердним документом була би додаткова угода.

Однак, одностороннє розірвання договору про закупівлю по суті і є одностороннім для того, щоб не потрібно було погодження іншої сторони договору, тому таким підтвердним документом буде повідомлення постачальника (виконавця) про розірвання договору. Акцентуємо увагу на тому, що Порядок № 309 не визначає чіткий та вичерпний перелік документів, що можуть подаватися як підтвердження про розірвання договору в односторонньому порядку, та, зокрема, для реєстрації зміни умов бюджетних юридичних зобов’язань.

Отже, якщо умовами договору про закупівлю було передбачено його одностороннє розірвання, то в Казначейство подається копія повідомлення про розірвання договору, направленого замовником постачальнику (виконавцю).

Якщо замовником відправлено постачальнику (виконавцю) листа з пропозицією розірвати договір про закупівлю, але протягом визначеного статтею 188 ГКУ відповіді не отримано, то у замовники відсутні підстави для розірвання такого договору, а також для зняття бюджетних зобов’язань. В такому випадку в кінці бюджетного року зареєстровані в органах Казначейства бюджетні зобов’язання з договору про закупівлю знімаються у відповідності до Порядку № 309.

Яким чином оформити листа для органу Казначейства з повідомленням про ситуацію?

Щоб при перевірці законності зміни бюджетних зобов’язань органи Казначейства могли одразу переконатися у правильності дій замовника, рекомендуємо подати підтвердні документи для зміни умов бюджетних зобов’язань разом із супровідним листом, в якому описати ситуацію.

В залежності від умов, за яких було розірвано договір про закупівлю, лист до органу Казначейства може бути різного змісту.  

Приклад 4

В укладеному договорі про закупівлю визначено право на односторонню відмову від цього договору на підставі частини 3 статті 651 ЦКУ. При цьому положеннями ЦКУ не регламентовано в якому вигляді може бути відмова, то ж замовник може у довільній формі написати листа постачальнику з викладенням підстав для відмови від зобов’язання. Наприклад, договором про закупівлю було передбачено поставку товару до 01.07.2023, а товар не поставлено, чим порушено умови договору про закупівлю з боку постачальником, що і є підставою для відмови замовником від договору про закупівлю, так як наслідок – його розірвання в односторонньому порядку.

Приклад тексту листа до Казначейства:

«Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може вважатися розірваний або зміненим у випадку односторонньої відмови від виконання умов договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Звертаємо увагу, що в у пункті 10 договору про закупівлю № 31 від 20.01.2023 таку умови визначено, у зв’язку з чим нашою установою на підставі невиконання постачальником умов договору про постачання товару, було направлено на адресу ТОВ «Сімка» листа № 25-03/92 від 12.06.2023 з повідомленням про розірвання договору про закупівлю в односторонньому порядку. Отже, керуючись частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України договір про закупівлю № 31 від 20.01.2023 можна вважати розірваним.

Враховуючи вимоги пункту 2.9 Порядку № 309, просимо зменшити бюджетні зобов’язання на суму 21 000 грн (двадцять одна тисяча гривень) за договором про закупівлю № 31 від 20.01.2023 на підставі:

- копії повідомлення № № 25-03/92 від 12.06.2023, направленого на адресу ТОВ «Сімка» (додається);

- Реєстру бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 18.07.2023 № 43 (додається)».

Вадливо: із змісту листа має бути зрозумілим, що:

  • можливість одностороннього розірвання договору визначена умовами такого договору;
  • замовником дотримано усіх вимог, визначених умовами договору до одностороннього розірвання;
  • замовник має документальне підтвердження одностороннього розірвання договору.

Підсумки

Отже, замовникам при укладанні договорів доцільно передбачати в них умови про можливість одностороннього розірвання договору. Передбачаючи у договорі такі умови замовник має уточнити з якого саме моменту договір може вважати розірваним, враховуючи при цьому те, що лист може бути не отримано замовником взагалі. Для зняття з обліку бюджетних зобов’язань за розірваним договором замовник в якості підтвердження факту розірвання може подати в органи Казначейства копію відповідного повідомлення. У разі відсутності в договорі про закупівлю умов про одностороннє розірвання та відсутності від іншої сторони погодження з пропозицією розірвати такий договір, нажаль за таким договором про закупівлю зобов’язання зняти не можливо.

пов'язані статті