Певно кожен замовник хотів би розпочати рік спокійно та розмірено, але коли чекають неоплачені договори з минулого року зробити це складно. Так, доволі поширеною є ситуація, коли строк дії договору закінчився, але зобов’язання за цим договором залишаються не виконаними. До прикладу, умовами договорів про закупівлю комунальних послуг переважно передбачається оплата таким чином, що замовник буде здійснювати її в наступному році. Відповідно може виникнути необхідність перед звітуванням внести зміни до договору. Але в такому разі постає питання (не)можливості укладення додаткової угоди в 2024 році за умови, що строк дії договору про закупівлю до 31.12.2023.
Тому у статті будемо розбирати, коли та як це можливо, а також чи можна ототожнювати поняття строку дії зобов’язання та строку дії договору.
Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦКУ)).
Зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦКУ).
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (стаття 179 Господарського Кодексу України (далі - ГКУ)).
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів цього виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін має бути досягнута згода. При укладенні господарського договору, сторони зобов’язані погодити предмет, ціну та строк дії договору (стаття 180 ГКУ).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (стаття 631 ЦКУ).
Строком дiї господарського договору є час, впродовж якого iснують господарськi зобов'язання сторiн, що виникли на основi цього договору (стаття 180 ГКУ).
Тож, чи можемо вважати, що договір діє допоки не виконані всі зобов'язання за ним? Для відповіді на дане питання пропонуємо звернутися до практики суду.
Витяг із рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/626/18 від 19 липня 2018
Відповідно до п. 10.1. Договору 07/16/11/01-Р договір закінчив дію 11.07.2017 року. Водночас, незважаючи на закінчення строку дії договору, Виконавцем та Замовником було вчинено ряд дій, які безперечно свідчать про його пролонгацію. Так, за період з серпня 2017 року по квітень 2018 року включно, тобто по день звернення Відповідача з зустрічним позовом продовжила надання замовнику послуг, що підтверджується фактом прийняття виконавцем попередньої оплати від замовника, виставленням рахунків на оплату та підписанням всіх актів наданих послуг за цей період. В свою чергу, Відповідачем своєчасно здійснювалася оплата за послуги. Як слушно зауважено Відповідачем всі рахунки за період з серпня 2017 по квітень 2018 рр., в графі «Договір/замовлення» містять посилання на Договір № 07/16/11/01-Р від 11.07.2016; в усіх платіжних дорученнях, що підтверджують оплату за період з серпня 2017 по квітень 2018 року в графі призначення платежу вказано: «Сплата за послуги з організації перевезення вантажів згідно Договору 07/16/11/01-Р від 11.07.2016». Всі акти наданих послуг, які були підписані сторонами в період з серпня 2017 по квітень 2018 рр. включно також містять посилання на Договір № 07/16/11/01-Р від 11.07.2016. Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що Позивач намагався повернути Відповідачу отриману плату за надані послуги, відмовлявся від підписання актів наданих послуг, тощо.
Таким чином, Позивач після 11.07.2017 року продовжив надання послуг та щомісячно це підтверджував у первинних документах, зокрема, у рахунках на оплату, актах наданих послуг.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що такі взаємні дії сторін свідчать про фактичне продовження договірних відносин. Тому суд вважає, що Договір № 07/16/11/01-Р від 11.07.2016 є фактично пролонгованим, на той самий строк на тих же умовах.
Судом було встановлено факт існування зобов'язань виконавця перед замовником за період дії договору протягом 2016 - 2017 рр., а тому договірні відносини між сторонами тривають до повного виконання Позивачем обов'язків.
Позиція Верховного суду у справі № 916/626/18 від 19 липня 2018
Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору.
Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Відповідно до частини 7 статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.
Такої ж правової позиції Верховний Суд дотримується у постановах у справі №910/10074/19 від 19 листопада 2020 року, у справі №910/9167/19 від 19 травня 2020 року; у справі №910/4962/18 від 9 квітня 2020.
Отже, лише факт закінчення строку дії договору, при тому, що його виконання здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних відносин між сторонами такого договору.
При цьому, в кожному окремому випадку варто звертати увагу на зміст конкретного договору, а саме на основні положення, які визначають зобов’язання сторін та обставини виконання ними умов договору.
Тож, на цьому етапі пропонуємо звернутися до умов вашого договору про закупівлю, а саме до розділу, що визначає строк дії договору. Адже від того, як замовник вказав строк дії договору будуть залежати і його подальші дії.
Варіант 1. Договір набирає чинності з _______ та діє до 31.12.23 року.
Не можна укладати додаткову угоду до договору про закупівлю у 2024 році.
Чому? В такому випадку, замовник визначає фактично, що сторони можуть здійснити свої права і виконати свої зобов'язання виключно до 31.12.23.
Варто врахувати на майбутнє, що замовник може продовжити строк дії договору на підставі підпункту 4 пункту 19 Особливостей шляхом укладення відповідної додаткової угоди в тому році, в якому укладений договір. Такі дії необхідні для того, щоб замовник мав можливість в наступному році зменшити обсяги договору про закупівлю, якщо постане така потреба, адже внесення змін до недіючого договору неможливе.
Варіант 2. Договір набирає чинності з _______ та діє до 31.12.23 року, але до повного виконання Сторонами зобов’язань
або
Договір набирає чинності з _______ та діє до 31.12.23 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов’язань.
Можна укладати додаткову угоду до договору про закупівлю у 2024 році.
Чому? В таких варіантах, замовник фактично визначає, що сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору допоки не виконані всі зобов'язання.
Казначейство відмовляється реєструвати додаткову угоду у січні: які дії замовника?
На практиці замовник розуміє, що існує ризик відмови казначея у реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань та відповідно в оплаті за отримані товари / послуги у попередньому бюджетному періоді, у зв’язку з закінченням строку дії договору про закупівлю.
До речі, як розрахуватися за товари / роботи / послуги до кінця 2023 року та що робити у разі (недо)переплати детально розбирали у статті.
При реєстрації договорів про закупівлю замовники та органи Казначейства керуються Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. В процесі виконання договору про закупівлю його умови, в тому числі й істотні (у випадках визначених пунктом 19 Особливостей) можуть змінюватися. Згідно з пунктом 2.9 Порядку № 309 у разі змін умов бюджетних зобов’язань (наприклад, додаткова угода) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та / або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов’язань.
Тобто, при реєстрації, наприклад, фінансових бюджетних зобов’язань працівник Казначейства може виявити, що умови у поданих підтвердних документах відрізняються від тих, за якими бюджетні зобов’язання були зареєстровані спочатку, то казначей може вимагати від замовника підтвердження таких змін (зокрема, додаткову угоду щодо продовження строку дії договору).
Але відрізнятися вони можуть тільки, якщо умовами договору визначено, що “Договір набирає чинності з _______ та діє до 31.12.23 року.”, а замовник укладає додаткову угоду у січні 2024 року.
У випадку ж, якщо договір діє до повного виконання зобов'язань, відмова від реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань є необгрунтованою.
У такому випадку замовник може наполягати на отриманні офіційної відмови від органу Казначейства з детальним викладенням чітко обґрунтованих підстав щодо такої відмови.
Тому, рекомендуємо замовникам підготувати супровідний лист. Примірний зміст такого листа можна знайти за посиланням.
