Постановою Кабміну від 26.08.2026 № 1073 внесено зміни до Постанови Кабміну від 19.11.2025 № 1512 (далі – Постанова № 1512), якою встановлено особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану.
Дану постанову опубліковано в Урядовому кур’єрі від 01.09.2026 № №181 (8373), відповідно набрання чинності відбулося 01.09.2026, окрім крім абзаців 5,6 підпункту 1 пункту 1 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 01.01.2027. Проаналізуємо зміни, які замовники мають застосовувати з 01.09.2026.
Зміна № 1
| Підпункт 1 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Підпункт 1 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”: замовником - під час складання інвесторської кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни; підрядником - під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни; на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів; на матеріали, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів та інформації з інших джерел (відкриті веб-ресурси виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів, постачальників будівельної продукції, бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін), друковані інформаційні довідники тощо). Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд незалежно від їх функціонального призначення, їх комплексів та частин, а також об’єктів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (далі - об’єкт) з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області | для об’єктів будівництва загальною кошторисною вартістю від 1,5 млн. гривень на період до 1 серпня 2027 р., а після його закінчення — незалежно від загальної кошторисної вартості об’єктів будівництва аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”: замовником — під час складання інвесторської кошторисної документації; підрядником — під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни; виконавцем робіт за договором про закупівлю — у складі документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни; учасником процедури закупівлі — на етапі підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни. Підтвердженням виконання аналізу цін на матеріальні ресурси та відповідності цін установленим критеріям є реєстраційний номер відповідного звіту з аналізу цін в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, доданий учасником процедури закупівлі до складу тендерної пропозиції/ виконавцем робіт за договором про закупівлі, у разі застосування твердої договірної ціни. У разі коли реалізація проекту відповідно до окремого рішення Уряду здійснюється без внесення (завантаження) документів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також у випадках, якщо проводиться поточний середній ремонт, поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, звіт з аналізу цін подається у паперовій формі згідно з додатком до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”. Під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також проведення взаєморозрахунків із застосуванням динамічної договірної ціни на матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, аналіз цін на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше трьох цінових пропозицій виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів. Строк очікування цінової пропозиції на запит становить не менш як п’ять робочих днів з дня його надсилання, якщо більший строк очікування не зазначено в запиті на цінову пропозицію. Запит, надісланий на електронну адресу або через електронні кабінети інформаційно- комунікаційних систем, вважається отриманим у день його відправлення. У разі ненадання відповіді (цінової пропозиції) у встановлений строк такий запит вважається залишеним без відповіді. Факт надсилання запиту та ненадання відповіді у строк фіксується під час формування звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що є належним обґрунтуванням причин відсутності достатньої кількості конкурентних пропозицій. Під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни для цілей проведення аналізу цін на матеріальні ресурси ціновою пропозицією також вважається публічна цінова інформація щодо відповідного матеріального ресурсу, розміщена на веб-сайті виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб’ютора будівельної продукції, за умови можливості ідентифікації такого суб’єкта господарювання, матеріального ресурсу, одиниці виміру, ціни, дати або періоду дії ціни. Під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни для цілей проведення аналізу цін на матеріальні ресурси ціновою пропозицією також вважається електронна цінова пропозиція, внесена та опублікована на порталі бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі — база даних цін) виробником, імпортером, офіційним представником або дистриб’ютором будівельної продукції. Використання публічної цінової інформації або електронної цінової пропозиції для цілей проведення аналізу цін на матеріальні ресурси не створює обов’язку здійснити закупівлю відповідного матеріального ресурсу та не створює для суб’єкта господарювання обов’язку його постачання. Достовірність інформації про ціни та статус виробника, імпортера, офіційного представника чи дистриб’ютора, яка відображається безпосередньо у тексті комерційної пропозиції (або у складі публічної цінової інформації чи електронної цінової пропозиції в базі даних цін), забезпечується особою, яка таку цінову пропозицію надала або розмістила. На матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 30 відсотків на період до 1 серпня 2027 р., а після його закінчення — 35 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни аналіз цін на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції, зокрема даних виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів, інших постачальників будівельної продукції, відкритих веб-ресурсів, електронної системи закупівель, електронних цінових пропозицій, внесених та оприлюднених виробниками, імпортерами, офіційними представниками, дистриб’юторами, іншими постачальниками будівельної продукції в базі даних цін, а також середніх цін в базі даних цін, інформаційних довідників, спеціалізованих інформаційно-аналітичних баз даних цін та інших джерел інформації, не заборонених законодавством. На матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 10 відсотків на період до 1 серпня 2027 р., а після його закінчення — 5 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів та які є найнижчими за вартістю, аналіз цін на матеріальні ресурси під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни здійснюється з використанням інформації з будь-яких не заборонених законодавством джерел. Зазначення таких джерел у звіті з аналізу цін на матеріальні ресурси є необов’язковим. На матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, аналіз цін під час взаєморозрахунків за умови динамічної договірної ціни на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції, зокрема даних виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів, інших постачальників будівельної продукції, відкритих веб-ресурсів, електронної системи закупівель, електронних цінових пропозицій, внесених та опублікованих на порталі бази даних цін виробниками, імпортерами, офіційними представниками або дистриб’юторами. Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд незалежно від їх функціонального призначення, їх комплексів та частин, а також об’єктів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (далі — об’єкт) з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області. Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси на етапі проведення взаєморозрахунків підрядник може використовувати звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси, розроблений при розрахунку договірної ціни на цьому ж об’єкті, за умови чинності цього звіту на період підписання актів приймання виконаних будівельних робіт. Порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси для об’єктів будівництва, загальна кошторисна вартість яких не перевищує 1,5 млн. гривень, у період до 1 серпня 2027 р. визначає замовник своїм організаційно-розпорядчим документом; |
Коментар: перше, на що варто звернути увагу, — це вартісні межі. Так, якщо кошторисна вартість об’єкта будівництва дорівнює або перевищує 1,5 млн грн, аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси».
Якщо ж вартість є меншою ніж 1,5 млн грн, порядок аналізу цін до 01.08.2027 визначається організаційно-розпорядчим документом замовника.
Важливо: загальна кошторисна вартість включає в себе вартість розроблення проєктної документації, авторського нагляду, технічного нагляду, вартість робіт тощо.
Окрім цього, нововведеннями розділено обов’язки щодо проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, якщо кошторисна вартість об’єкта будівництва дорівнює або перевищує 1,5 млн грн, а саме:
- на замовника покладається обов’язок здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси виключно на етапі складання інвесторської кошторисної документації;
- на підрядника покладається обов’язок здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси на етапі складання інвесторської кошторисної документації (за умови розроблення проєктної документації), а також під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт при застосуванні динамічної договірної ціни;
- на виконавця робіт за договором про закупівлю покладається обов’язок здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси та надавати його у складі документів для укладення договору про закупівлю при застосуванні твердої договірної ціни.
Умови, визначені абзацами 5 та 6 підпункту 1 пункту 1 змін, затверджених постановою Кабміну від 26.08.2026 № 1073, якими на учасника процедури закупівлі покладається обов’язок здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси на етапі підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни, а також надання учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції / виконавцем робіт за договором про закупівлю, у разі застосування твердої договірної ціни, підтвердження виконання аналізу цін на матеріальні ресурси та відповідності цін установленим критеріям, набирають чинності 01.01.2027.
Окрім цього, врегульовано порядок визначення цін на матеріальні ресурси, зокрема встановлено мінімальний строк очікування цінової пропозиції — 5 робочих днів, який починає свій відлік з дня надсилання запиту на електронну адресу або через електронні кабінети інформаційно-комунікаційних систем. Водночас відсутність цінової пропозиції у визначений строк є належним обґрунтуванням причин відсутності достатньої кількості конкурентних пропозицій. Відповідна інформація фіксується під час формування звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Ще цікавими спрощеннями є те, що:
- на матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, аналіз цін під час взаєморозрахунків за умови динамічної договірної ціни на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції, зокрема даних виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів, інших постачальників будівельної продукції, відкритих веб-ресурсів, електронної системи закупівель, електронних цінових пропозицій, внесених та опублікованих на порталі бази даних цін виробниками, імпортерами, офіційними представниками або дистриб’юторами;
- на матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 30 відсотків на період до 1 серпня 2027 р., а після його закінчення — 35 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни аналіз цін на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції, зокрема даних виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів, інших постачальників будівельної продукції, відкритих веб-ресурсів, електронної системи закупівель, електронних цінових пропозицій, внесених та оприлюднених виробниками, імпортерами, офіційними представниками, дистриб’юторами, іншими постачальниками будівельної продукції в базі даних цін, а також середніх цін в базі даних цін, інформаційних довідників, спеціалізованих інформаційно-аналітичних баз даних цін та інших джерел інформації, не заборонених законодавством;
- на матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 10 відсотків на період до 01.01.2027, а після його закінчення — 5 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів та які є найнижчими за вартістю, аналіз цін на матеріальні ресурси під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни здійснюється з використанням інформації з будь-яких не заборонених законодавством джерел. Зазначення таких джерел у звіті з аналізу цін на матеріальні ресурси є необов’язковим;
- під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд незалежно від їх функціонального призначення, їх комплексів та частин, а також об’єктів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (далі — об’єкт) з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області;
- під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси на етапі проведення взаєморозрахунків підрядник може використовувати звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси, розроблений при розрахунку договірної ціни на цьому ж об’єкті, за умови чинності цього звіту на період підписання актів приймання виконаних будівельних робіт. Згідно пункту 5.3 Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 20.03.2026 № 591, строк дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання.
Також під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю для цілей проведення аналізу цін на матеріальні ресурси ціновою пропозицією також вважається публічна цінова інформація щодо відповідного матеріального ресурсу, розміщена на веб-сайті виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб’ютора будівельної продукції, за умови можливості ідентифікації такого суб’єкта господарювання, матеріального ресурсу, одиниці виміру, ціни, дати або періоду дії ціни (у разі застосування твердої договірної ціни).
Під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни для цілей проведення аналізу цін на матеріальні ресурси ціновою пропозицією також вважається електронна цінова пропозиція, внесена та опублікована на порталі бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі — база даних цін) виробником, імпортером, офіційним представником або дистриб’ютором будівельної продукції.
Зміна № 2
| Підпункт 2 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Підпункт 2 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| з дати початку функціонування бази даних цін замовник/підрядник: створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та підписує його шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування). Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане замовником/підрядником на договірних засадах третім особам з дотриманням вимог цієї постанови; виготовляє звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси за формою згідно з додатком до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” у паперовій формі для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та підписує його. Протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення (три місяці з дати початку функціонування бази даних) поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін на матеріальні ресурси незалежно від значення середньої ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін. | з дати початку функціонування бази даних цін замовник/підрядник та з 1 січня 2027 р. учасник процедури закупівлі/виконавець робіт за договором про закупівлю: створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та підписує його шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси для об’єктів, для яких звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси формується в паперовій формі, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту). Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане на договірних засадах іншим особам, які забезпечують відповідність звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси вимогам цієї постанови та кошторисним нормам України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси; виготовляє звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси за формою згідно з додатком до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” у паперовій формі для об’єктів, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту, та підписує його. Протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення, а саме до 1 січня 2027 р., поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін на матеріальні ресурси незалежно від значення середньої ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін, зокрема під час складання інвесторської кошторисної документації та надання документів для укладення договору про закупівлі — за середньою ціною на підставі результатів аналізу цін на матеріальні ресурси, під час проведення взаєморозрахунків — відповідно до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” та умов договору підряду залежно від виду договірної ціни. |
Коментар: дана зміна встановлює диференційований момент виникнення обов’язку щодо створення та / або виготовлення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси. Для замовника та підрядника такий обов’язок виникає з дати початку функціонування бази даних цін, тоді як для учасника процедури закупівлі та виконавця робіт за договором про закупівлю — з 01.01.2027. Отже, до 01.01.2027 положення щодо обов’язкового створення та / або виготовлення такого звіту учасником процедури закупівлі та виконавцем робіт не застосовуються.
Окрім цього, нова редакція положення про делегування здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси відрізняється від попередньої. Якщо раніше прямо передбачалося, що замовник/підрядник можуть делегувати здійснення аналізу третім особам на договірних засадах з дотриманням вимог постанови, то тепер передбачено можливість делегування аналізу іншим особам, які повинні забезпечувати відповідність звіту з аналізу цін вимогам постанови та кошторисним нормам України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», є ширшим і менш прив'язаним до конкретної конструкції правовідносин.
Таким чином, законодавець не лише змінив формулювання щодо суб’єктів, яким може бути делеговано аналіз, а й встановив пряму вимогу до результату такого делегування — відповідності сформованого звіту вимогам Постанови № 1512 та кошторисним нормам України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси.
Зміна № 3
| Підпункт 3 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Підпункт 3 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| після завершення періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення (три місяці з дати початку функціонування бази даних): під час складання інвесторської кошторисної документації поточні ціни на матеріальні ресурси за рівних якісних характеристик приймаються на підставі результатів проведеного аналізу цін за обґрунтованими поточними цінами на матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вища за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін; під час складання/узгодження договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси за рівних якісних характеристик приймаються на підставі результатів проведеного аналізу цін за найменшими поточними цінами на матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вища за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін; під час проведення взаєморозрахунків із застосуванням динамічної договірної ціни, поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі фактичної вартості ресурсів та з урахуванням проведеного аналізу цін, при цьому відпускні ціни на такі матеріальні ресурси не повинні бути вищі за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін; під час проведення взаєморозрахунків із застосуванням твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні, та відповідно до умов договору підряду. У разі відсутності інформації щодо ціни на відповідний матеріальний ресурс у базі даних цін ціна на нього приймається за ціною, яка не повинна перевищувати середню ціну матеріального ресурсу за результатами проведеного аналізу цін; | після завершення періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення, а саме з 1 січня 2027 року: під час складання інвесторської кошторисної документації поточні ціни на матеріальні ресурси за рівних якісних характеристик приймаються на підставі результатів проведеного аналізу цін за обґрунтованими поточними цінами на матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вища за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін; під час визначення учасником процедури закупівлі поточних цін на матеріальні ресурси для формування договірної ціни у складі тендерної пропозиції, а також під час надання документів для укладення договору про закупівлю виконавцем робіт за договором про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси за рівних якісних характеристик приймаються на підставі результатів проведеного аналізу цін на матеріальні ресурси за найменшими поточними цінами на матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вищою за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначені у базі даних цін; під час проведення взаєморозрахунків із застосуванням динамічної договірної ціни, поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі фактичної вартості ресурсів та з урахуванням проведеного аналізу цін, при цьому відпускні ціни на такі матеріальні ресурси не повинні бути вищі за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін; під час проведення взаєморозрахунків із застосуванням твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні, та відповідно до умов договору підряду. У разі відсутності інформації щодо ціни на відповідний матеріальний ресурс у базі даних цін ціна на нього приймається за ціною, яка не повинна перевищувати середню поточну ціну матеріального ресурсу за результатами аналізу цін на матеріальні ресурси, проведеного відповідно до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси; |
Коментар: наведені зміни застосовуватимуться з 01.01.2027.
Зміна № 4
| Підпункт 7 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Підпункт 7 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| заробітна плата в складі прямих витрат під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт на об’єкті компенсується на підставі фактично нарахованої заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті (далі - робітники), у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною ціною до договору: під час складання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) заробітна плата в складі прямих витрат визначається на підставі нормативних трудовитрат, фізичних обсягів виконаних робіт та вартості людино-години, що відповідає середньому нормативному розрядові цих робіт для робітників, розрахованої та погодженої в договірній ціні, з наданням довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників; під час складання актів приймання виконаних будівельних робіт за одиничними показниками вартості робіт (форма № КБ2в (ОПВ) довідково зазначається заробітна плата в складі прямих витрат, яка визначається пропорційно виконаним роботам з наданням довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників; в актах приймання виконаних будівельних робіт (крім першого) у разі потреби здійснюється коригування суми заробітної плати робітників шляхом порівняння фактично нарахованої заробітної плати робітників за період виконання робіт, зазначений у попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт, та сумою відповідної кошторисної заробітної плати робітників, зазначеної в попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт, з наданням довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників, з урахуванням змін та доповнень; довідка про фактичний рівень заробітної плати робітників надається за формою, встановленою кошторисними нормами України; | заробітна плата у складі прямих витрат під час проведення взаєморозрахунків за виконані на об’єкті будівництва роботи компенсується у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати працівників, передбаченого договірною ціною, виходячи з фактично нарахованої заробітної плати таких працівників, за винятком заробітної плати, врахованої у складі загальновиробничих та адміністративних витрат за таким об’єктом. Підтвердження фактичного рівня заробітної плати здійснюється довідкою про фактичний рівень заробітної плати працівників за формою, встановленою кошторисними нормами України “Настанова з визначення вартості будівництва”, а щодо автомобільних доріг загального користування — з урахуванням вимог Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури від 7 жовтня 2022 р. № 753. До довідки про фактичний рівень заробітної плати може включатися винагорода за цивільно-правовими договорами, укладеними з фізичними особами для виконання робіт, безпосередньо пов’язаних з виконанням договору підряду на відповідному об’єкті будівництва, в разі, коли вартість таких робіт входить до складу прямих витрат. Під час складання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) кошторисна заробітна плата в складі прямих витрат визначається на підставі нормативних трудовитрат, фізичних обсягів виконаних робіт та вартості людино-години, що відповідає середньому нормативному розрядові цих робіт для працівників, розрахованої та погодженої в договірній ціні. Під час складання актів приймання виконаних будівельних робіт за одиничними показниками вартості робіт (форма № КБ-2в (ОПВ) додатково зазначається кошторисна заробітна плата робітників у складі прямих витрат за поточним актом приймання виконаних будівельних робіт, яка визначається пропорційно виконаним роботам. У разі залучення до виконання робіт за погодженням із замовником субпідрядних організацій такі субпідрядні організації надають генеральній підрядній організації довідки про фактичний рівень заробітної плати працівників на об’єкті для уточнення суми заробітної плати в актах приймання виконаних будівельних робіт. При цьому достовірність наданої в таких довідках інформації забезпечується субпідрядною організацією, яка її надала. У разі зростання фактичного рівня заробітної плати працівників понад рівень, врахований у договірній ціні, додаткові витрати можуть відшкодовуватися за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, передбачених договірною ціною, відповідно до умов договору підряду. У разі коли договором підряду не визначено порядок використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, такий порядок може бути встановлений за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін до договору; |
Коментар: наведені положення уточнюють вимоги до підтвердження розміру заробітної плати, включеної до складу прямих витрат, під час проведення взаєморозрахунків за виконані на об’єкті будівництва роботи.
Зазначені положення доцільно передбачити в умовах договору підряду / проєкту договору підряду для забезпечення їх подальшого дотримання підрядником. Відповідно, під час приймання виконаних робіт замовник має перевіряти відповідність документів, наданих підрядником на підтвердження обсягів і вартості виконаних робіт, установленим вимогам, зокрема в частині документального підтвердження витрат на оплату праці .
Зміна № 5
| Підпункт 8 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Підпункт 8 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| замовник забезпечує завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня підписання таких актів (крім випадків проведення поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування); | замовник забезпечує завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня підписання таких актів (крім об’єктів, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту); |
Зміна № 6
| Підпункт 9 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Підпункт 9 пункту 1 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| підрядник забезпечує завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва договірної ціни під час завантаження договору підряду (крім випадків проведення поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування). | підрядник забезпечує завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва договірної ціни під час завантаження договору підряду (крім об’єктів, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту), а також договірної ціни, визначеної додатковою угодою в разі її укладення, протягом трьох робочих днів з дня їх укладення. |
Коментар: даними змінами на підрядника покладається обов’язок забезпечити завантаження до ЄДЕССБ договірної ціни разом із договором підряду. Така вимога застосовується до відповідних об’єктів будівництва, крім об’єктів, прямо визначених як виняток. Строк виконання цього обов’язку становить три робочі дні з дня укладення договору підряду. При цьому у разі укладення додаткової угоди, якою визначено договірну ціну, підрядник повинен також забезпечити завантаження відповідної договірної ціни протягом трьох робочих днів з дня укладення такої додаткової угоди.
Таким чином, обов’язок щодо завантаження договірної ціни має не одноразовий, а повторний характер: він виникає при укладенні договору підряду та повторно — у разі визначення договірної ціни додатковою угодою.
З огляду на це, доцільно передбачити відповідний обов’язок підрядника безпосередньо в договорі підряду, а також встановити обов’язок надавати замовнику підтвердження виконання вимоги щодо завантаження договірної ціни до ЄДЕССБ.
Зміна № 7
| Підпункт 1 пункту 3 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Підпункт 1 пункту 3 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| Міністерству розвитку громад та територій: протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності Кодифікатором будівельної продукції - модернізацію Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в частині забезпечення технічної можливості функціонування бази даних цін на основні види будівельної продукції; протягом трьох місяців з дати початку функціонування бази даних цін - здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення; разом із Державною податковою службою та Державною митною службою протягом чотирьох місяців - електронну інформаційну взаємодію між державними електронними інформаційними ресурсами, необхідними для наповнення бази даних цін; | Міністерству розвитку громад та територій: протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності Кодифікатором будівельної продукції - модернізацію Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в частині забезпечення технічної можливості функціонування бази даних цін на основні види будівельної продукції; до 1 січня 2027 року - здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення; разом із Державною податковою службою та Державною митною службою протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності Кодифікатором будівельної продукції — налагодження електронної інформаційної взаємодії між державними електронними інформаційними ресурсами, необхідними для наповнення бази даних цін; |
Зміна № 8
| Пункт 5 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Пункт 5 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| Установити, що зміни до договорів підряду на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, укладених у порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою, можуть бути внесені у разі прийняття сторонами (головний розпорядник бюджетних коштів/замовник/підрядник) рішення щодо уточнення умов договору підряду. | Установити, що зміни до договорів підряду на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, укладених у порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою, можуть бути внесені у разі прийняття сторонами (головний розпорядник бюджетних коштів / замовник / підрядник) рішення щодо уточнення умов договору підряду. Для договорів підряду з динамічною договірною ціною, укладених з дня набрання чинності цією постановою до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2026 р. № 526 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512”, аналіз цін на матеріальні ресурси, що здійснюється підрядником під час взаєморозрахунків за виконані роботи, підлягає проведенню та завантаженню до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва лише у разі, коли відповідний порядок та такий обов’язок передбачені умовами договору. |
Коментар: наведені положення встановлюють можливість добровільного уточнення умов раніше укладених договорів підряду з урахуванням нових правил. Водночас перед внесенням відповідних змін до договору підряду замовникам варто перевірити, чи не призведе таке уточнення до зміни істотних умов договору, а також чи визначено договором, які саме його умови такого є істотними.
Окрім цього, передбачено спеціальний перехідний режим для договорів із динамічною договірною ціною, укладених у визначений період: проведення аналізу цін та його завантаження до ЄДЕССБ є обов’язковими лише у разі, якщо відповідний порядок та такий обов’язок прямо передбачені умовами конкретного договору.
Зміна № 9
| Пункт 5-1 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Пункт 5-1 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| — | Установити, що застосування вимог цієї постанови щодо створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси, завантаження договірної ціни та документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, до проектної документації, процедур закупівель, договорів підряду та актів приймання виконаних будівельних робіт, розпочатих або укладених до дня набрання чинності відповідними вимогами цієї постанови, здійснюється з урахуванням таких перехідних положень: 1) проектна документація, затверджена в установленому порядку до дня набрання чинності вимогами щодо обов’язкового створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, не підлягає коригуванню через відсутність такого звіту; 2) втрата чинності звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси або відсутність такого звіту для проектної документації, затвердженої до дати початку функціонування бази даних цін, не є самостійною підставою для обов’язкового коригування проектної документації; 3) якщо проектна документація затверджена до дати початку функціонування бази даних цін, але договір про закупівлю та/або договір підряду укладається після такої дати, звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси складається під час подання учасником тендерної пропозиції або надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, якщо це передбачено цією постановою та кошторисними нормами України; 4) якщо позитивний експертний звіт щодо проектної документації отримано до дати початку функціонування бази даних цін, але договір про закупівлю та/або договір підряду укладається після такої дати, звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси складається під час подання учасником тендерної пропозиції, та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, якщо це передбачено цією постановою та кошторисними нормами України; відсутність такого звіту у складі проектної документації, за якою отримано позитивний експертний звіт до дати початку функціонування бази даних цін, не є підставою для повторного проходження експертизи або коригування проектної документації. |
Коментар: новий пункт Постанови № 1512 встановлює перехідні положення щодо застосування оновлених вимог у частині створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси, завантаження договірної ціни та документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, до проєктної документації, процедур закупівель, договорів підряду та актів приймання виконаних будівельних робіт, розпочатих або укладених до дня набрання чинності відповідними вимогами цієї постанови.
Зміна № 10
| Пункт 5-2 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Пункт 5-2 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| — | Рекомендувати виробникам та постачальникам будівельної продукції та інших матеріальних ресурсів, що використовуються в будівництві (матеріалів, виробів та комплектів), забезпечувати внесення відомостей про ціни на матеріальні ресурси до бази даних цін з використанням прикладного програмного інтерфейсу на безоплатній основі. Для коректного врахування наданої інформації в розрахунках середніх цін в базі даних цін рекомендується оновлювати зазначені відомості не рідше ніж один раз на місяць або у разі зміни відпускної ціни більше ніж на 5 відсотків. Відомості про ціни будівельної продукції, внесені виробниками та постачальниками до бази даних цін, є індикативними (довідковими) та враховуються під час визначення середньої ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін. Перевищення фактичної відпускної ціни матеріального ресурсу виробником (постачальником) над ціною, зазначеною у його цінових пропозиціях, що були внесені ним до бази даних цін, або над ціною, зазначеною в укладених ним в подальшому договорах купівлі-продажу (поставки), не вважається поданням недостовірної інформації та не є порушенням вимог цієї постанови з боку виробника та постачальника. |
Коментар: для забезпечення бази даних актуальними цінами виробникам та постачальникам будівельної продукції та інших матеріальних ресурсів, що використовуються в будівництві рекомендовано забезпечувати внесення відповідні відомості до бази даних цін з використанням прикладного програмного інтерфейсу на безоплатній основі.
Зміна № 11
| Пункт 6 Постанови № 1512 (в редакції до 31.08.2026) | Пункт 6 Постанови № 1512 (в редакції з 01.09.2026) |
| Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. | Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє протягом періоду дії воєнного стану та 12 місяців з дня його припинення чи скасування. |