Завершальним етапом здійснення закупівлі є укладення договору. Однак досить часто під час виконання договору постачальники/виконавці/підрядники відмовляються від виконання умов договору та ініціюють розірвання договору. Відповідно замовники погоджуються та розривають договір.
Проте, після розірвання договору про закупівлю необхідність в предметі закупівлі в замовника не зникає та замовнику потрібно нагально задовільнити потребу в предметі закупівлі.
При цьому, видається, що проведення повторних відкритих торгів потребуватиме певного часу, протягом якого замовник не зможе отримувати необхідний предмет закупівлі.
Водночас, що робити замовнику в разі, якщо вартість предмета закупівлі перевищує межі, які визначені в пункті 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) при нагальній потребі в предметі закупівлі після розірвання договору, зокрема який вид закупівлі обрати для задоволення нагальної потреби, розберемось далі.
В певної частини замовників існує переконання, що після розірвання договору можна укласти договір без використання електронної системи закупівель на підставі пункту 11 Особливостей, зокрема, в разі, якщо вартість наступної закупівлі не перевищує 100 тис. грн. Так, замовники аргументують свою позицію з посиланням на лист Мінекономіки «Щодо планування закупівель» № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020.
Однак здійснення закупівлі в такий спосіб є порушенням приписів законодавчих норм, адже замовники при обранні виду закупівлі повинні виходити із вартісних меж річної потреби при здійсненні закупівель певного предмета закупівлі та зобов’язані проводити відкриті торги/закупівлю шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару в разі, якщо річна потреба в певному предметі закупівлі перевищує вартісні межі, які визначені в пункті 10 Особливостей.
Водночас більше про те, чи варто керуватися рекомендаціями із зазначеного листа Мінекономіки читайте в статті Чи може замовник користуватися листом Мінекономіки при визначенні додаткової потреби?
Окрім цього, замовникам варто врахувати, що за придбання товарів, робіт та послуг до/без проведення відкритих торгів в разі, якщо вартість предмета закупівлі перевищує вартісні межі, які визначені в пункті 10 Особливостей може наступити адміністративна відповідальність.
Так, частиною 3 статті 164-14 КУпАП визначено, що придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 – 51 000 грн).
Також адміністративне порушення може бути накладено на керівника замовника відповідно до частини 6 статті 164-14 КУпАП у розмірі від 34 000 до 170 000 грн за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом.
Здійснення закупівлі на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей
Одним із можливих варіантів дій при задоволенні нагальної потреби є здійснення закупівлі на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей - існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
Зокрема, здійснити закупівлю згідно даної підстави для укладення «прямого» договору замовник може на певний період, протягом якого потрібно провести конкурентну закупівлю, приміром, відкриті торги.
Водночас, здійснити закупівлю на підставі зазначеної норми замовник може при наявності наступних складових:
- існування нагальної потреби у здійсненні закупівлі;
- виникнення об’єктивних обставин;
- неможливість дотримання замовників строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та / або електронного каталогу;
- має бути документальне підтвердження.
Таким чином, здійснюючи закупівлю на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей замовнику потрібно дотриматися вимог, які передбачені даною нормою та врахувати ризики щодо неправомірного здійснення закупівлі, зокрема відсутності достатнього/належного обгрунтування закупівлі по даному виключенню, оскільки Державна аудиторська служба України активно моніторить дотримання вимог законодавства при укладенні «прямого» договору на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей.
Про що більше можна дізнатися в статті Практика ДАСУ щодо моніторингу прямих договорів: нагальна потреба.
Здійснення закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників
Альтернативним видом здійснення закупівлі відкритих торгів згідно пункту 10 Особливостей, якщо предметом закупівлі товар, є запит пропозицій постачальників, який замовники проводять у відповідності до Постанови Кабміну від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (далі - Постанова № 822).
Однією з основних переваг здійснення закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників, на противагу відкритим торгам, проведення яких до укладення договору потребуватиме близько 14 днів, є значно менший строк проведення закупівлі.
Так, згідно пункту 56 Постанови №822 замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників.
Відповідно до пункту 57 Постанови №822 замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про найменування, очікувану вартість, кількість, строк, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк для подання постачальником ціни пропозиції не може бути меншим, ніж два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель).
Пункт 61 Постанови №822 передбачає, що оцінка пропозицій постачальників проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі інформації, зазначеної замовником в запиті пропозицій.
У разі подання постачальниками пропозицій з однаковим значенням ціни економічно вигідною визначається пропозиція, яка була подана раніше ніж інша пропозиція (інші пропозиції) з аналогічним значенням ціни.
Постачальник, пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, визначається переможцем відбору.
Згідно пункту 66 Постанови №822 замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. У разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів.
З огляду на наведені норми, найменша тривалість закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників становить - 3 робочі дні: 2 дні розкриття +1 день для укладення договору.
Водночас більше про переваги та недоліки здійснення закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників дізнаєтеся в статті Що обрати відкриті торги чи електронний каталог.
Тому видається, що після розірвання договору з вини контрагента задовільнити нагальну потребу замовник може провівши закупівлю шляхом запиту пропозицій постачальників, до прикладу, на певний період, протягом якого замовник може провести процедуру закупівлі відкритих торгів, або ж здійснити закупівлю шляхом запиту пропозицій постачальників для задоволення потреби в предметі закупівлі до кінця року.
Підсумки
Задовільнити нагальну потребу після розірвання договору з вини контрагента замовник може шляхом укладення «прямого» договору на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей, або ж здійснити закупівлю шляхом запиту пропозицій постачальників.
