Чи може замовник користуватися листом Мінекономіки при визначенні додаткової потреби?
У відповідності до пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Детальніше про планування закупівель та умов застосування Особливостей щодо додаткової потреби читайте у статтях розміщеній на платформі TNDR. «Планування закупівель за Особливостями» та «Додаткова потреба: умови застосування за Особливостями».
Абзацом 3 пункту 15 Особливостей визначено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
У даному матеріалі розглянемо лист Мінекономіки щодо планування № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 (далі – Лист щодо планування) та з’ясуємо чи можна користуватися ним у плануванні публічних закупівель за Особливостями.
Численна кількість замовників при визначенні додаткової потреби, керуються роз’ясненнями наведеними у Листі щодо планування. Варто зауважити, що аналізуючи судові рішення вбачається, що листи Мінекономіки не є джерелом права і не є обов'язковим для застосування судом. Окрім того, у разі посилання на листи Мінекономіки при розгляді спору в суді, останні вважають, що таке посилання є некоректним, після чого Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) має вищу юридичну силу і в даному випадку підлягає однозначному і прямому застосуванню (Рішення від 13.05.2022 № 380/21292/21 Львівський окружний адміністративний суд, Рішення від 11.08.2022 № 903/310/22 Господарський суд Волинської області).
Разом з тим, зміст такого листа зводився до переліку випадків яких замовник може вважати предмет закупівлі новим. Такими випадками на думку Мінекономіки є:
пов'язані статті
22 листоп.
Не вистачає обсягу закупівлі: дії замовника21 листоп.
Додатково виділенні кошти: чи може замовник вважати таку закупівлю як «новий предмет» та підставою для укладання «прямого» договору02 листоп.
Як визначити та оформити замовнику закупівлю, як додаткову потребу09 жовт.
Чи можна укласти договір про закупівлю на додаткові товари, роботи чи послуги якщо основний договір ще не виконаний04 жовт.
Новий лист Мінекономіки щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу