Практика суду щодо (не)притягнення УО до адміністративної відповідальності, коли налагоджена взаємодія із внутрішнім замовником та коли ні
3
1023
Організацією та проведенням процедури закупівлі займається уповноважена особа, але для цього їй не обійтися без взаємодії із відповідними підрозділами замовника, до прикладу для збору потреби, отримання технічних характеристик предмету закупівлі тощо. І тут постає питання, хто ж буде нести відповідальність у разі порушення під час проведення закупівлі. Порушення за які настає адміністративна відповідальність у сфері публічних закупівель визначені у статті 164-14 КУпАП.
Залежно від виду порушення притягуються до відповідальності не виключно уповноважені особи, але й службові (посадові) особи замовника чи керівник.
Тож пропонуємо проаналізувати наявні судові справи, коли уповноваженій особі вдалося довести відсутність в своїх діях правопорушення із урахуванням налагодженої взаємодії із внутрішнім замовником, а коли ні.
В даній ситуації наявність записки відповідального підрозділу не допомогли уповноваженій особі уникнути відповідальності. Адже, в ході справи взято до уваги документи щодо повноважень саме УО та на розгляд суду не надано жодного документу, яким би уповноважена особа могла документально підтвердити наявність взаємодії підрозділів, зокрема в частині розгляду та погодження технічним відділом запропонованих товарів, відповідальності тощо.
В описаній ситуації уповноваженій особі вдалося відстояти свою позицію, так як на відміну від попереднього прикладу, на розгляд суду було надано не простоположення про уповноважену особу, а таке положення містило порядок взаємодії внутрнішнього замовника та УО (“...підставою для проведення уповноваженою особою процедур закупівель/ спрощених закупівель є відповідне доручення, надане головним бухгалтером фінансово-господарської групи у погоджений між уповноваженою особою та головним бухгалтером”).
В даній справі уповноважена особа не навела жодних обґрунтованих доводів відсутності в своїх діях порушення. Адже, відповідно до частини 10 статті 11 Закону уповноважена особа здійснює вибір процедури закупівлі, про що також зазначено в Положенні наданому в ході судового розгляду. Натомість твердження УО щодо відсутності доручень від замовника щодо необхідності проведення конкретних закупівель не підкріплено документально.
Вміни до істотних умов договору про закупівлю вносяться сторонами договору про закупівлю, якими є замовник та переможець закупівлі, та від імені яких виступають їх представники, які відповідно до наданих повноважень мають право приймати рішення та вчиняти дії щодо внесення змін до укладеного правочину. Пунктом 19 Особливостей визначено, що у разі внесення змін доістотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Таким чином, вбачається, що Особливостями та Законом не передбачено прийняття рішення уповноваженої особи про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, уповноважена особа здійснює лише оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та додаткової угоди до договору про закупівлю в строки визначені Законом. Хоча за порушення в частині безпідставного внесення змін до істотних умов договору аудитори все ж намагаються притягнути саме уповноважену особу. Тож, варто взяти до уваги дане судове рішення та коментар для використання у разі необхідності.
Закон не обмежує кількість уповноважених осіб. Частиною 3 статті 11 Закону визначено, що замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Тому, важливо розділити обовязки та відповідальність між УО, щоб уникнути ситуації наведеній у справі.
Підсумки
Розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення можемо дійти до висновку про важливість організації взаємодії між УО та внутрішнім замовником. Тож, варто:
визначати не лише уповноважених осіб, які відповідають за організацію закупівель шляхом застосування відкритих торгів, але й відповідальних осіб, які проводять закупівлі, визначенні у пункті 11 Особливостей;
затвердити порядок взаємодії структурних підрозділів з уповноваженою / відповідальною особою замовника. У такому документі має бути передбачено: як визначається потреба, хто здійснює аналіз ринку та які документи оформляються, як визначається очікувана вартість закупівлі, в які строки та яка інформація передається уповноваженій / відповідальній особі, як відбувається обмін інформацією та документами між структурними підрозділами у разі проведення закупівлі та отримання (про технічні параметри товару, вимог до якості, строки поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг тощо);
передбачити відповідальність працівників у разі недотримання вимог розпорядчих документів щодо взаємодії внутрішніх структурних підрозділів із уповноваженою / відповідальною особою замовника, яка здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг.
