Планування закупівель на наступний рік – це один із ключових етапів організації закупівельної діяльності замовника. Саме на під час планування закупівель на наступний рік формується розуміння майбутніх потреб, визначаються предмети закупівель, здійснюється попередній розрахунок очікуваної вартості та обираються оптимальні способи задоволення таких потреб. Водночас якісне планування – це не лише формування та затвердження річного плану закупівель, а й комплексний набір процесів, від яких залежить своєчасність проведення закупівель, ефективність використання коштів та можливість уникнути типових помилок у подальшому.
Зважаючи на наближення 2027 року, замовникам наразі варто приділити увагу низці організаційних і практичних питань, в тому числі: як правильно визначити загальну річну потребу в товарах, роботах і послугах та які особливості необхідно врахувати під час формування річного плану закупівель.
На які нормативно-правові акти звернути увагу при плануванні закупівель на наступний рік?
Процес планування закупівель регулюють наступні нормативно-правові акти:
- Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII (далі – Закон);
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості);
- Бюджетний кодекс України (для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів);
- Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів);
- Порядок визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок №708);
- Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082.
Окрім цього нагадуємо, що з 24.03.2026 включно в дію вводиться Закон України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-IX.
Чим важливий процес планування річної потреби?
Якщо ж проаналізувати норми закупівельного законодавства, то з’ясуємо, що воно не містить визначення терміну що таке «планування закупівель». Тому звернемося до Тлумачного словника української мови, який допоможе сформувати визначення:
- планувати – складати план; визначати за планом термін виконання, здійснення чого-небудь; мати намір зробити, виконати що-небудь;
- план – задум, проект, що передбачають хід, розвиток чого-небудь; текст, документ із викладом такого задуму, проекту; текст, документ із викладом такої програми заходів.
В той же час пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Отож етап планування закупівлі – це не просто процес, зумовлений виключно ініціативою замовника, а законодавчо передбачений етап закупівлі, який необхідний як передумова для задоволення потреби.
Аналізуючи норми Закону із врахуванням Особливостей, можна виділити декілька положень, які напряму впливають на процес планування закупівлі. Таким чином пункт 14 Особливостей вказує, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону і підпункту 12 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення».
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
А отже здійснений належним чином етап планування є запорукою успішної реалізації закупівельної діяльності. Своєчасне планування річної потреби дозволяє замовнику:
- виявити наявну річну потребу в предметах закупівлі та відповідно зменшити ризики її упущення;
- завчасно провести аналіз ринку та мінімізувати ризики виникнення помилок через невірно досліджену ринкову ситуацію щодо конкретних предметів закупівлі (наявність відповідного товару чи його аналогу, рівень конкуренції, очікувана вартість закупівлі, тощо);
- розподілити навантаження на уповноважену особу таким чином, аби виділити необхідну кількість часу для кожної із запланованих закупівель та недопустити професійного вигорання, тощо.
Планування замовників, які є розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів здійснюється, зокрема з урахуванням кошторису, а замовників, які є державними комерційними підприємствами зокрема, з урахуванням фінансового плану, так як ці документи передбачають, що та в якому обсязі буде закуповувати підприємство / організація / установа. Дані твердження випливають із частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Тобто при використанні бюджетних коштів, замовник не має можливості укласти договір / договір про закупівлю на суму більшу, ніж має в бюджетних призначеннях. В той же час фактична потреба може перевищувати наявні бюджетні асигнування, а тому при плануванні закупівель, в тому числі визначенні виду потенційних закупівель, уповноваженій особі слід в першу чергу звертатись до фактичної потреби.
Основні етапи планування річної потреби закупівель
В процесі планування річної потреби закупівель доцільно виділити декілька основних етапів:
- визначення потреби замовника у товарах, роботах та послугах;
- визначення предмета закупівлі;
- визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;
- визначення виду закупівель;
- погодження попереднього річного плану;
- затвердження річного плану та подальших змін до нього, а також оприлюднення в електронній системі закупівель.
Кожен з вищезгаданих етапів має власну специфіку та особливості, тож пропонуємо більш детально зупинитися на кожному з них.
Етап №1. Визначення потреби замовника у товарах, роботах та послугах
В першу чергу уповноваженій особі доцільно зосередитись на визначенні відповідного переліку наявної потреби замовника. Адже саме від встановленої потреби буде залежати ефективність подальших етапів планування, в тому числі визначення очікуваної вартості та визначення виду закупівлі.
Звертаючись до Словника української мови, від терміном «потреба» слід розуміти те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити. Тож цілком логічно, що процес визначення потреби є невід’ємною частиною планування закупівельної діяльності. Дану позицію підтверджує й вимога, відображена у пункті 14 Особливостей: закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).
Для визначення реальної потреби замовника закупівельнику в першу чергу потрібно налагодити взаємодію з внутрішнім замовником. Тож йому варто подбати про розробку Положення про взаємодію з внутрішнім замовником, в якому буде передбачено: як визначається потреба, хто здійснює аналіз ринку та які документи оформлюються, як визначається очікувана вартість закупівлі, в які строки та яка інформація передається уповноваженій / відповідальній особі, як відбувається обмін інформацією та документами між структурними підрозділами тощо. Таке положення затверджується відповідним рішенням керівника замовника.
Згідно норм Положення про взаємодію з внутрішнім замовником, у відповідних структурних підрозділах будуть визначені особи, які будуть надавати уповноваженій особі обсяги потреб замовника, шляхом формування службової записки чи у вигляді іншого документа, визначеного таким положенням. Надану інформацію від внутрішніх замовників закупівельнику необхідно структурувати, тобто впорядкувати і таким чином визначити потребу у товарах, роботах та послугах на наступний рік.
Але це ще не все, далі при формуванні потреби замовника в тому чи іншому предметі закупівлі закупівельнику, слід дослідити обсяги вже здійснених закупівель у відповідних минулих періодах. Полегшити даний етап можна використовуючи модуль bi.prozorro. Аналіз інформації попередніх періодів стане базою для визначення поточної потреби замовника у цьому ж предметі закупівлі. Для кращого розуміння яким чином замовник може проаналізувати потреби минулих періодів в аналітичному модулі BI Prozorro, пропонуємо ознайомитись із відповідною відеоінструкцією.
Крім потреб минулих періодів, замовнику доцільно врахувати й інші обставини, що можуть вплинути на обсяг потенційних закупівель, в тому числі залишки відповідних товарів на складі, розширення певного відділу, отримання нового обладнання, передача на баланс нової будівлі, отримання гуманітарної допомоги тощо.
Здійснення зазначених дій дасть змогу замовнику оцінити відповідні закупівельні ризики, зокрема ризик перевищення очікуваною вартістю предмета закупівлі вартісної межі, визначеної пунктом 10 Особливостей.
З вищезазначеного випливає, що визначення річної потреби доцільно здійснювати, взявши за основу потребу минулих періодів у відповідному предметі закупівлі та скоригувавши її у відповідності до наявних обставин, які впливають на таку потребу.
Окрім основних аспектів, рекомендуємо звернути увагу ще й на додаткові складнощі, з якими може стикнутися замовник під час визначення потреби:
- за відсутності достатнього обсягу фінансування, замовнику варто скоригувати потребу в залежності від власних можливостей. В той же час з метою недопущення порушення у вигляді поділу предмета закупівлі всупереч нормам пункту 6 Особливостей, вид такої закупівлі (таких закупівель) доцільно визначати із врахуванням повної потреби. Адже впродовж року існує вірогідність отримання додаткових коштів або застосування альтернативних джерел фінансування для задоволення залишку відповідної потреби, що в свою чергу може призвести до перетину вартісних меж, визначених пунктом 11 Особливостей;
- також за відсутності фінансування, пропонуємо розглянути можливість розділити наявну потребу на декілька закупівель. Проте нагадуємо, що вид кожної з таких закупівель все одно буде визначатись, відштовхуючись від очікуваної вартості загальної річної потреби замовника;
- не забуваємо здійснювати аналіз ринкової ситуації. Це дозволить замовнику за необхідності скоригувати наявну потребу або ж замінити її на більш підходящу. Для прикладу, якщо наразі на ринку присутній аналог, який повністю задовольняє потреби замовника, проте із нижчою ціною. Або з’явився новий продукт, який підпадає під потреби закупівельника та придбання якого він може собі дозволити.
Щодо визначення потреби відокремленим підрозділом, звертаємо увагу на абзац 2 пункту 15 Особливостей, відповідно до якого за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
Відповідно відокремлені підрозділи юридичних осіб можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно у разі:
- наявності відповідного рішення замовника (головної організації);
- якщо такі закупівлі здійснюються для задоволення власних потреб;
- предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу;
- спосіб закупівлі обирається в залежності від вартісних меж предмета закупівлі, визначеного для цього відокремленого підрозділу.
Етап 2. Визначення предмета закупівлі
Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Таким чином закупівельне законодавство виділяє три види предмета закупівлі, а саме:
- товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
- послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;
- роботи – розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
При цьому відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Пункт 15 Особливостей визначає, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Окрім цього відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Тобто якщо законодавчо для конкретного предмета закупівлі передбачена наявність додаткового класифікатора (додаткових класифікаторів), то такого роду інформацію також варто враховувати при визначенні виду закупівлі.
Враховуючи положення вище зазначених нормативно-правових актів та специфіку кожного виду предмета закупівлі, замовнику варто розділяти та визначати предмет закупівлі:
- товарів – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника;
- лікарських засобів – за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника та із зазначенням міжнародної непатентованої назви (МНН) такого товару;
- медичних виробів – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника та з урахуванням додаткових класифікаторів НК 024:2023 «Класифікатор медичних виробів» і НК 031:2024 «Національна номенклатура медичних виробів»;
- послуг – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника;
- поточного ремонту – за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника;
- робіт – за об’єктами будівництва та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника;
- окремі винятки серед товарів, робіт і послуг – згідно вимог, відображених у розділі ІІ Порядку №708.
Також звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей, положення частин 5, 6, 8 (з урахуванням положень пунктів 68-76 Особливостей) і 9 статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Тому на предмети закупівлі, які визначені частинами 5 та 6 статті 3 Закону дія Закону та Особливостей не поширюється.
Етап №3. Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі
Звертаючись до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275 (далі – Примірна методика), очікувана вартість – розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» і має рекомендаційний характер. Тож замовник може використовувати при розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі як Примірну методику так і власний затверджений порядок чи методику її визначення. Адже відсутній нормативний документ, який би зобов’язував замовника визначити очікувану вартість лише певними конкретними способами.
В той же час відповідно до норм абзацу 1 пункту 14 Особливостей, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до податкового законодавства.
З цього випливає, що використовуючи методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, передбачені Примірною методикою, замовнику варто дещо змінити загальний підхід. В першу чергу такі зміни стосуються аналізу зібраної інформації, наприклад, отриманих комерційних (цінових) пропозицій.
Зважаючи на вищезгадані вимоги пункту 14 Особливостей, до моменту розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі, слід привести всі пропозиції до єдиного підходу. Це означає, що у разі, якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, то до моменту визначення найбільш економічно вигідної пропозиції або середньоарифметичного значення з масиву, замовнику потрібно привести всі пропозиції до значення «із врахуванням податку на додану вартість» (якщо предмет закупівлі оподатковується таким податком із врахуванням норм податкового законодавства).
І все ж в будь-якому разі замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, серед яких максимальна економія, ефективність та пропорційність, а також недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Етап №4. Визначення виду закупівлі
Під видом закупівлі варто розуміти спосіб здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг, який визначається закупівельним законодавством та представляє собою певний алгоритм дій.
При цьому згідно проведеного аналізу положень Закону із врахуванням Особливостей замовники можуть здійснювати закупівлі, використовуючи такі види закупівель, як:
- закупівля без використання електронної системи закупівель, як «допорогова» закупівля;
- відкриті торги у порядку, визначеному Особливостями;
- відкриті торги із публікацією англійською мовою;
- «допороговий» запит пропозицій постачальників (для придбання товарів);
- «надпороговий» запит пропозицій постачальників (для придбання товарів);
- закупівля без використання електронної системи закупівель за виключеннями визначеними пунктами 9, 9-2 та 9-3 Особливостей;
- переговорна процедура за виключеннями, визначеними пунктом 13 Особливостей;
- рамкові угоди;
- відкриті торги за кошти Ukraine Facility;
- запит пропозицій постачальників для закупівлі товарів за кошти Ukraine Facility;
- закупівля без використання електронної системи закупівель за кошти Ukraine Facility.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, які фінансуються в рамках проєкту Ukraine Facility замовник повинен керуватися розділом «Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244» Особливостей, який дозволяє в залежності від вартості кожного предмета закупівлі обрати серед таких видів закупівель як закупівля без використання електронної системи закупівель, відкриті торги у порядку, визначеному Особливостями, та запит пропозицій постачальників (у разі придбання товарів).
Варто зазначити, що даний розділ встановлює окремий порядок проведення кожного з таких видів закупівель, які здійснюються за кошти Ukraine Facility, а також визначає підстави для укладення договорів про закупівлю без застосування електронної системи закупівель та окремі умови, що визначені на виконання вимог Рамкової угоди.
Також пунктом 11-1 Особливостей визначено вартісні межі та специфіку здійснення закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та дезінфекційних засобів, визначених у Додатку 1 до Особливостей. В цьому ж пункті визначено окремі умови планування закупівлі із врахуванням додаткового класифікатора лікарських засобів – причому доступним видом закупівлі так і залишається запит пропозицій постачальників, а от кількість запланованих закупівель може змінитися.
Отож замовник обирає вид закупівлі, враховуючи при цьому:
- очікувану вартість предмета закупівлі;
- предмет закупівлі (його вид та специфіку);
- наявності / відсутності підстав для застосування виключень;
- джерела фінансування.
Таким чином обрання виду закупівлі буде залежати від потреби замовника з урахуванням вартісних меж предмета закупівлі, від самого предмета закупівлі (в тому числі його виду та специфіки), наявності / відсутності підстав для застосування виключень, а в окремих випадках – ще й від джерела фінансування закупівлі. В окремих випадках на процес планування впливає додатковий класифікатор лікарських засобів, але він впливає не на доступний вид закупівлі, а саме на кількість закупівель, які мають бути проведені для задоволення потреби.
Етап №5. Погодження попереднього річного плану
Закупівельне законодавство не визначає обов’язку затверджувати весь річний план на початку року. Тому для ефективного планування закупівельної діяльності замовник може зробити та погодити попередній річний план, у якому буде визначена загальна річна потреба кожного предмета закупівлі.
В такому випадку у замовника буде можливість проаналізувати наявну річну потребу у відповідних предмета закупівлі і в той же час не буде обов’язку оприлюднювати весь перелік запланованих закупівель в електронній системі закупівель у вигляді річного плану закупівель. Окрім цього в процесі формування попереднього річного плану замовник зможе раціонально розподілити наявні кошти, визначити часові межі для здійснення тих чи інших закупівель, зменшити ризики неправомірного вибору видів закупівель чи штучного поділу предмета закупівлі, тощо.
Відповідно формування попереднього річного плану в жодному разі не зобов’язує уповноважену особу слідувати йому повністю до дрібних деталей – в закупівельному процесі окремі його нюанси можуть змінюватись, потреба може зникати або з’явитись необхідність у нових предметах закупівлі.
Варто відмітити, що закупівельне законодавство не містить такого поняття, як «попередній річний план», а отже не встановлює обов’язку щодо його формування. В той же час формування попереднього річного плану закупівель є скоріш перевагою для замовника, а витрачений на його формування час окупиться, шляхом ефективного планування робочих процесів для уповноваженої особи впродовж року та мінімізації ризиків допущення порушень, пов’язаних із відсутністю планування.
Тож підсумуємо, що попередній річний план – це внутрішній документ замовника, який містить повний перелік потреби у товарах, роботах і послугах на наступний рік (предмет закупівлі, обсяг, очікувана вартість, вид закупівлі, джерело фінансування, тощо) та погоджується. Такий документ не потребує затвердження або оприлюднення в електронній системі закупівель.
Попередній річний план формується на основі аналізу поточної потреби від внутрішніх підрозділів з урахуванням потреб минулих періодів та слугує базою для подальшого формування і затвердження річного плану закупівель. Пропонуємо також скористатися прикладом попереднього річного плану.
Етап № 6. Затвердження річного плану та подальших змін до нього, а також оприлюднення в електронній системі закупівель.
Повертаючись до пункту 14 Особливостей, запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону і підпункту 12 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення».
Річний план закупівель повинен містити інформацію про заплановані закупівлі, які буде здійснювати замовник протягом року, та обов’язково підлягає затвердженню та оприлюдненню в електронній системі закупівель. Відповідно річний план закупівель затверджується один раз на відповідний період – рік, а у всіх інших випадках будуть затверджуватися зміни до такого річного плану закупівель – шляхом оприлюднення нового рядка або внесення змін до вже наявного рядка.
Частиною 1 статті 4 Закону передбачено, що річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом 5 робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
А отже на етапі планування закупівлі замовник затверджує:
- річний план закупівель;
або
- зміни до річного плану закупівель.
Нагадуємо, що технічно внести зміни до вже оприлюдненого рядка річного плану закупівель можна виключно у випадках, якщо замовник не оприлюднив в електронній системі закупівель будь-яку інформацію, до якої прив’язується такий рядок річного плану, наприклад звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, запит пропозицій постачальників, оголошення про проведення відкритих торгів, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі, тощо.
Частиною 10 статті 11 Закону передбачено, що рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
А тому затвердження річного плану або змін до нього та оприлюднення його в електронній системі закупівель має здійснюватися протокольним рішення уповноваженої особи. До такого протоколу також можна додати рішення про здійснення закупівлі.
В річному плані закупівель повинна міститись інформація, визначена Законом та Особливостями із врахуванням специфіки конкретної закупівлі. Частина 2 статті 4 Закону встановлює, що у річному плані повинна міститися така інформація:
- найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
- назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
- розмір бюджетного призначення та / або очікувана вартість предмета закупівлі;
- код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
- вид закупівлі та орієнтовний початок проведення;
- у разі застосування рамкової угоди зазначається: строк дії рамкової угоди; сторона рамкової угоди (замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника); очікувана вартість з урахуванням усього запланованого строку дії рамкової угоди.
Якщо річний план оприлюднюється централізованою закупівельною організацією, додатково зазначаються найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою.
Окрім цього відповідно до пункту 14 Особливостей, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для їх безпеки.
Окремий перелік вимог до формування річного плану закупівель встановлено для випадків, коли закупівля фінансується в рамках інструмента Ukraine Facility. Пунктом 81 Особливостей передбачено, що замовник у річному плані закупівель незалежно від вартості закупівлі зазначає інформацію, передбачену частиною другою статті 4 Закону, а також інформацію про:
- джерело фінансування закупівлі;
- захід (крок), передбачений Планом України, у рамках якого здійснюється закупівля;
- код програмної класифікації видатків та кредитування відповідного бюджету (у разі коли джерелом фінансування закупівлі є державний або місцевий бюджет).
Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.
Також коли мова йде про здійснення закупівлі, яка фінансується в рамках інструмента Ukraine Facility, рекомендуємо звернути увагу на наступне:
- відповідно до абзацу 2 пункту 85 Особливостей: у разі коли замовник вирішив провести відкриті торги відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування застосування таких відкритих торгів із зазначенням присвоєного електронною системою закупівель унікального номера оголошення про проведення відкритих торгів, які було відмінено у зв’язку з неподанням жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями*;
- відповідно до абзацу 2 пункту 86 Особливостей: у разі коли замовник вирішив укласти договір про закупівлю відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування здійснення такої закупівлі та незастосування вимог пунктів 78 і 79 цих особливостей із зазначенням присвоєного електронною системою закупівель унікального номера оголошення про проведення відкритих торгів, які були проведені відповідно до пункту 85 цих особливостей і відмінені у зв’язку з неподанням жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями*;
- відповідно до абзацу 2 пункту 88 Особливостей: у разі коли замовник вирішив провести запит пропозицій відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування застосування такої закупівлі із зазначенням присвоєного електронною системою закупівель унікального номера закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, яка була відмінена у зв’язку з неподанням жодної ціни пропозиції для участі в запиті пропозицій постачальників*;
- відповідно до абзацу 2 пункту 89 Особливостей: у разі коли замовник вирішив укласти договір про закупівлю відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування застосування такої закупівлі та незастосування вимог пунктів 78 і 79 цих особливостей із зазначенням присвоєного електронною системою закупівель унікального номера закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, яка була проведена відповідно до пункту 88 цих особливостей і відмінена у зв’язку з неподанням жодної ціни пропозиції для участі в запиті пропозицій*;
- відповідно до абзацу 2 пункту 91 Особливостей: у разі коли замовник вирішив укласти договір про закупівлю відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування застосування такої закупівлі. В такому обґрунтуванні, викладеному у довільній формі, замовник повинен зазначити один або декілька випадків, передбачених пунктами 3, 8 статті 5 Рамкової угоди (нагальна необхідність, недоступність послуг/товарів на ринках прийнятних країн або територій або інші належним чином обґрунтовані випадки, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною, або коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній з таких країн), а також додати документальне підтвердження застосування відповідного випадку (у вигляді, зокрема, але не виключно, офіційних листів, експертних висновків, листів від виробників або постачальників про відсутність товарів/робіт/послуг, рішень уповноважених органів, оформлених у довільній формі результатів аналізу ринку, проведеного замовником, довідок).
* в такому обґрунтуванні, викладеному в довільній формі, замовник повинен зазначити один або декілька випадків, передбачених пунктами 3, 8 статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 6 червня 2024 р. № 3786-IX (далі – Рамкова угода) (нагальна необхідність, недоступність послуг / товарів на ринках прийнятних країн або територій або інші належним чином обґрунтовані випадки, коли застосування правил прийнятності робить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною, або коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній з таких країн), а також додати документальне підтвердження застосування відповідного випадку (у вигляді, зокрема, але не виключно, офіційних листів, експертних висновків, листів від виробників або постачальників про відсутність товарів / робіт / послуг, рішень уповноважених органів, оформлених у довільній формі результатів аналізу ринку, проведеного замовником, довідок).
Підсумки
На етапі планування річної потреби закупівель на наступний рік, рекомендуємо дотриматись наступного алгоритму дій:
| Етапи планування | На що звернути увагу | Як можна полегшити процес планування |
| 1. Визначення потреби замовника у товарах, роботах та послугах | Визначаємо потребу, шляхом аналізу потреб минулих періодів із врахуванням поточних завдань. Визначати потребу слід з урахуванням фактичної потреби, навіть якщо наразі наявних коштів на реалізацію закупівель не вистачає. Відокремлений підрозділ має право розраховувати потребу та задовольняти її власноруч, але виключно за наявності відповідного рішення замовника. | застосування взаємодії з внутрішнім підрозділом; використання BI Prozorro |
| 2. Визначення предмета закупівлі | Звертаємось до Порядку № 708, враховуємо вид предмета закупівлі та його специфіку. Окрім цього варто врахувати також наявність / відсутність додаткового класифікатора до відповідного предмета закупівлі. Таким чином визначення виду предмета закупівлі відрізняється для таких предметів закупівлі, як: товари; роботи; послуги; послуги з поточного ремонту; лікарські засоби; медичні вироби; окремі винятки серед товарів, робіт і послуг. | аналіз кодів за ЄЗС за допомогою доступних ресурсів; використання інструмента нашої платформи щодо вибору коду за ЄЗС |
| 3. Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі | Законодавчо не встановлено обов’язкового методу розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі. А тому замовник може скористатись методами, передбаченими Примірною методикою, або ж затвердити власний метод визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. До моменту розрахунку очікуваної вартості закупівлі, отримані пропозиції варто привести до єдиного підходу (наприклад, якщо предмет закупівлі оподатковується ПДВ відповідно до податкового законодавства, то всі пропозиції слід привести до підходу «із врахуванням ПДВ»). | використання прикладу запиту комерційних (цінових) пропозицій; використання інструмента нашої платформи для обрахунку ПДВ |
| 4. Визначення виду закупівель | Замовник обирає вид закупівлі, враховуючи при цьому: очікувану вартість предмета закупівлі; предмет закупівлі (його вид та специфіку); наявність / відсутність підстав для застосування виключень; джерела фінансування. В окремих випадках на процес планування впливає додатковий класифікатор лікарських засобів, але він впливає не на доступний вид закупівлі, а саме на кількість закупівель, які мають бути проведені для задоволення потреби. | розроблення власного алгоритму дій покрокового аналізу предмета закупівлі та відповідних законодавчих норм з метою звуження кола доступних видів закупівлі |
| 5. Погодження попереднього річного плану | Формування попереднього річного плану не вимагається законодавчо. В той же час такого роду дії допоможуть замовнику: своєчасно виявити наявну річну потребу в предметах закупівлі та відповідно зменшити ризики її упущення; завчасно провести аналіз ринку та мінімізувати ризики виникнення помилок через невірно досліджену ринкову ситуацію щодо конкретних предметів закупівлі (наявність відповідного товару чи його аналогу, рівень конкуренції, очікувана вартість закупівлі, тощо); розподілити навантаження на уповноважену особу таким чином, аби виділити необхідну кількість часу для кожної із запланованих закупівель та недопустити професійного вигорання, тощо. Попередній річний план погоджують, а не затверджують, а також не оприлюднюють в електронній системі закупівель. Наявність попереднього річного плану не зобов’язує замовника повністю слідувати йому (наприклад, якщо потреба змінилася), вносити зміни до нього також не потрібно. Основною метою формування попереднього річного плану є саме допомога замовнику у врахуванні наявної потреби та пропорційний розподіл закупівель протягом року для її задоволення. | використання прикладу попереднього річного плану |
| 6. Затвердження річного плану та подальших змін до нього, а також оприлюднення в електронній системі закупівель | Передумовою здійснення закупівель є оприлюднення річного плану закупівель або змін до нього. Річний план закупівель затверджується один раз на відповідний період – рік, а у всіх інших випадках будуть затверджуватися зміни до такого річного плану закупівель – шляхом оприлюднення нового рядка або внесення змін до вже наявного рядка. В річному плані закупівель повинна міститись інформація, визначена Законом та Особливостями із врахуванням специфіки конкретної закупівлі. Основний перелік інформації, яка повинна міститися в річному плані закупівель, відображена у частині 2 статті 4 Закону та пункті 14 Особливостей. В той же час якщо планується здійснення закупівлі, яка фінансується в рамках інструмента Ukraine Facility, то варто також врахувати вимоги, визначені в розділі «Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244» Особливостей. | використання прикладів протоколів щодо затвердження річного плану, розміщених в розділі «Приклади документів» використання інструкцій, оприлюднених на відповідному електронному майданчику щодо технічної реалізації |
