Під час виконання договору / договору про закупівлю замовники досить часто стикаються із недобросовісними контрагентами, які неналежно виконують умови договору. Водночас законодавство містить інструменти, які дозволяють замовникам боротися із такими недобросовісними контрагентами. 

До прикладу, таким інструментом є господарські санкції, які стаття 217 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначає, як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та / або правові наслідки. 

При цьому, зазначена стаття ГКУ визначає наступні види господарських санкцій: 

  • відшкодування збитків; 
  • штрафні санкції; 
  • оперативно-господарські санкції. 

Одними із найбільш ефективних санкцій є штрафні санкції, про які більше можна дізнатися в статті «Штрафні санкції в господарських договорах при здійсненні публічних закупівель». 

В даній статті пропонуємо ознайомитися із ще одним досить ефективним видом господарських санкцій - оперативно-господарських, зокрема такому їх виду як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання. 

Що таке оперативно-господарські санкції? 

Згідно статті 235 ГКУ за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. 

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.