Коли мова йде про відображення в електронній системі очікуваної вартості предмета закупівлі, в таких випадках існує термін з яким найбільш часто стикається кожен закупівельник – це податок на додану вартість, передбачений для осіб (фізичних або юридичних), що знаходяться на загальній системі оподаткування. Інформація щодо цього податку присутня як на електронному майданчику, так і у вимогах тендерної документації, проєкті договору, тощо. І згідно статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податок на додану вартість – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. 

Із переліком конкретних критеріїв, згідно яких суб’єктів господарювання можна віднести до платників ПДВ, доцільно ознайомитися у статті 180 розділу V ПКУ. Окрему увагу пропонуємо звернути на те, що частина з таких критеріїв напряму стосуються реєстрації суб’єкта господарювання, як платника даного податку, в тому числі: 

  1. будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 
  1. будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. 

Відповідно до вимог ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи

Проте згідно вищезазначених вимог, замовник стикається із ще одним видом податку – єдиний податок. Глава І розділу XIV ПКУ повідомляє, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.