01.07.2026 набирає чинності постанова Кабміну від 05.02.2026 № 132, якою внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) та Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженому постановою Кабміну від 14.09.2020 № 822 (далі – Порядок № 822). Тож, у цьому матеріалі проаналізуємо що та як змінюється для замовників.
Які зміни внесено до Особливостей та Порядку № 812?
З 01.07.2026 замовники мають зазначати інформацію про очікувану вартість закупівлі у річному плані з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. В іншому випадку очікувана вартість закупівлі зазначається без урахування податку на додану вартість.
Водночас інформація про очікувану вартість закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів та запиті пропозицій постачальників відображається без урахування податку на додану вартість.
Порівняльний аналіз положень Особливостей та Порядку № 822, які за посиланням.
Що саме змінюється?
Для зручності аналізу розглянемо, на як впливають зміни до Особливостей та Порядку № 822 на кожен вид закупівля, у табличній формі.
Запит пропозицій постачальників, в тому числі за кошти Ukraine Facility:
| Етап закупівлі | Новації та коментарі | Посилання на законодавство |
| Річний план або зміни до нього | Очікувана вартість предмета закупівлі визначається та зазначається з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання відповідних товарів підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства. Виняток становлять випадки, коли операції з постачання предмета закупівлі не є об’єктом оподаткування ПДВ або відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ПДВ. У таких випадках очікувана вартість предмета закупівлі визначається та зазначається без урахування ПДВ. Водночас застосування нульової ставки ПДВ не є підставою для визначення очікуваної вартості без ПДВ, оскільки відповідна операція залишається об’єктом оподаткування. Тому у разі застосування ставки ПДВ 0 відсотків очікувана вартість зазначається з ПДВ, хоча сума податку фактично становить 0 гривень. | абзац 1 пункту 14 Особливостей |
| Запит пропозицій постачальників | Очікувана вартість предмета закупівлі у запиті пропозицій постачальників зазначається без урахування ПДВ у будь-якому випадку. | абзац 1 пункту 57 Порядку № 822 |
| Подання пропозицій постачальниками | Під час подання пропозиції постачальником ціна зазначається без урахування ПДВ. Такий підхід застосовується незалежно від того, чи є постачальник платником ПДВ, а також незалежно від того, чи підлягає операція з постачання товарів оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства. | абзац 1 пункту 58 Порядку № 822 |
| Оцінка пропозицій постачальників | Оцінка пропозицій постачальників здійснюється ЕСЗ без урахування ПДВ | абзац 1 пункту 61 Порядку № 822; абзац 4 пункту 2 Порядку № 822 |
| Укладення договору / договору про закупівлю | Під час укладення договору / договору про закупівлю сума договору визначається з урахуванням ПДВ у разі, якщо постачальник товару є платником ПДВ, а операція з постачання відповідного предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства. При цьому включення ПДВ до ціни договору / договору про закупівлю залежить від одночасного виконання двох умов: наявності у постачальника статусу платника ПДВ та оподаткування відповідної операції ПДВ. У разі відсутності хоча б однієї із зазначених умов сума договору / договору про закупівлю визначається без урахування ПДВ. Водночас якщо операція з постачання товарів підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ, договір / договір про закупівлю укладається з ПДВ, проте сума податку, що підлягає нарахуванню, становить 0 гривень. | абзац 3 пункту 66 Порядку № 822 |
Відкриті торги, в тому числі за кошти Ukraine Facility, та відкриті торги з публікацією англійською мовою:
| Етап закупівлі | Новації та коментарі | Посилання на законодавство |
| Річний план або зміни до нього | Очікувана вартість предмета закупівлі визначається та зазначається з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання відповідних товарів підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства. Виняток становлять випадки, коли операції з постачання предмета закупівлі не є об’єктом оподаткування ПДВ або відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ПДВ. У таких випадках очікувана вартість предмета закупівлі визначається та зазначається без урахування ПДВ. Водночас застосування нульової ставки ПДВ не є підставою для визначення очікуваної вартості без ПДВ, оскільки відповідна операція залишається об’єктом оподаткування. Тому у разі застосування ставки ПДВ 0 відсотків очікувана вартість зазначається з ПДВ, хоча сума податку фактично становить 0 гривень. | абзац 1 пункту 14 Особливостей |
| Оголошення про проведення відкритих торгів | Очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається без урахування ПДВ у будь-якому випадку. | абзац 2 пункту 26 Особливостей; абзац 2 пункту 37 Особливостей |
| Забезпечення тендерної пропозиції | Розмір забезпечення тендерної пропозиції розраховується від очікуваної вартості предмета закупівлі, зазначеної в оголошенні про проведення відкритих торгів, тобто від очікуваної вартості закупівлі без урахування ПДВ | абзац 9 пункту 3 Особливостей |
| Подання тендерних пропозицій учасниками | Під час подання тендерної пропозиції учасником ціна зазначається без урахування ПДВ. Такий підхід застосовується незалежно від того, чи є постачальник платником ПДВ, а також незалежно від того, чи підлягає операція з постачання товарів оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства. | абзац 1 пункту 31 Особливостей |
| Оцінка тендерної пропозиції | Оцінка тендерної пропозиції здійснюється ЕСЗ без урахування ПДВ | абзац 4 пункту 31 Особливостей; пункт 41 Особливостей |
| Укладення договору про закупівлю | Під час укладення договору про закупівлю сума договору визначається з урахуванням ПДВ у разі, якщо постачальник товару / надавач послуг / виконавець робіт є платником ПДВ, а операція з постачання відповідного предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства. При цьому включення ПДВ до ціни договору про закупівлю залежить від одночасного виконання двох умов: наявності у постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт статусу платника ПДВ та оподаткування відповідної операції ПДВ. У разі відсутності хоча б однієї із зазначених умов сума договору про закупівлю визначається без урахування ПДВ. Водночас якщо операція з постачання товарів / надання послуг / виконання робіт підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ, договір про закупівлю укладається з ПДВ, проте сума податку, що підлягає нарахуванню, становить 0 гривень. | абзац 2 пункту 17 Особливостей |
Закупівля за виключенням, визначеним підпунктом 6 пункту 13 Особливостей. В даному випадку змінюється одна з умов для застосування такого виключення, а саме: сума договору про закупівлю без урахування ПДВ не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Що таке податок на додану вартість?
Згідно пункту 14.1.178 статі 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість (далі ПДВ) - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Простими словами це частина вартості товару / роботи / послуги, яка включається у ціну виключно за умови, що постачальник / виконавець є платником ПДВ, а потім перераховується ним до бюджету держави.
В Україні Податковим кодексом передбачено чотири ставки ПДВ: 20%, 14%, 7% та 0%, і їх застосування залежить від виду товарів, послуг або характеру операції. Ставки ПДВ:
- 20% — базова ставка, яка застосовується до більшості постачань товарів і послуг на території України.
- 14% — знижена ставка для окремих видів сільськогосподарської продукції, як при імпорті, так і при внутрішньому постачанні.
- 7% — знижена ставка для соціально значущих товарів і послуг, зокрема лікарських засобів, медичних виробів, а також окремих культурних послуг і готельного бізнесу.
- 0% — нульова ставка, що застосовується, наприклад, до експорту товарів і міжнародних перевезень.
Важливо: якщо предмет закупівлі оподатковується за ставкою ПДВ 0 %, очікувана вартість закупівлі визначається та зазначається з урахуванням ПДВ. Це пов’язано з тим, що операція є об’єктом оподаткування ПДВ, однак до неї застосовується нульова ставка податку.
Отже, товари, роботи чи послуги постачаються з ПДВ, але сума податку, що підлягає нарахуванню, становить 0 грн. У зв’язку з цим очікувана вартість закупівлі повинна визначатися як вартість з ПДВ, навіть якщо фактична сума податку дорівнює нулю.
Таким чином, застосування нульової ставки ПДВ не означає, що закупівля здійснюється без ПДВ, а лише свідчить про особливий порядок оподаткування відповідної операції.
При цьому необхідно враховувати, що Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти встановлюють перелік товарів, робіт та послуг, які або тимчасово звільняються від податку на додану вартість, або в цілому не оподатковуються.
На які закупівлі поширюються зміни до Особливостей та Порядку № 822?
Проаналізувавши положення Особливостей та Порядку № 822 з урахуванням змін, що набирають чинності з 01.07.2026, можна дійти висновку, що нові правила застосовуватимуться до таких видів закупівель:
- «допороговий» запит пропозицій постачальників;
- «надпороговий» запит пропозицій постачальників;
- відкриті торги;
- відкриті торги з публікацією англійською мовою;
- рамкова угода;
- укладення договору про закупівлю за виключенням, визначеним підпунктом 6 пункту 13 Особливостей;
- запит пропозицій постачальників з урахуванням положень, визначених розділом «Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244» Особливостей;
- відкриті торги з урахуванням положень, визначених розділом «Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244» Особливостей.
Відповідно новації не поширюються на «допорогові» закупівлі без використання ЕСЗ та закупівлі за виключеннями, визначеними пунктом 13 Особливостей, а також на закупівлі, які проводяться за винятками, визначеними пунктом 13 Особливостей, за винятком випадку, передбаченого підпунктом 6 цього пункту.
Водночас змінами до Особливостей запроваджено нові вимоги до інформації, яка підлягає зазначенню у річному плані закупівель. Так, очікувана вартість предмета закупівлі повинна зазначатися у річному плані з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання відповідних товарів, робіт або послуг є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до вимог податкового законодавства.
При цьому річний план закупівель є обов’язковим етапом, що передує здійсненню будь-якого виду закупівлі. Саме тому зазначені зміни фактично поширюються на всі види закупівель, у тому числі на «допорогові» закупівлі без використання ЕСЗ та закупівлі, що здійснюються відповідно до винятків, передбачених пунктом 13 Особливостей.
Отже, хоча нові правила безпосередньо не встановлюють окремих вимог щодо проведення закупівель без використання ЕСЗ, замовникам необхідно враховувати оновлені положення під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та формування річного плану закупівель.
Звіти про договір / договір про закупівлю без використання ЕСЗ з 01.07.2026: як визначити суму договору, якщо постачальник / надавач послуг / виконавець робіт ФОП не платник ПДВ?
Для надання відповіді на поставлене запитання необхідно проаналізувати порядок визначення очікуваної вартості та спосіб обрання найбільш економічно вигідної пропозиції для подальшого укладення договору / договору про закупівлю без використання ЕСЗ.
До 30.06.2026 законодавство у сфері публічних закупівель не встановлювало конкретних вимог щодо зазначення інформації про очікувану вартість закупівлі та порядку її розрахунку. Винятком є Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275, яка має рекомендаційний характер і не є обов’язковою для застосування.
Проте, з 01.07.2026 абзац 1 пункту 14 Особливостей доповнено положенням, відповідно до якого: «очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства».
Отже, починаючи з 01.07.2026, під час обрання найбільш економічно вигідної пропозиції для подальшого укладення договору / договору про закупівлю необхідно:
- визначати, чи підлягає предмет закупівлі оподаткуванню ПДВ;
- аналізувати комерційні (цінові) пропозиції, приводячи їх до єдиного показника. Наприклад, якщо ТОВ «1» подало комерційну (цінову) пропозицію в розмірі 300 000,00 грн з ПДВ, ТОВ «2» — 315 000,00 грн з ПДВ, а ФОП Петров Іван Іванович — 290 000,00 грн без ПДВ, замовнику необхідно привести зазначені ціни до єдиного показника шляхом урахування суми ПДВ у ціні, запропонованій ФОПом;
- визначати найбільш економічно вигідну пропозицію шляхом порівняння всіх пропозицій, приведених до єдиного показника — ціни з урахуванням ПДВ.
Чому необхідно нараховувати ПДВ, а не виключати його з пропозицій, які надаються платниками ПДВ? Такий підхід зумовлений тим, що з 01.07.2026 у річному плані закупівель необхідно зазначати очікувану вартість з урахуванням ПДВ, за винятком випадків, коли операції з постачання предмета закупівлі не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства або тимчасово звільняються від сплати ПДВ.
Крім того, статтею 5 Закону визначено принципи здійснення публічних закупівель, зокрема максимальну економію та ефективність, пропорційність, недискримінацію учасників і рівне ставлення до них. Відповідно, як розрахунок очікуваної вартості, так і визначення найбільш економічно вигідної пропозиції для подальшого укладення договору / договору про закупівлю без використання ЕСЗ, мають здійснюватися на єдиних, рівних умовах для всіх суб’єктів господарювання.
Враховуючи викладене, нівелюється ситуація, за якої ФОП пропонує ціну без ПДВ, що перевищує очікувану вартість закупівлі, визначену без урахування ПДВ.
Способи перевірки товарів, робіт та послуг, які не оподатковуються або тимчасово звільняються від оподаткування на додану вартість
Перший спосіб полягає в аналізі нормативно-правових документів, які регулюють питання оподаткування, а саме: Податковий кодекс України та підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України. У Податковому кодексі України доцільно звернути увагу на такі положення:
- статтю 193 «Розміри ставок податку» (20%, 14%, 7%);
- статтю 196 ПКУ «Операції, що не є об'єктом оподаткування»;
- статтю 197 ПКУ «Операції, звільнені від оподаткування»;
- Перехідні положення ПКУ (розділ XX).
Додатково слід проаналізувати постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлюються тимчасові звільнення від оподаткування ПДВ або запроваджуються податкові пільги, зокрема: постанову Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 996, постанову від 27.12.2022 № 1447 тощо.
Окремо варто звернути увагу на постанову Кабміну від 02.03.2022 № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану».
Другий спосіб – отримання індивідуальної податкової консультації. Даний спосіб застосовується у разі наявності неоднозначного або спірного податкового статусу операції доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.
Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Правила та порядок оформлення індивідуальної податкової консультації розміщено на офіційному вебсайті Державної податкової служби України за посилання.
Третій спосіб (який доцільно застосовувати у поєднанні з першим або другим) — аналіз ринку та / або консультації з учасниками ринку. Такий підхід може бути корисним для попереднього визначення можливого податкового режиму предмета закупівлі, однак отриману інформацію замовнику необхідно додатково перевіряти на відповідність вимогам законодавства, щоб уникнути помилок при визначенні очікуваної вартості.
Отже для правильного визначення податкового статусу предмета закупівлі доцільно застосовувати комплексний підхід, що поєднує аналіз нормативно-правових актів, податкові роз’яснення та аналіз ринку. Це дозволяє мінімізувати ризики помилок при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі.
Хто має визначати, чи оподатковується предмет закупівлі?
Це питання є одним із найактуальніших для уповноважених осіб, однак однозначної відповіді на нього немає, оскільки все залежить від внутрішньої взаємодії та відповідних організаційно-розпорядчих документів замовника. Специфіка визначення того, чи підлягає товар, робота або послуга оподаткуванню податком на додану вартість, зумовлює доцільність покладення таких функцій на бухгалтера або юриста (за наявності) шляхом видання відповідного розпорядчого документа замовника або внесення змін до посадових обов’язків. Водночас уповноважена особа має перевіряти та переконуватися у правильності й відповідності наданої інформації.
Відповідальність за незастосування змін до Особливостей та / або Порядку № 822 щодо ПДВ
Питання відповідальності уповноважених (відповідальних) осіб у сфері публічних закупівель насамперед зводиться до можливості притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема у вигляді штрафів. Відповідно до статті 164-14 КУпАП, порушення законодавства про закупівлі, які можуть тягнути накладення штрафу, включають, зокрема:
- складення тендерної документації з порушенням вимог законодавства. Наприклад, якщо замовник використовує застарілі положення Особливостей, які не враховують зміни, що набрали чинності з 01.07.2026, або встановлює вимогу, що ціна тендерної пропозиції повинна включати ПДВ;
- розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом. Наприклад, якщо розмір забезпечення визначено з порушенням установленого порядку: без урахування того, що з 01.07.2026 розрахунковою базою є очікувана вартість без ПДВ;
- неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі. Наприклад замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів або запиті пропозицій постачальників зазначив, що очікувана вартість закупівлі враховує ПДВ;
- інші порушення вимог законодавства у сфері закупівель.
Для мінімізації ризиків порушень замовникам доцільно:
- Урегулювати внутрішні процедури (організаційно-розпорядчим документом) щодо визначення податкового статусу предмета закупівлі (чи підлягає товар, робота або послуга оподаткуванню ПДВ), у разі потреби — внести зміни до порядку взаємодії структурних підрозділів та/або положення про уповноважену особу;
- змінити підхід до визначення очікуваної вартості та обрання найбільш економічно вигідної пропозиції для подальшого укладення договору / договору про закупівлю без використання ЕСЗ, в тому числі ретельніше проводити аналіз ринкової ціни предмета закупівлі;
- оновити документи для проведення закупівель з 01.07.2026, зокрема, тендерну документацію, проєкти договорів, протоколи та інші шаблони документів. При цьому слід врахувати, що оновлення потребують не лише документи для відкритих торгів та запиту пропозицій постачальників, але й усі інші протоколи, які можуть містити посилання або цитати положень Особливостей, що зазнали змін.
Порядок завершення закупівель, які розпочаті до 30.06.2026 (включно)
Пунктом 2 Постанови Кабміну від 05.02.2026 № 132 визначено, що закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Відповідно, закупівлі, які були розпочаті до 30.06.2026 (включно), завершуються за правилами, що діяли на момент їх початку.
