Не оплачені бюджетні зобов’язання в кінці бюджетного року: як діяти замовникам?

Cкладна фінансова ситуація в країні під час воєнного стану стала причиною того, що платежі з бюджетних рахунків замовників у поточному році здійснювались відповідно до черговості, визначеній вимогами Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 (далі – Порядок № 590) та лише з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку. Водночас реєструвати бюджетні зобов’язання протягом року замовники мали право за усіма напрямами видатків в межах своїх кошторисних призначень. У зв’язку з цим наприкінці року у деяких замовників виникла ситуація, в якій по договорам про закупівлю зобов’язання зареєстровані, але ж якщо цього напряму немає у Порядку № 509, то вони залишаються неоплаченими.

Отже виникає питання – як замовникам наприкінці року розпорядитися бюджетними зобов’язаннями, які зареєстровані та не оплачені?

Які особливості щодо здійснення платежів відповідно до Порядку № 509?

Пунктом 19 Порядку № 590 визначено черговість, в якій можуть здійснюватися органами Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) платежі замовників. Тому замовникам при формулюванні уточнення до предмета закупівлі у підтвердних документах слід брати до уваги перелік найменувань товарів, робіт та послуг, зазначених у пункті 19 Порядку № 590.

Тобто, окрім найменування предмета закупівлі, визначеного за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі – ДК 021:2015), замовнику варто у дужках уточнити це найменування таким чином щоб було зрозуміло до якого напряму видатків відповідно до пункту 19 Порядку № 590 можна віднести цей предмет закупівлі.

Для прикладу

Замовнику потрібно оплатити за послуги встановлення системи відеоспостереження. При цьому абзацом 4 підпункту 2 пункту 19 Порядку № 590 визначено, щоза видатками спеціального фонду державного та місцевих бюджетів може бути здійснено оплату за послуг з монтажу, установки та ремонту охоронної та пожежної сигналізації, а також системи відеоспостереження.

В такому випадку відповідно до ДК 021:2015 замовник визначає предмет закупівлі за кодом 75240000-0 «Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку». Однак з цього найменування не зрозуміло, які саме послуги потрібно оплатити. Тому замовнику варто поряд з найменуванням предмету закупівлі за ДК 021:2015 зазначити в дужках наступне: «послуги зі встановлення системи відеоспостереження». Це дозволить працівникам органів Казначейства при здійсненні оплати переконатись, що замовник планує провести платіж за напрямом, який відповідає переліку, визначеному пунктом 19 Порядку № 590.

В яких переважно випадках на кінець року можуть залишатися зареєстровані, але неоплачені бюджетні зобов’язання?

Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) протягом бюджетного періоду замовники беруть бюджетні зобов’язання відповідно до бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами.

Так, протягом 2022 року, особливо на початку, ще до введення в дію режиму воєнного стану в Україні, замовники реєстрували бюджетні зобов’язання за всіма напрямами, затвердженими їм кошторисами видатків на 2022 рік. Згодом пізніше, після 24.02.2022 вже в умовах дії воєнного стану платежі з рахунків здійснювались у черговості, визначеній Порядком № 590, проте подавати договори про закупівлю на реєстрацію бюджетних зобов’язань, як і раніше, замовники мали право за всіма напрямами, що були затверджені в кошторисах.

Однак, на жаль, воєнний стан в країні продовжує свою дію і по сьогоднішній день. Тому по деяким напрямам, які відсутні в Порядку № 590, платежі замовників, зареєстровані протягом року, так і залишаються не оплаченими.

Переважно до таких платежів належать капітальні видатки, зокрема: роботи з капітального ремонту (окрім капітального ремонту приміщень для розміщення внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб та капітального ремонту систем (мереж) киснепостачання), поповнення бібліотечних фондів та інші.

Далі розглянемо – що робити замовникам із зобов’язаннями, що залишаються не оплаченими. В такій ситуації все залежить від того чи є замовник розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів.

Окремі вимоги щодо обліку бюджетних зобов’язань для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів

В контексті БКУ, замовники можуть мати статус розпорядника або одержувача бюджетних коштів. Нагадаємо, що відповідно статті 2 БКУ, розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважених на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету.

Одержувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання, громадські чи інші організація, які не мають статусу бюджетної установи, уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти бюджету.

Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядок № 309), в якому зокрема визначаються вимоги щодо зняття не оплачених бюджетних зобов’язань.

Водночас такі вимоги для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є різними.

1. Для розпорядників бюджетних коштів – не обов’язково знімати з обліку бюджетні зобов’язання.

Якщо за договором про закупівлю було зареєстровано бюджетні зобов’язання та фінансові зобов’язання (тобто замовником вже отримано товар або послуги, підтвердженням чого є накладна на товар або акт надання послуг) і такі фінансові зобов’язання залишаються не оплаченими, то такі зобов’язання можна не знімати з реєстрації. В наступному бюджетному році за такими бюджетними зобов’язаннями відобразиться бюджетна кредиторська заборгованість, яку буде можливість погасити (за наявності коштів) в установленому законодавством порядку.

Для того щоб в наступному році розпорядники бюджетних коштів мали змогу погасити кредиторську заборгованість, то відповідна можливість повинна бути передбачена в Паспорті бюджетної програми розпорядника бюджетних коштів на відповідний рік.

Частиною 1 статті 48 БКУ передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

У разі прийняття рішення про оплату бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов'язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, розпоряднику бюджетних коштів необхідно подати до органів Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та / або Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та відповідних підтвердних документів.

Після цього органи Казначейства такі зобов’язання відображають в обліку у новому бюджетному періоді.

Проте, відповідно до пункту 2.14 Порядку № 309 не оплачені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які були зареєстровані для здійснення попередньої оплати (виплати авансу), інші бюджетні фінансові зобов’язання, які не є кредиторською заборгованістю, знімаються з обліку органами Казначейства, про що повідомляються розпорядники бюджетних коштів. #nbsp;

2. Для одержувачів бюджетних коштів – необхідно зняти з обліку бюджетні зобов’язання.

Так, згідно з пунктом 2.14 Порядку № 309 не оплачені в кінці бюджетного періоду бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджетних коштів органи Казначейства знімають з обліку самостійно та повідомляють про це одержувачів бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку № 309, у разі зняття з реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань до органів Казначейства подається Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів разом з документами (накладна, акт тощо), що підтверджують повернення товару постачальнику з причин невідповідності договірним умовам, відповідним рішенням суду стосовно обсягів або якості виконаних робіт, наданих послуг, додатковою угодою про зміну умов договору тощо.

При зняття з обліку зобов’язань у Реєстрі бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та / або Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів суми повинні вказуватись з «-» (мінусом).

Тож фактично одержувачі бюджетних кошів не можуть перереєструвати бюджетні зобов’язання 2022 року на 2023 рік. Для взяття на облік бюджетних зобов’язань в новому бюджетному періоді потрібно укладати новий договір за результатами відповідної закупівлі та реєструвати по ньому зобов’язання в установленому законодавством порядку.

Проте, слід зазначити, що одержувачі бюджетних коштів окрім казначейських рахунків переважно мають відкриті рахунки в комерційних банках, з яких також можуть оплачувати за отримані товари (надані послуги або виконані роботи). Тому можливо в деяких випадках замовникам, які є одержувачами бюджетних коштів та в яких є зареєстровані, але не оплачені вже тривалий період бюджетні зобов’язання, варто розглянути питання щодо внесення змін до договору про закупівлю в частині джерела фінансування (зміна рахунків, з яких планується здійснювати оплату по договору про закупівлю) та здійснення оплати за критично необхідні товари (роботи або послуги) з рахунків, відкритих в комерційних банках.

Крім цього, варто не забувала, що постачальники товарів / надавачі послуг / виконавці робіт мають право в судовому порядку стягти кошти із замовника.

Підсумки

Отже, зареєстровані, але не оплачені бюджетні зобов’язання замовник можуть не знімати з обліку в органах Казначейства, однак, якщо замовник є розпорядником бюджетних коштів, то за такими бюджетними зобов’язаннями на наступний бюджетний період переходить кредиторська заборгованість, а якщо одержувачем, то такі зобов’язання знімаються з обліку органами Казначейства.