Задля того, щоб провести закупівлю замовникам необхідно належно підготуватися до проведення закупівлі. Так, однією з обов’язкових вимог при підготовці до проведення процедури закупівлі відкритих торгів є формування тендерної документації.
Водночас при підготовці тендерної документації замовникам необхідно враховувати особливості предмета закупівлі, який замовник планує придбавати, оскільки від предмета закупівель залежить (не)обов’язковість визначення в тендерній документації певних умов.
Одним із видів предмета закупівлі, який містить певні особливості при формуванні тендерної документації є роботи. Тому далі розглянемо, що замовникам варто врахувати при формуванні тендерної документації при закупівлі робіт (будівництва нових, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрація існуючих об’єктів).
Вимоги до формування ТД згідно законодавчих норм
Згідно з абзацом 1 пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно даної норми замовники формуючи тендерну документацію повинні враховувати норми Особливостей, а також статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон).
Так, в пункті 28 Особливостей містяться обов’язкові вимоги до тендерної документації, які замовники повинні враховувати:
Замовник в тендерній документації обов’язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.
У тендерній документації зазначаються:
- один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;
- підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.
Тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.
Отож, формуючи тендерну документацію замовники повинні враховувати положення зазначених норм пункту 28 Особливостей.
Окрім цього, як уже зазначалось, замовники формуючи тендерну документацію повинні керуватися нормами статті 22 Закону. Далі більш детальніше розглянемо особливості зазначення окремих умов.
Кваліфікаційні критерії
Пункт 28 Особливостей визначає, що у тендерній документації зазначаються:
один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Згідно з частиною 2 статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
- наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
- наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
- наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Отож, зазначені норми передбачають можливість передбачення в тендерній документації умов щодо підтвердження кваліфікаційних критеріїв учасниками процедури закупівлі.
Водночас пункт 48 Особливостей визначає, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.
У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Згідно даних норм пункту 48 Особливостей вбачається, що замовники зобов’язані при закупівлі робіт встановлювати один або кілька кваліфікаційних критеріїв, на відміну від закупівлі товарів, де замовник може здійснити закупівлю без застосування кваліфікаційних критеріїв.
Залучення субпідрядників
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості:
вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Згідно абзацу 2 пункту 3 статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Відповідно до останнього абзацу пункту 47 Особливостей у разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менш як 20 відсотків вартості договору про закупівлю у разі закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону (у разі застосування таких критеріїв до учасника процедури закупівлі), замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання щодо відсутності підстав, визначених цим пунктом.
Таким чином, згідно наведених норм замовники при закупівлі робіт можуть залучати субпідрядників. При цьому, формуючи тендерну документацію замовники повинні враховувати положення зазначених норм.
Так, сформувати вимоги щодо залучення субпідрядників/співвиконавців замовники можуть наступним чином:
«Учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію у довільній формі про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника / співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю або довідку у довільній формі про незалучення субпідрядника / співвиконавця».
Водночас чи може замовник не передбачити в ТД можливість залучення субпідрядника/співвиконавця дізнаєтеся в статті «Замовник не передбачив в ТД можливість залучення субпідрядника/співвиконавця — порушення? Позиція ВСУ».
В свою чергу, при формуванні вимог до залучення субпідрядників/співвиконавців важливим є визначення вимог для підтвердження відсутності підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі згідно пункту 47 Особливостей.
Так, пункт 47 Особливостей визначає, що учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7 цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту.
Отож, у відповідності до даних норм, учасники підтверджувати відсутність підстав, зазначених в цьому пункті, можуть виключно шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Дана вимога стосується підтвердження відсутності підстав, зазначених в пункті 47 Особливостей, і для субпідрядників/співвиконавців.
Відповідно таку вимогу до субпідрядників/співвиконавців замовники можуть сформувати наступним чином:
«У разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб'єктів господарювання як субпідрядників / співвиконавців в обсязі не менш як 20 відсотків вартості договору про закупівлю у разі закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону (у разі застосування таких критеріїв до учасника процедури закупівлі), такий учасник під час підтвердження відсутності підстав, зазначених у пункті 47 Особливостей шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання своєї тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав для відмови в участі у відкритих торгах, визначених у пункті 47 Особливостей, залученого (них) суб'єкта(ів) господарювання як субпідрядника / співвиконавця».
Водночас позиції щодо відсутності можливості підтверджувати відсутність підстав для відмови в участі в закупівлі субпідрядників/співвиконавців дотримується суд, що можемо розглянути в наступному рішенні.
Локалізація при закупівлі робіт
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом.
У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Згідно даної норми, враховувати ступінь локалізації при закупівлі робіт замовники повинні в разі, якщо вартість самого товару перевищує вартісні межі, які передбачені першим пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (200 тис.грн.) та такий товар визначений в підпункті 2 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
При цьому, як визначити вимогу щодо застосування локалізації в тендерній документації при закупівлі робіт дізнаєтесь ознайомившись із прикладами тендерних документацій за посиланням.
Ліцензії та дозволи при закупівлі робіт
Роботи є певним специфічним предметом закупівлі, адже не усі учасники можуть взяти участь в таких закупівлях. Так, з аналізу законодавчих норм вбачається, що здійснювати певні види робіт учасники можуть на підставі певних дозвільних документів.
Зокрема, згідно статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» одним із видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню та водночас, який може виступати предметом закупівель є будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таким чином, замовникам формуючи тендерну документацію потрібно враховувати зазначену норму статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», оскільки відповідно до частини 2 статті 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Водночас більше про ліцензування при здійсненні закупівель, та, зокрема, де знайти інформацію про ліцензії учасників можна дізнатися в статті «Ліцензування в публічних закупівлях: що варто врахувати замовникам та учасникам?».
Разом з тим, введення воєнного стану внесло свої корективи, зокрема в питаннях ліцензування та надання дозвільних документів. Ознайомитися з такими змінами можна в статті «Ліцензування та дозвільні документи в умовах воєнного стану».
Окрім ліцензій при здійсненні певних видів господарської діяльності законодавство передбачає також інші дозвільні документи, зокрема дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Так, статтею 21 Закону України «Про охорону праці» визначено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Строк дії дозволу становить:
- на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п'ять років (з подальшим його продовженням);
- на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - безстроково.
Окрім цього, в тій же статті 21 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Водночас особливості надання зазначених документів визначені в Постанові Кабміну «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (Постанова №1107).
Так, згідно пункту 1 Постанови №1107 цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Відповідно до пункту 21 Постанови №1107 виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2), експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.
В свою чергу, на початку воєнного стану була прийнята Постанова Кабміну від 24.03.2022 № 357 «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану», в якій перебачено, що:
- на період дії воєнного стану машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 13, ст. 543), експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
- на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7-9, 11-21, 23-27, 29 і 30 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3077; 2021 р., № 13, ст. 543), виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
- суб’єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2 цього пункту, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;
- строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.
Отож, замовники формуючи тендерну документацію при закупівлі робіт, якщо виконання таких робіт потребує наявності в підрядників наведених вище дозвільних документів, повинні врахувати положення розглянутих нормативно-правових актів.
Підсумки
Формуючи тендерну документацію при закупівлі робіт замовники повинні враховувати положення пункту 28 Особливостей, статті 22 Закону, а також положення окремих нормативно-правових актів, зокрема, які стосуються наявності в учасників закупівлі дозвільних документів.