Надаючи фінансову підтримку в межах інструменту Ukraine Facility Європейський союз визначив доволі суворі вимоги для можливості використання такого фінансування. Певно що найскладнішою для практичної реалізація виявилася вимога щодо закупівлі товарів походженням із визначеного переліку прийнятих країн. Адже, залишається нормативно не врегульованим питання дій замовника у разі неможливості придбання необхідного товару із прийнятних країн. Тож в статті розглянемо чи має замовник безпечні варіанти виходу із проблемної ситуації.

Законодавчі вимоги

Стаття 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, яка ратифікована Законом України від 06.06.2024 №3786-IX (далі - Рамкова угода) встановлює правила щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Зокрема, усі поставки та матеріали, які фінансуються та закуповуються Україною або суб’єктами під її контролем для реалізації заходів Плану, повинні походити із прийнятних країн, зазначених у пункті 1(a) та (b) цієї Статті, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній із таких країн. Крім того, застосовуються правила щодо обмежень у пункті 7 цієї Статті.

Правила щодо прийнятності, походження поставок і матеріалів у пунктах 1 та 3 цієї Статті і громадянство фізичних осіб, зазначених у пункті 4 цієї Статті, можуть підпадати під дію обмежень на підставі громадянства, географічного розташування або характеру юридичних осіб, які беруть участь у процедурах закупівель, а також на підставі географічного походження поставок і матеріалів у таких випадках:

  • якщо такі обмеження вимагаються у зв’язку з особливим характером та/або цілями заходу або спеціальною процедурою присудження та/або коли такі обмеження необхідні для ефективної реалізації заходів;
  • якщо заходи або конкретні процедури присудження впливають на безпеку чи громадський порядок, зокрема, стосуються стратегічних активів та інтересів Союзу, держав-членів або України, у тому числі захисту цілісності цифрової інфраструктури, інформаційно-комунікаційних систем і пов’язаних ланцюгів постачання.