Чи змінився порядок оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель за пунктом 13 Особливостей після 01.07.2026?

Кожна закупівля повинна бути включена до річного плану та здійснена згідно нього.

Постановою № 132 було доповнено абзац 1 пункту 14 Особливостей новим положенням: «очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.»

Враховуючи зазначене, з 01.07.2026 очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися в річному плані з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства.

Наступним кроком розглянемо як визначити очікувану вартість предмета закупівлі.

Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275 (далі - Примірна методика) дає визначення терміну очікувана вартість:

• очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів;
• очікувана ціна за одиницю - розрахункова ціна одиниці товару із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної ціни податку на додану вартість (ПДВ), інших податків і зборів, а також доставки товару до замовника.

Разом з тим необхідно звернути увагу, що Примірна методика має рекомендаційний характер і не є обов’язковою для застосування, а внесені зміни до Особливостей Постановою № 132 змінюють підхід до визначення очікуваної вартості, який розглянемо далі більш детальніше. Тому рекомендуємо замовникам при розрахунку очікуваної вартості розробити та затвердити власний порядок чи методику її визначення, якою замовник буде керуватися під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та враховувати новий підхід до її визначення.

Особливості нового підходу до визначення очікуваної вартості предмета закупівлі:

• по-перше, що необхідно визначати, чи підлягає предмет закупівлі оподаткуванню ПДВ шляхом аналізу нормативно-правових документів, які регулюють питання оподаткування та / або отримання індивідуальної податкової консультації та / або здійсненням аналізу ринку та / або консультації з учасниками ринку, який доцільно застосовувати у поєднанні з першим або другим підходом. При цьому, якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню, то очікувана вартість має розраховуватися виключно з податком на додану вартість.

Варто звернути увагу, що призначення очікуваної вартості предмета закупівлі полягає у визначенні орієнтовної ринкової вартості предмета закупівлі на момент планування закупівлі та подального обрання виду закупівлі за яким замовник буде придбавати необхідні товари, роботи чи послуги.

Для забезпечення об'єктивності та достовірності розрахунку замовник повинен привести всі отримані комерційні (цінові) пропозиції до єдиного показника. Якщо предмет закупівлі відповідно до законодавства підлягає оподаткуванню ПДВ, таким єдиним показником повинна бути ціна з урахуванням ПДВ, незалежно від того, чи є особа, яка надала комерційну пропозицію, платником ПДВ.

Інший підхід спотворював би результати аналізу ринку, бо фактично будуть порівнюватися різні економічні величини: ціна, яка вже містить ПДВ, та ціна, яка цього податку не містить. Передусім, якщо до розрахунку включити пропозицію неплатника ПДВ без урахування суми податку, така пропозиція буде штучно занижувати середній показник очікуваної вартості порівняно з пропозиціями платників ПДВ. При цьому різниця у вартості виникатиме не через нижчу ринкову ціну товару чи послуги чи роботи, а виключно через різний податковий статус суб'єктів господарювання.

Варто зазначити, що такий підхід також відповідає принципу раціонального та ефективного планування закупівель, оскільки дозволяє визначити реальну середньоринкову очікувану вартість предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 14 Особливостей та уникнути її штучного заниження або завищення.

• по-друге, аналізувати комерційні (цінові) пропозиції, приводячи їх до єдиного показника - ціни з урахуванням ПДВ, якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ. Такий підхід випливає насамперед із нової редакції абзацу 1 пункту 14 Особливостей. Законодавець прямо встановив, що якщо операція з постачання предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства, то очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися саме з урахуванням ПДВ.

Таким чином, починаючи з 01.07.2026, під час здійснення закупівель відповідно до пункту 13 Особливостей очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається з урахуванням ПДВ, якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства. Це передбачає необхідність для замовника попередньо визначити податковий статус предмета закупівлі, а також привести отримані цінові показники до єдиного підходу для коректного формування очікуваної вартості, вибору виду закупівлі та подальшого визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ за пунктом 13 Особливостей після 01.07.2026: чи є зміни?

Пункт 13 Особливостей визначає, що за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю, зазначеного в абзацах 2, 3 частини 1 статті 41 Закону, відповідно до цього пункту замовник протягом трьох робочих днів з дня його укладення оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, інформацію, визначену пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону, та обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. У такому випадку замовник може не оприлюднювати інформацію, зазначену в договорі про закупівлю, про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг). У разі укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зазначається така інформація: найменування замовника; назва предмета закупівлі; ціна, зазначена в договорі про закупівлю. У разі укладення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці 2 частини 1 статті 41 Закону, до такого звіту додаються документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 13, 15, 17, 18, 20, 21, 26, 28 цього пункту (крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах 2, 3 частини 1 статті 41 Закону) замовник не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також отриманий від Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів запит - у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 21 цього пункту, що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом 7 пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).

Пункт 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону встановює, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.

З аналізу вище викладеного можемо зробити висновок, що Постановою № 132 не внесено змін до пункту 13 Особливостей. Отже, з 01.07.2026 порядок оприлюднення в ЕСЗ звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ за пунктом 13 Особливостей, залишився незмінним. Отже, замовники, як і раніше, оприлюднюють відповідну інформацію в порядку та строки, визначені пунктом 13 Особливостей.

Підсумки

Отже, зміни запроваджені Постановою № 132, вплинули на порядок визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та її відображення у річному плані закупівель, проте не змінили вимог пункту 13 Особливостей щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. Тому після 01.07.2026 замовники, як і раніше, оприлюднюють звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ та інші документи відповідно до вимог пункту 13 Особливостей і пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.