В світі цифрових технологій, людство безперестанку продовжує шукати методи полегшення буденних процесів та спрощення робочих обов’язків. Мабуть тому теорія, що в майбутньому частина професій втратить свою актуальність в зв’язку із удосконаленням відповідних технологій, набуває такого розголосу. Та чи стосується дане твердження працівників сфери публічних закупівель?
Звісно про повну заміну людської праці на роботу техніки говорити ще рано. А от чи може штучний інтелект хоча б частково полегшити навантаженість на уповноважену особу – питання не з простих. І все ж більшість замовників хоча б раз, та й намагалися скористатись даним методом для отримання відповідей на складні для себе питання.
Що таке штучний інтелект та цікаві факти про нього
Впродовж останніх декількох років тематика застосування штучного інтелекту не втрачає актуальність. Розробники всіляко намагаються створити унікальну програму, яка зможе наблизитись до людського інтелекту і в той же час перевищити людські можливості в рази. А що ж собою являє штучний інтелект?
Звертаючись до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» від 02.12.2020 № 1556-р, штучний інтелект – організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.
Незважаючи на складність формування вищезгаданого визначення, людство настільки звикло до різного роду цифрових помічників, AI-ботів та нейромереж, що вже й не помічає наскільки нерозривно з ними пов’язана буденність.
А ось декілька цікавих фактів про штучний інтелект:
- першою та наразі єдиною в світі країною, яка призначила віртуального члена уряду стала Албанія – цифрового міністра з питань державних закупівель звати Діелла, що в перекладі означає «сонце»;
- штучні інтелекти можуть спілкуватись між собою «власною мовою» – вчені помітили, що на етапі навчання у разі виконання спільних завдань, нейромережі генерували власну «мову скорочень», яка в свою чергу дозволяла швидше обробити необхідний обсяг інформації та виконати поставлені завдання;
- штучний інтелект у вигляді голосових помічників має здебільшого жіночий голос – дослідження показали, що саме жіночий голос сприймається користувачами позитивніше та є легшим для розуміння. В той же час даний факт призвів до питань щодо гендерних упереджень;
- у 2017 році штучний інтелект у вигляді робота на ім’я Софія, розробленого компанією Hanson Robotics, отримав громадянство Саудівської Аравії – йому навіть дозволити виступити в ООН та розповісти про етику штучного інтелекту.
Декілька порад щодо застосування штучного інтелекту уповноваженою особою
В процесі роботи штучний інтелект запрограмований таким чином, що може частково адаптуватись під конкретного користувача. Проте наразі здебільшого виникає дещо протилежна необхідність – щодо пристосування користувача до конкретних технологій. Тож пропонуємо ознайомитись із декількома порадами щодо користування відповідними функціоналами.
- Враховуємо специфіку обраного штучного інтелекту, адже не кожен з них є універсальним. Відтак існують штучні інтелекти, котрі призначені виключно для генерування зображень, створення та обробку тексту, розробки чат-ботів, тощо. А тому до моменту використання штучного інтелекту, рекомендуємо проаналізувати чи передбачає він можливість отримання відповіді на питання щодо сфери публічних закупівель;
- Наберіться терпіння та пам’ятайте, що штучний інтелект – це алгоритм програмних кодів, сформований саме людиною. І цілком логічно враховувати можливості людського фактору щодо наявності помилок чи відсутності абсолютно усіх можливих варіантів вирішення потенційної проблеми користувача.
Для уникнення непорозумінь, пропонуємо використовувати результати запиту, як початкову точку, від якої замовнику потрібно пройти ще певний шлях. Відтак отримавши певну відповідь, уповноваженій особі слід в першу чергу перевірити її відповідність законодавчим нормам, а після дослідити правильність відображеної думки в конкретному контексті. Адже далеко не завжди красиво сформована фраза буде законодавчо обґрунтованою та вірною за сенсом.
Більше того штучний інтелект зазвичай відображає попередження, що отримані відповіді можуть містити помилки чи неточності, а тому замовнику слід перевіряти отриману інформацію власноруч.
- Аналіз отриманої штучним інтелектом інформації відбувається за принципом її фільтрування за певними ознаками та обрання найбільш ймовірного сценарію розвитку подій. В той же час нечітке формулювання запиту може призвести до виключення із ймовірних тих сценаріїв, які ведуть до справді вірних відповідей.
На словах це звучить складно, проте уявімо простору бібліотеку. Користувач входить у зал, в якому безліч стелажів та різноманітних книг. Усі вони різні за формою, розміром та наповненням, і віднайти необхідну лише по назві досить складно. Тому щоб отримати доступ до тієї самої книги, замовнику слід детально роз’яснити працівнику бібліотеки що саме йому необхідно. Ось так і працює штучний інтелект – чим детальніше користувач опише проблему, тим більша вірогідність отримання необхідного результату;
- Для формування відповідей на отриманий запит, штучний інтелект здебільшого використовує найбільшу у світі мережу із доступом до інформаційного ресурсу, а саме мережу Інтернет. Тож цілком логічно, що на відповідь матиме прямий вплив загальноприйнята думка щодо того чи іншого питання. В той же час колективна думка може різнитись із фактами, що вкотре спрямовує замовника перевіряти отриману інформацію;
- Не слід звертатись до чат-ботів штучного інтелекту загального користування з метою вирішення юридичних питань. Адже коли мова йде про законодавчі положення, то навіть найменші деталі (сполучники, розділові знаки, окремі слова) можуть мати ключовий вплив на алгоритм дій замовника. Відповідно в конкретних питаннях більш доцільно звернутись до спеціалістів, які зможуть пояснити трактування окремої норми та адаптувати відповідь під конкретну ситуацію замовника.
Розглянемо дану пораду на нищенаведеному прикладі:
Як видно із зображень, штучний інтелект обирає найбільш вірогідний алгоритм розвитку подій. Раніше норми Господарського кодексу України доволі широко застосовувались в процесі реалізації сфери публічних закупівель. А отже в мережі Інтернет можна віднайти чимало статей, матеріалів, дописів, які відображають такі положення. Звісно, що з моменту втрати чинності Господарського кодексу України, такі положення здебільшого не згадуються в нових публікаціях на інформаційних ресурсах. Проте нейромережа аналізує спектр інформації в цілому та не завжди враховує внесені зміни до тих чи інших нормативно-правових актів.
Отож аналізуючи вищезазначене, уповноваженій особі не слід сторонитись штучного інтелекту, адже він впродовж декількох років активно супроводжує людство в усіх його сферах. Проте рекомендуємо врахувати основні поради щодо його безпечного використання, перевіряти отримані відповіді власноруч, а в разі необхідності – звернутись до відповідних експертів, які допоможуть віднайти той самий «конкретний сценарій» саме для вашої ситуації. І звісно ж не забуваємо про кібербезпеку в процесі використання ресурсів штучного інтелекту.