Чи повинна одиниця виміру у довідці Торгово-промислової палати про коливання ціни відповідати одиниці виміру предмета закупівлі, відображеному в договорі про закупівлю?

Для здійснення аналізу повноважень Торгово-промислової палати доцільно звернути увагу на Закону України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР. Згідно статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати України», торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв’язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Серед завдань торгово-промислових палат можна виділити: надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через медіа, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Статтею 5 Закону України «Про торгово-промислові палати України», передбачено, що торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата. На території України діє Торгово-промислова палата України.

Звертаючись до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», торгово-промислові палати мають право: видавати інформаційні, довідкові, рекламні та методичні матеріали з питань своєї діяльності.

Отож зважаючи на вищезазначене, торгово-промислові палати мають право аналізувати ринок цін на відповідні предмети закупівлі, а також формувати та видавати відповідні підтверджуючі документи, в тому числі у вигляді довідок.

Зазначене підтверджується й Постановою Східного апеляційного господарського суду по справі № 905/2232/21 від 01.05.2023: оскільки, законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, як і не визначено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Яку інформацію повинна містити довідка від Торгово-промислової палати у разі застосування підпункту 2 пункту 19 Особливостей?

Аналізуючи чинне законодавство, можна дійти висновку, що нормативно визначеної форми довідки торгово-промислової палати про коливання ціни на ринку не існує. Водночас не виключено, що торгово-промислова палата може керуватися внутрішніми регламентами під час підготовки таких документів.

При цьому, визначаючи перелік інформації, яка має бути відображена в документальному підтвердженні коливання ціни на ринку, замовнику слід враховувати вимоги підпункту 2 пункту 19 Особливостей. Зазначеною нормою встановлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих Особливостей, а також крім договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому та третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89 та 91 Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, крім випадків, передбачених цим пунктом:

2) узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків.

Тобто в разі застосування норм підпункту 2 пункту 19 Особливостей, замовник повинен впевнитись, що наявна довідка від торгово-промислової палати відповідає наступним критеріям:

• зміна ціни відбувається лише в сторону збільшення;
• коливання відбулося з дня укладення договору про закупівлю (якщо ціну збільшують вперше саме по підпункту 2 пункту 19 Особливостей) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю (фактично з дня укладення відповідної додаткової угоди) в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару саме по підпункту 2 пункту 19 Особливостей вдруге і далі);
• в довідці наявний конкретний відсоток коливання ціни товару ринку.

Окрім цього сторонам варто пам’ятати, що при застосуванні підпункту 2 пункту 19 Особливостей:

• збільшення ціни не може бути більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (навіть якщо в довідці зазначене більше відсоткове значення);
• збільшення ціни за одиницю товару не відбувається у перші 90 днів з дня укладення договору, а в разі повторного застосування даної підстави – з дня останнього внесення змін щодо збільшення ціни за одиницю товару пройшло не менше 90 календарних дні. Але обмеження по даних строках не стосуються бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
• збільшення ціни не призведе до збільшення суми договору про закупівлю;
• змінена ціна за одиницю товару не перевищить ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків;
• обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін, але змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків).

Проте на практиці внесення змін до договору про закупівлю із застосуванням положень підпункту 2 пункту 19 Особливостей тягне за собою необхідність редагування й обсягів закупівлі (із одночасним застосуванням ще й підпункту 1 пункту 19 Особливостей). Що мається на увазі, розглянемо на наступному прикладі.

Приклад: Замовник здійснив закупівлю 2 500 пачки сметани по 400 грам на загальну суму 80 тис. гривень. Річна вартість предмета закупівлі по даному коду перевищує 100 тис. гривень. Впродовж року ціна на даний товар зросла від 32,00 гривень до 35,00 гривень (за пачку), про що зазначив постачальник у відповідному зверненні та підкріпив документальне підтвердження – довідку щодо коливання ціни на сметану на ринку. Слід зауважити, що відсоток коливання ціни за одиницю товару не перевищує 10 %.

На момент внесення змін до договору про закупівлю, залишок неотриманого товару по договору складає 1 500 пачок. Відповідно сторони виявили, що аби вкластися в наявні 80 тис. гривень, необхідно зменшити обсяги закупівлі на 129 пачок та суму договору про закупівлю в бік зменшення відповідно. А отже сторони погодили внесення змін до договору про закупівлю одночасно застосувавши і підпункт 2 пункту 19 Особливостей (аби збільшити ціну за одиницю товару), і підпункт 1 пункту 19 Особливостей (аби зменшити обсяги закупівлі). В такому разі сума договору після внесених змін не збільшиться.

Як реагувати замовнику, якщо одиниця виміру, відображена в довідці торгово-промислової палати, відрізняється від тієї, що зазначена в договорі про закупівлю?

Повертаючись до норм пункту 19 Особливостей, замовник може застосувати норми підпункту 2 даного пункту у разі, якщо мова йде про договір про закупівлю товарів, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей.

Зважаючи, що норми підпункту 2 пункту 19 Особливостей передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару, то внесення таких змін зазвичай ініціює саме постачальник товару, в тому числі надає замовнику відповідне документальне підтвердження, яким може бути й довідка торгово-промислової палати щодо коливання цін на ринку.

Та все ж не зважаючи на відсутність відповідного шаблону такої довідки, певні складові в ній зазвичай набувають однакової форми. Наприклад, якщо мова йде про відображення коливання ціни на ринку молока, то його вартість в довідці буде вказана саме за 1 кг, навіть якщо пакування є іншим. Це створює певні труднощі з обрахунком ціни за одиницю товару при внесенні відповідних змін до договору про закупівлю. Розглянемо на прикладі.

Приклад: Сторони погодились внести зміни до договору про закупівлю пастеризованого молока у відповідності до підпункту 2 пункту 19 Особливостей. В специфікації до договору зазначена відповідна ціна за упаковку молока, вага якого становить 900 грам. При цьому в довідці торгово-промислової палати, наданої учасником, відображено коливання ціни за одиницю молока при обрахунку на 1 кг.

Для уникнення подібних ситуацій та ризиків щодо невірно здійснених розрахунків, рекомендуємо звернути увагу на наступне. На етапі планування будь-якого з видів закупівель, замовник повинен сформувати проєкт договору про закупівлю, відповідно до якого в подальшому й будуть взаємодіяти обидві сторони. При чому як показує практика, існує ряд товарів, в яких виникає неоднозначність щодо їх одиниці виміру. В такому разі доцільно йти на випередження та уникнути потенційних проблем за допомогою вірно сформованого проєкту договору про закуепівлю, в тому числі специфікації.

А відтак у вищезгаданому прикладі, коли мова йде про закупівлю молока, замовник може відобразити в специфікації проєкту договору про закупівлю одразу дві одиниці виміру, як показано нижче:

СПЕЦИФІКАЦІЯ

№ з/п	Найменування Товару	Одиниця виміру*	Кількість	Ціна за одиницю без ПДВ, грн	Сума без ПДВ, грн.
1.	Молоко пастеризоване, 2,5% плівка, 900 гр	кг (в т.ч. упак.)	180 (200)	_____ грн (_____ грн)	_____ грн
Всього без ПДВ:
ПДВ:
Всього з ПДВ:

* - під час укладення договору про закупівлю Постачальник додатково зазначає одиницю виміру з урахуванням внутрішньої облікової політики та відповідну кількість, ціну за одиницю товару (без зміни загальної суми договору)

А отже у разі, якщо замовник здійснює закупівлю товару, розуміючи при цьому, що ключову роль в процесі виконання договору про закупівлю можуть відігравати одразу декілька одиниць виміру, то такого роду нюанс варто врахувати ще на етапі формування проєкту договору про закупівлю та включити в специфікацію необхідні одиниці виміру. Такого роду дії допоможуть замовнику вберегтись від можливих ризиків та потенційних складнощів, в тому числі щодо перерахунку ціни за одиницю товару у разі внесення змін до умов договору про закупівлю.