Норми Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) передбачають різні способи здійснення закупівель.
Вибір способу закупівлі залежить, зокрема, від предмета закупівлі, його очікуваної вартості та інших умов, установлених законодавством.
Так, правове регулювання закупівель, в частині обрання виду закупівлі, здійснюється пунктами 10, 11, 11-1 Особливостей.
Водночас закупівлі можуть фінансуватися з різних джерел. Для закупівель, що здійснюються за кошти Ukraine Facility, Особливості передбачають спеціальні правила, які необхідно враховувати під час планування та проведення закупівель.
При цьому, закупівлі можуть здійснюватися на основі різних джерел фінансування. Водночас норми Особливостей здійснюють окреме правове регулювання при здійсненні закупівель за кошти Ukraine Facility.
В свою чергу, іноді замовники можуть закуповувати товари, роботи або послуги за кошти Ukraine Facility та з інших джерел фінансування, зокрема в межах одного предмета закупівлі. У таких випадках постає питання: чи потрібно враховувати сукупну вартість закупівель, що фінансуються з різних джерел, під час вибору способу закупівлі?
Правові підстави обрання виду закупівлі
Згідно пункту 10 Особливостей замовники, визначені пунктами 1—3 частини першої статті 2 Закону, зокрема централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, і замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 1 млн. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення процедури закупівлі” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), із урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей, та/або шляхом застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до умов, визначених пунктом 13 цих особливостей.
Водночас пункт 11 Особливостей передбачає, що для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники, визначені пунктами 1—3 частини першої статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 1 млн. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 5 млн. гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів.
Отже, під час вибору способу закупівлі необхідно враховувати не лише її вартість, а й категорію замовника, вид предмета закупівлі та інші правила, передбачені Особливостями.
Важливо також, що відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів або використання електронного каталогу для закупівлі товару, якщо такий спосіб закупівлі визначений Особливостями.
Тому різні джерела фінансування закупівлі не є достатньою підставою для поділу закупівлі на декілька окремих закупівель.
Як визначати предмет закупівлі та очікувану вартість?
Згідно пункту 22 частини 1 статті Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас визначати предмет закупівлі замовники повинні згідно приписів наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» (далі-Порядок №708).
До прикладу, згідно пункту 3 розділу 1 Порядку №708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Пункт 4 розділу 1 Порядку №708 передбачає, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.
Отже, перед вибором способу закупівлі замовник повинен правильно визначити предмет закупівлі відповідно до Порядку №708.
В свою чергу, абзац 1 пункту 14 Особливостей передбачає, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону і підпункту 12 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення».
Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Керуючись пунктом 3 частиною 2 статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: розмір бюджетного призначення та / або очікувана вартість предмета закупівлі.
Таким чином, очікувана вартість визначається виходячи з потреби замовника в товарах, роботах або послугах, які становлять відповідний предмет закупівлі.
Якщо одна й та сама потреба фінансується з декількох джерел, саме по собі таке фінансування не створює декількох окремих предметів закупівлі.
Особливості закупівель за кошти Ukraine Facility
Правове регулювання закупівель за кошти Ukraine Facility здійснюється окремим розділом Особливостей - Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244.
Так, пункт 77 Особливостей визначає, що закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035) (далі - План України), здійснюються замовниками з урахуванням положень, визначених цим розділом, незалежно від вартості таких закупівель.
Водночас пункт 80 Особливостей передбачає, що у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, замовники здійснюють закупівлі:
товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі — послуги з поточного ремонту)), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному розділом “Порядок проведення процедури закупівлі” цих особливостей, або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей;
товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, шляхом укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель або в порядку, передбаченому абзацом другим цього пункту, з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей.
Отож, зазначені норми врегульовують порядок здійснення закупівель за кошти Ukraine Facility, зокрема в частині обрання виду закупівлі.
При цьому, наведені норми також зобов’язують замовників обирати вид закупівлі з огляду на вид предмета закупівлі та його вартість.
Чи потрібно сумувати закупівлі за кошти Ukraine Facility та з інших джерел фінансування при обранні виду закупівлі?
Норми закупівельного законодавства не передбачають окремого правила, за яким одна й та сама потреба може враховуватися окремо залежно від джерела фінансування.
Наприклад, замовник планує закупити товар, який належить до одного предмета закупівлі на 250 тис. грн, з яких 70 тис. грн фінансуються за кошти Ukraine Facility, а 180 тис. грн — за рахунок іншого джерела.
І відповідно, якщо в розглядуваному випадку йдеться про один предмет закупівлі, замовник не повинен автоматично розглядати ці суми як дві незалежні закупівлі лише через відмінність джерел фінансування. У такому випадку необхідно оцінити загальну очікувану вартість і визначити належний спосіб закупівлі з урахуванням норм, які визначені положеннями закупівельного законодавства.
Так, з огляду на наведені суми та вартісні межі, які визначені пунктами 10 та 80 Особливостей, замовник повинен обрати один із видів закупівель, які передбачені даними нормами.
Окремо слід враховувати пункт 6 Особливостей, який забороняє ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
Тому поділ фінансування однієї потреби на кошти Ukraine Facility та інші джерела коштів не є підставою для застосування різних вартісних меж до кожної частини.
Коли очікувану вартість можна не додавати до раніше здійснених закупівель?
Норми Особливостей передбачають випадки, коли очікувана вартість закупівлі може не додаватися до вартості тотожного предмета закупівлі.
Зокрема, абзац 3 пункту 15 Особливостей передбачає, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
При цьому замовник повинен мати можливість обґрунтувати, що йдеться саме про додаткову, раніше не передбачувану потребу, а не про штучний поділ первісно відомого обсягу закупівлі.
Тобто в замовника повинні бути певні документи, в яких буде підтверджено виникнення додаткової потреби, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі.
Отже, правила абзацу 3 пункту 15 Особливостей застосовуються лише за наявності визначених у ньому обставин. Водночас вони не надають загального дозволу не сумувати закупівлі лише тому, що вони фінансуються з різних джерел.
Підсумки
Якщо замовник планує закупити один предмет закупівлі за рахунок коштів Ukraine Facility та інших джерел фінансування, очікувану вартість та вид предмета закупівлі слід визначати з урахуванням сукупної потреби за певним предметом закупівлі.
Різне джерело фінансування не створює підстав для застосування окремих вартісних меж при обранні виду закупівлі.
Винятки можливі у випадку, передбаченому абзацом 3 пункту 15 Особливостей, зокрема за наявності непередбачуваної додаткової потреби, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі.
