Під час формування очікуваної вартості закупівлі замовник повинен керуватися принципами об’єктивності, прозорості та раціонального використання бюджетних коштів. Одним із ключових інструментів для визначення обґрунтованої очікуваної вартості є аналіз ринкових цін, у тому числі шляхом отримання комерційних пропозицій від потенційних постачальників. Однак на практиці постає питання: чи можна враховувати комерційну пропозицію, якщо вона містить інші технічні характеристики товару, ніж ті, які планує закупити замовник?  

Чи можна брати до розрахунку очікуваної вартості ціну з комерційної пропозиції, якщо товар у ній має інші технічні характеристики, ніж потрібні замовнику? 

Очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. 

Очікувана ціна за одиницю - розрахункова ціна одиниці товару із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної ціни податку на додану вартість (ПДВ), інших податків і зборів, а також доставки товару до замовника. 

Зазначені визначення віднаходимо в пункті 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020  №275 (далі – Примірна методика), та застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" і має рекомендаційний характер. 

Замовник може використовувати при розрахунку очікуваної вартості як Примірну методику так і власний затверджений порядок чи методику її визначення. Адже відсутній нормативний документ, який би зобов’язував замовника визначити очікувану вартість лише певними конкретними способами. Але, у будь-якому разі замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, серед яких максимальна економія, ефективність та пропорційність. 

Примірна методика визначення очікуваної вартості пропонує 4 основні методи розрахунку очікуваної вартості залежно від специфіки предмета закупівлі. Нагадаємо, що такі методи не є обов'язковими, але практика показує, що вони є актуальними для використання та зручними. Детальніше ознайомитися з методами  методи розрахунку очікуваної вартості можна в відеоуроці Практикум щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. 

Одним із  методів визначення очікуваної вартості згідно Примірної методики є розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни та інформації з отриманих цінових пропозицій або прайс-листів на момент вивчення ринку.  

Для розрахунку очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін рекомендується: 

  • привести всі ціни, отримані з вищезазначених джерел інформації, до єдиних умов, враховуючи валюту, умови поставки, умови оплати тощо; 
  • з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни. В разі, якщо після виключення таких цін залишилось менше 3 цінових пропозицій, слід використовувати метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін попередніх закупівель; 
  • визначити очікувану ціну за одиницю, як середнє арифметичне значення масиву отриманих даних; 
  • визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг. 

В свою чергу досить поширеним способом отримання інформації про ціну товару на ринку необхідної для такого методу розрахунку  є направлення письмових запитів цінових (комерційних) пропозицій виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару. Приклад такого запиту доступний на платформі - Запит цінової (комерційної) пропозиції. 

У запитах цінових пропозицій рекомендується зазначати інформацію щодо повної характеристики предмета закупівлі (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графіку поставок, умов постачання, умов оплати та системи надання знижок, гарантійного терміну тощо, а також зазначати щодо відповідності якості товарів та послуг вимогам чинних нормативних документів та документів на їх виготовлення. 

Отримавши комерційні пропозиції перед здійсненням розрахунку очікуваної вартості замовнику слід проаналізувати інформацію зазначену в них на предмет відповідності вимогам встановленим замовником до товару. У разі, якщо замовник виявляє, що в комерційній пропозиції постачальник пропонує товар з іншими технічними характеристиками, то замовнику не варто використовувати ціну зазначену в такій комерційній пропозиції для розрахунку очікуваної вартості, адже: 

  • ціна не буде відображати реальну очікувану вартість необхідного товару; 
  • спричинить спотворення очікуваної вартості; 
  • зумовить обмеження конкуренції; 
  • може призвести до здійснення закупівлі за завищеною очікуваною вартістю та в подальшому до укладення договору за завищеними цінами, що не буде відповідати принципу встановленому статтею 5 Закону: максимальної економії, ефективності та пропорційності; 
  • можливе порушення норм закупівельного законодавства та притягнення до кримінальної відповідальності у разі укладення договору за завищеними цінами. 

Підсумок 

Під час розрахунку очікуваної вартості не варто враховувати ціну комерційної пропозиції, у якій технічні характеристики товару не відповідають тим, що плануються до закупівлі. Така інформація не відображає реальну ціну саме того товару, який необхідно закупити, і тому спотворює розрахунок. Використання невідповідних комерційних пропозицій створює ризик формування завищеної очікуваної вартості, необґрунтованих бюджетних витрат та порушення принципів ефективності й економності. Щоб уникнути фінансових і правових наслідків, розрахунок очікуваної вартості має ґрунтуватися лише на пропозиціях, що повністю відповідають визначеним технічним характеристикам предмета закупівлі.