Чи необхідно оприлюднювати фактичну калькуляцію собівартості товару, якщо договір укладено згідно пункту 11 Особливостей
Під час укладення «допорогових» прямих договорів за пунктом 11 Особливостей замовники часто стикаються з питанням: чи повинні вони оприлюднювати фактичну калькуляцію собівартості товару, якщо останній підпадає під вимоги локалізації? Тож в цьому матеріалі з’ясуємо, чи виникає відповідний обов’язок у замовника.
Застосування ступеня локалізації виробництва товарів при здійснені закупівель згідно пункту 11 Особливостей
Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до Особливостей (крім випадків, передбачених абзацами 4 – 6 пункту 3 Особливостей) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом 1 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі:
- здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”;
- здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача. Особливості скеровують замовника до положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Особливості скеровують замовника до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Згідно до пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:
1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:
- у 2022 році - 10 відсотків;
- у 2023 році - 15 відсотків;
- у 2024 році - 20 відсотків;
- у 2025 році - 25 відсотків;
- у 2026 році - 30 відсотків;
- у 2027 році - 35 відсотків;
- з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків.
Підпунктом 3 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону визначено, що Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва в розмірі, що не перевищує ступінь локалізації виробництва, встановлений підпунктом 1 цього пункту на відповідний рік.
До зазначеного додаткового переліку товарів не включаються товари, визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону.
Замовник здійснює закупівлю товарів, включених до додаткового переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, виключно у випадку, якщо їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому у зазначеному додатковому переліку товарів.
Відповідно Кабінет Міністрів України має право затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. Саме на виконання наведеної вище норми прийнято Постанову Кабміну від 02.07.2025 № 782, якої визначено додатковий перелік. Ознайомитися з особливостями застосування локалізації до товарів, які включені до додаткового переліку можна в матеріалі Набрали чинності зміни щодо застосування локалізації.
Згідно пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Як бачимо згідно пункту 11 Особливостей можливе здійснення закупівлі робіт, виконання яких передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, оскільки вартісні межі для закупівлі робіт визначенні пунктом 11 Особливостей дозволяють здійснити закупівлю товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком.
Таким чином при здійсненні закупівлі робіт згідно пункту 11 Особливостей замовник може зіштовхнутися з необхідністю застосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів.
Чи є обов’язковим оприлюднення фактичної калькуляції собівартості товару при здійснені закупівлі робіт згідно 11 Особливостей, якщо в складі робіт здійснюється закупівля локалізованого товару?
Пунктом 13 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі – Порядок № 861) визначено, що учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю.
Згідно абзацу 1 пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону.
Під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до Закону інформація, передбачена пунктом 13 частини першої статті 42 Закону, замовником не зазначається.
У звіті про виконання договору про закупівлю, укладеного з використанням електронного каталогу, замість інформації, визначеної пунктом 1 частини першої статті 42 Закону, зазначається унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, присвоєний електронною системою закупівель.
Підсумки
Аналіз норм Порядку № 861 свідчить, що обов’язок замовника оприлюднювати фактичну калькуляцію собівартості товару пов’язаний виключно з обов’язком оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю. Оскільки пункт 11 Особливостей не зобов’язує замовника оприлюднювати звіт про виконання договору за результатами «допорогових» закупівель, то відповідно відсутній і обов’язок оприлюднювати фактичну калькуляцію собівартості товару при здійсненні закупівлі робіт згідно пункту 11 Особливостей, якщо в складі робіт здійснюється закупівля локалізованого товару.
Разом з тим, законодавство не містить заборони на оприлюднення звіту про виконання договору за власним бажанням замовника. Тому у разі, якщо замовник вирішує оприлюднити такий звіт — наприклад, з метою мінімізації ризиків моніторингу або для забезпечення додаткової прозорості закупівлі — він повинен додати і фактичну калькуляцію собівартості товару, оскільки її відсутність може стати підставою для встановлення порушень органами державного фінансового контролю.