Складний фінансовий стан в нашій країні в період воєнного часу означає, що досить важко забезпечити обсяг фінансових ресурсів, достатній для фінансування усіх запланованих видатків. Замовники планують здійснення закупівель товарів, робіт та послуг і коштів відповідно до кошторису видатків, однак, з огляду на обмежений ресурс коштів у бюджеті країни, не всі укладені договори про закупівлю мають шанси на повну оплату.
Так, на період дії воєнного стану органи Державної казначейської служби України (далі – Казначейства) здійснюють платежі відповідно до черговості, встановленій Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 (далі – Порядок № 590) (зі змінами) з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку. Це означає, що:
Замовники не обмежені у праві укладати договори про закупівлю та реєструвати бюджетні зобов’язання за будь-якими напрямами видатків та у будь-якій черговості, проте оплата проводиться лише у черговості, визначеній Порядком № 590. У зв’язку з цим деякі договори про закупівлю, особливо ті, оплата за якими належить до третьої черги (підпункт 3 пункту 19 Порядку № 590), якщо не вистачить фінансових ресурсів у бюджеті, то можуть залишитися неоплаченими, навіть не зважаючи на те, що товари (роботи, послуги) за такими договорами поставлені (виконані).
У зв’язку з цим у багатьох замовників виникає запитання: що робити із зареєстрованими бюджетними фінансовими зобов’язаннями, за якими до кінця року так і не оплачено платежі? Чи треба їх знімати з обліку в органі Казначейства і що з ними відбудеться після 01.01.2025?
Слід зазначити, що замовники, які планують здійснювати закупівлі за рахунок бюджетних коштів, відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) мають статус розпорядника або одержувача бюджетних коштів.
Нагадаємо, що розпорядник бюджетних коштів (далі – розпорядник) – це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету. Одержувач бюджетних коштів (далі – одержувач) – суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
У разі якщо у замовника залишилися неоплачені бюджетні фінансові зобов’язання, то дії будуть залежати від його статусу, тобто: замовник має статус розпорядника чи одержувача.
Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають документи до органів Казначейства для реєстрації бюджетних та бюджетних фінансових зобов’язання у відповідності з вимогами Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309) (зі змінами). У Порядку № 309 визначаються вимоги щодо зняття з обліку не оплачених бюджетних зобов’язань і такі вимоги для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є різними.
Як діяти розпорядникам якщо бюджетні фінансові зобов’язання наприкінці 2024 року залишилися не оплаченими?
У випадку якщо розпорядник протягом 2024 року зареєстрував в органі Казначейства бюджетні зобов’язання (на підставі договору про закупівлю) та бюджетні фінансові зобов’язання (на підставі відповідних підтвердних документів: видаткова накладна, акт-приймання передачі наданих послуг, робіт тощо), але вони залишилися не оплаченими, то за такими бюджетними фінансовими зобов’язаннями на початок нового бюджетного періоду – на 01.01.2025 виникає бюджетна кредиторська заборгованість, яка може бути погашена в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 2.15 Порядку № 309 у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов’язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов'язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру бюджетних зобов’язань та / або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів.
При цьому неоплачені бюджетні зобов’язання органи Казначейства не повинні знімати з обліку наприкінці року, адже інформація про них автоматично переноситься до бази даних нового бюджетного періоду. Органи Казначейства такі зобов’язання відображають в обліку у новому бюджетному періоді.
Відповідно до частини 1 статті 48 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. Це означає, що у новому 2025 році обсяг бюджетних призначень, затверджених кошторисом, повинен враховувати погашення кредиторської заборгованості минулих років.
Водночас, для погашення у новому році зобов’язань минулих років розпорядники бюджетних коштів повинні пам’ятати ще одну умову – необхідність зазначення суми минулорічних зобов’язань, які необхідно оплатити, у паспорті бюджетної програми, який буде затверджуватися головним розпорядником для розпорядника у новому, 2025, році.
Так, пунктом 5 розділу II Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 (далі – Правила № 1098), визначено, що окремим напрямом використання бюджетних коштів визначається погашення заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих років, узятими на облік органами Казначейства (у тому числі такими, що зняті з обліку органами Казначейства в кінці відповідного бюджетного періоду), у разі, якщо строк виконання напряму, за яким утворилася така заборгованість, закінчився в минулому бюджетному періоді.
Отже, розпоряднику у разі не оплати зареєстрованого бюджетного фінансового зобов’язання необхідно враховувати, що:
- наприкінці 2024 року не потрібно його знімати з обліку в органі Казначейства;
- на початку нового 2025 року подати до органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань та / або Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо конкретних неоплачених зобов’язань;
- забезпечити відображення у Паспорті бюджетної програми на 2025 рік одним із напрямів використання бюджетних коштів – погашення заборгованості за бюджетними фінансовими зобов'язаннями 2024 року, за умови, що строк виконання таких зобов’язань закінчився в минулому бюджетному періоді. В іншому випадку потреби відображати його окремим напрямом немає.
Тобто, розпорядникам не має потреби знімати з обліку не оплачені бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання якщо планується їх оплата, як заборгованості, у наступному бюджетному періоді.
Проте є виключення, встановлені пунктом 2.14 Порядку № 309, коли органи Казначейства в кінці бюджетного періоду зареєстровані, але не оплачені бюджетні фінансові зобов’язання знімають з обліку. До таких випадків належать:
- бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які були зареєстровані для здійснення попередньої оплати (виплати авансу);
- інші бюджетні фінансові зобов’язання, які не є кредиторською заборгованістю;
- бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджетних коштів.
Далі розглянемо більш конкретно щодо бюджетних фінансових зобов’язань одержувачів бюджетних коштів.
Що робити одержувачам з неоплаченими бюджетними фінансовими зобов’язаннями наприкінці 2024 року?
Відповідно до пункту 2.14 Порядку № 309 не оплачені в кінці бюджетного періоду бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджетних коштів знімаються з обліку органами Казначейства. При цьому орган Казначейства повідомляє розпорядника та головного розпорядника бюджетних коштів, що в одержувача залишилися неоплачені фінансові зобов’язання.
У новому бюджетному періоді при затвердженні Паспорту бюджетної програми головний розпорядник замовника (тобто одержувача) може передбачити окремим напрямом погашення кредиторської заборгованості, керуючись пунктом 5 розділу II Правил № 1098. Також для одержувача для погашення заборгованості за договорами минулих років повинні бути передбачені бюджетні призначення у плані використання бюджетних коштів, який також затверджується одержувачами бюджетних коштів та погоджується розпорядниками коштів. Форма плану використання бюджетних коштів, відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України 28.01.2002 № 57, заповнюється за повною економічною класифікацією видатків бюджету та класифікацією кредитування бюджету без зазначення цифрових кодів, у разі потреби може бути доповнена іншими показниками.
Для перереєстрації у наступному році бюджетних фінансових зобов’язань одержувач бюджетних коштів має подати до органу Казначейства підтвердні документи – договір про закупівлю та розрахункові документи (акт наданих послуг, видаткова накладна тощо).
Проте, слід зазначити, що одержувачі бюджетних коштів окрім казначейських рахунків переважно мають відкриті рахунки в комерційних банках, з яких також можуть оплачувати за отримані товари (надані послуги або виконані роботи). Тому можливо в деяких випадках одержувачам бюджетних коштів, в яких є не оплачені вже тривалий період бюджетні зобов’язання, варто розглянути питання щодо внесення змін до договору про закупівлю в частині визначення джерела фінансування (зміна рахунків, з яких планується здійснювати оплату по договору про закупівлю) та здійснення оплати за критично необхідні товари (роботи або послуги) з рахунків, відкритих в комерційних банках.
Крім цього, варто не забувати, що постачальники товарів / надавачі послуг / виконавці робіт мають право в судовому порядку стягнути кошти із замовника, якщо це передбачено умовами договору про закупівлю.
Підсумки
Отже, у разі наявності на кінець 2024 року неоплачених бюджетних зобов’язань здійснити їх оплату у 2025 році мають право лише замовники, які у розумінні БКУ є розпорядниками бюджетних коштів та за таких умов:
- не знімати з обліку в органі Казначейства наприкінці 2024 року не оплачені бюджетні зобов’язання, адже має відобразитися кредиторська заборгованість по ним на початок нового року;
- подати до органу Казначейства на початку нового 2025 року Реєстр бюджетних зобов’язань та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні документи, що підтверджують наявність взятого зобов’язання;
- проконтролювати головного розпорядника щоб у Паспорті бюджетної програми на 2025 рік одним із напрямів використання бюджетних коштів було визначено – погашення заборгованості за бюджетними фінансовими зобов'язаннями 2024 року, за умови, що строк виконання напряму, за яким утворилася заборгованість, закінчився в минулому бюджетному періоді.
Водночас бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджетних коштів в кінці року, керуючись пунктом 2.14 Порядку № 309, знімаються з обліку органами Казначейства самостійно. Проте у новому бюджетному періоді одержувачі коштів Тому для оплати у новому році отриманих товарів робіт або послуг одержувачі можуть оплатити заборгованість за договорами минулих періодів за таких умов:
- подати до органу Казначейства на початку нового 2025 року Реєстр бюджетних зобов’язань та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні документи, що підтверджують наявність взятого зобов’язання;
- передбачити у плані використання бюджетних коштів бюджетні призначення на погашення заборгованості за договорами минулих років;
- проконтролювати головного розпорядника щоб у Паспорті бюджетної програми на 2025 рік одним із напрямів використання бюджетних коштів було визначено – погашення заборгованості за бюджетними фінансовими зобов'язаннями 2024 року;
- здійснити оплату з рахунків, відкритих для здійснення господарської діяльності в комерційних банках
або
- чекати допоки постачальник (виконавець) стягне оплату у судовому порядку, якщо це передбачено умовами укладеного договору.
