З вищезазначеного можна зрозуміти, що до моменту виконання договірних зобов’язань, сторони повинні погодити відповідні умови, на яких в подальшому відбуватиметься їх взаємодія. В той же час постає питання, чи варто вважати суму прямого договору умовою, яку доцільно погодити до моменту укладення такого договору.
Слід відмітити, що Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) не містить загального визначення терміну «договір». Натомість звертаючись до норм пункту 6 частини 1 статті 1 Закону, договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Нагадуємо, що враховуючи положення пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), договором про закупівлю є договір, укладений за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей. Відповідно при укладенні прямого договору про закупівлю, в тому числі із застосуванням пункту 13 Особливостей, сторони погоджують суму такого договору.
Прямий договір, укладений із врахуванням норм пункту 11 Особливостей, не варто вважати договором про закупівлю у розумінні Закону. В той же час при укладенні прямого «допорогового» договору, трапляються випадки коли сторони не вказують чіткої суми договірних зобов’язань. Наприклад відображаючи умову договору наступним чином: «Загальна сума договору дорівнює сумі вартості всіх поставок, зафіксованих у видаткових накладних». Тож пропонуємо акцентувати увагу на окремих законодавчих нормах, які вказують на доцільність визначення в прямому «допороговому» договорі суми таких договірних зобов’язань.
Сума договору, як істотна умова договору
Звертаючись до частини 1 статті 638 ЦКУ, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
А отже перелік істотних умов будь-якого договору залежатиме як від виду договору, так і від специфіки конкретного предмета закупівлі. Відповідно під час формування переліку істотних умов договору, замовнику доцільно звернутись до положень чинного законодавства, в тому числі ЦКУ та інших нормативно-правових актів, які регулюють процес здійснення закупівлі відповідного предмету закупівлі. Розглянемо декілька прикладів.
Приклад 1. Закупівля товарів, шляхом укладення договору поставки. Відповідно до статті 712 ЦКУ, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Приклад 2. Закупівля електричної енергії, шляхом укладення договору про постачання електричної енергії. Звертаючись до підпункту 5 пункт 3.2.7 глави 3.2 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови: ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії.
Приклад 3. Закупівля робіт, шляхом укладення договору підряду. Керуючись пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2025 № 668, істотною умовою договору підряду є договірна ціна.
Відповідно аналізуючи законодавчі норми, можна зробити висновок, що ціна договору є його істотною умовою. А отже сторонам варто погодити суму договору до моменту його укладення, як істотну умову такого договору.
Відображення суми договору в річному плані закупівель
Пунктом 14 Особливостей визначено, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону передбачено, що у річному плані повинна міститися така інформація: розмір бюджетного призначення та / або очікувана вартість предмета закупівлі.
З вищезазначеного випливає, що відображення в річному плані закупівлі суми договору, як очікуваної вартості наявної (чи потенційної) потреби, є обов’язковою умовою при здійсненні закупівлі.
Реєстрація бюджетних зобов’язань
Керуючись пунктом 2.2 глави 2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309), розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку в паперовій формі (у двох примірниках) разом із електронним носієм інформації, на якому записано файл проєкту цього документа, і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.
В той же час додатком 1 до Порядку №308 передбачено, що формуючи Реєстр бюджетних зобов’язань замовник вказує суму бюджетного зобов’язання:
Відповідно сторонам доцільно на момент укладення договору погодити суму договору, аби замовник мав змогу відобразити дану інформацію у Реєстрі бюджетних зобов’язань.
Підсумки
При укладенні прямого «допорогового» договору сторонам доцільно зазначати в його умовах відповідну суму договірних зобов’язань. Дана позиція зумовлена в тому числі наступними факторами:
- положення ЦКУ та ряду інших нормативно-правових актів вказують на необхідність визначення суми договору, як істотної умови такого договору. Відповідно істотні умови договору повинні погоджуватись сторонами до моменту його укладення;
- будь-яка закупівля включається до річного плану закупівель. При цьому замовник не матиме змоги коректно заповнити відповідне електронне поле, що передбачає зазначення очікуваної вартості предмета закупівлі, якщо дана сума не буде обумовлена умовами договору;
- під час реєстрації бюджетних зобов’язань, замовник подає до Органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань, який передбачає обов’язковість зазначення суми бюджетного зобов’язання.
Окрім цього відсутність фіксованої суми прямого договору може призвести й до ряду інших негативних наслідків. Тож сторонам доцільно оцінити можливі ризики даної ситуації та обрати найбільш оптимальний шлях її вирішення. Наприклад якщо річна вартість предмета закупівлі не перевищує вартісні межі, визначені законодавством, проте існує ризик збільшення потреби у відповідному предметі закупівлі, доцільно розглядати можливість укладення декількох прямих договорів або збільшення обсягів потреби та суми вже наявного договору. Такого роду дії в жодному разі не повинні призвести до перевищення вартісних меж, визначених законодавством для відповідного предмета закупівлі. В нагоді стануть матеріали «Як діяти замовнику, якщо на початку року планували потребу до 50 тис.грн., а наразі виникла потреба збільшити суму договору більше 50 тис. грн.» та «Чи можна збільшувати обсяг та суму прямого договору та як це відобразити в електронній системі».
Із потенційних ризиків щодо відсутності фіксованої суми у прямому «допороговому» договорі варто також виділити можливість перевищення очікуваною вартістю річної потреби у відповідному предметі закупівлі вартісних меж, визначених пунктом 11 Особливостей, адже такого роду дії можуть призвести до невірно обраного виду закупівлі. В даному випадку замовнику доцільно задовольняти потребу із застосуванням норм пункту 10 Особливостей, а не пункту 11 Особливостей, а більше інформації щодо даної тематики відображено у матеріалі «Обрання виду закупівель: як не допустити порушення». Також нагадуємо, що у статті 164-14 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачені наступні адмінпорушення:
- придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону, що тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від 1 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3 статті 164-14 КУпАП);
- укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом, що тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від 2 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 6 статті 164-14 КУпАП).
