Планування закупівель є тим «наріжним каменем», який дозволяє замовникам вдало та ефективно проводити закупівлі. Так, пункт 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) передбачає, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. 

Так, значна частина замовників укладають «прямі» договори з так званими монополістами на підставі абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей - відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.  

Однак не завжди замовникам вдається таким чином спланувати закупівлю та укласти за її результатами договір, зокрема, які укладаються на підставі абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей, щоб задовільнити потребу в предметі закупівлі на весь рік. 

І тому замовники в таких випадках шукають шляхи для задоволення додаткової потреби в предметі закупівлі. Приміром, одним із варіантів, який досить часто замовники розглядають є укладення додаткової угоди задля закупівлі додаткового обсягу предмета закупівлі, який не був передбачений умовами договору. Та чи є такі дії замовників правомірними? Тобто чи відповідає укладення додаткової угоди в такий спосіб приписам законодавчих норм?