Щороку замовники формують свої кошторисні видатки виходячи із своїх потреб у закупівлі товарів, робіт і послуг. Але на практиці трапляється випадки, коли замовники отримують затверджений кошторис, а по окремих статтях витрат кошторису сума бюджетних асигнувань (видатків) є меншою ніж наявна потреба. І ось, коли замовнику потрібно оголошувати закупівлю у нього виникає питання, оголошувати закупівлю на всю потребу, чи лише на потребу, яка по обсягах буде відповідати сумі затвердженого кошторису? Чому виникають такі питання у замовника?

Тому що, нормами частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Також пунктом 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Тобто, згідно наведених норм вбачається, що замовник як розпорядник бюджетних коштів може зареєструвати бюджетні зобов'язання лише в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).