Згідно абзацу 1 пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
При формуванні тендерної документації замовникам необхідно враховувати численні приписи норм закупівельного законодавства, зокрема частину 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) та частину 4 статті 22 Закону, які забороняють встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Однією з поширених вимог до учасників закупівель при проведенні відкритих торгів вже протягом тривалого часу є сертифікати ISO, яких є величезна кількість та які покликані підтвердити відповідність учасника вимогам/критеріям, що визначені в певному стандарті.
Проте, чи є вимоги щодо надання сертифікатів ISO дискримінаційною умовою тендерної документації, розглянемо з огляду на практику Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі-Комісія).
В наведеному рішенні Комісія визначила вимогу тендерної документації щодо надання сертифікату ISO дискримінаційною вимогою, оскільки сертифікат ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) «Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі» абсолютно не узгоджувався з предметом закупівлі.
Тому замовникам вимагаючи подання в складі тендерної пропозиції сертифікати ISO необхідно враховувати предмет закупівлі, який придбається та не вимагати сертифікати ISO, які не узгоджуються/стосуються предмета закупівлі.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
В даному рішенні Комісія також визначила дискримінаційною вимогу щодо надання сертифікату ISO.
При цьому, варто відмітити, що на переконання Комісії дискримінаційною вимогою був не сам сертифікат ISO, а певна умова щодо надання такого сертифікату - виданого на ім‘я учасника закупівлі органом сертифікації, включеного до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України.
Разом з тим, законодавство не встановлює обов’язку здійснювати сертифікацію органів, які впроваджують стандарти ISO виключно Національним агенством з акредитації України.
Відповідно таку вимогу тендерної документації слід вважати дискримінаційною.
Встановлюючи певні вимоги в тендерній документації замовникам необхідно враховувати положення окремих нормативно-правових актів, які регулюють правові відносини, зокрема, які є предметом закупівлі.
Приміром, вимога про надання сертифікатів ISO, наявність яких не передбачена нормативно-правовим актом, яким регулюється діяльність, яка є предметом закупівлі, на переконання Комісії, як було у наведеному рішенні, є дискримінаційною вимогою тендерної документації.
Сертифікат ISO - не дискримінаційна вимога ТД
При відсутності певних окремих вимог до сертифікатів ISO, як у прикладі 2 та в разі, якщо сертифікат ISO, який вимагався в тендерній документації не «суперечить» предмету закупівлі (приклад 1), а також відсутні окремі нормативно-правові акти, якими регулюється діяльність, яка є предметом закупівлі, Комісія не вважає вимогу щодо надання в складі тендерної пропозиції сертифікатів ISO дискримінаційною, що було відображено в даному прикладі.
Підсумки
Загалом Комісія не вважає дискримінаційною вимогу тендерної документації щодо надання в складі тендерної пропозиції сертифікатів ISO, окрім певних випадків, зокрема наступних:
- сертифікат ISO, який повинен надати учасник закупівлі в складі тендерної пропозиції, не узгоджується з предметом закупівлі;
- сертифікат ISO повинен бути виданий на ім‘я учасника закупівлі органом сертифікації, включеного до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України;
наявність сертифіката ISO не передбачена нормативно-правовим актом, яким регулюється діяльність, яка є предметом закупівлі.
