Чи є акціонерне товариство замовниками в розумінні Закону?

Скасування Господарського кодексу України істотно вплине на правову систему країни та діяльність багатьох юридичних осіб. Зокрема, у зв’язку з його скасуванням окремі юридичні особи, зокрема державні та комунальні підприємства, будуть змушені змінити свій правовий статус.  

Водночас значна частина таких юридичних осіб, ймовірно, будуть перетворені на акціонерні товариства. 

Тому після таких змін в зазначених юридичних осіб можуть виникнути питання щодо віднесення їх до замовників згідно норм закупівельного законодавства. 

Тому далі з’ясуємо чи будуть відноситися такі юридичні особи в організаційно-правовому статусі акціонерних товариств до замовників. 

Кого варто вважати замовниками? 

Що визначити належність тієї чи іншої юридичної особи до категорії замовників згідно норм закупівельного законодавства, слід звернутися до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон). 

Стаття 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, відносить: 

1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад; 

2) Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, їх територіальні органи (далі - органи соціального страхування); 

3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: 

• юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; 
• органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; 
• у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків; 

4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: 

• органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання; 
• наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. 

Правове регулювання акціонерних товариств 

Особливості правового регулювання акціонерних товариств визначені нормами Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) та Закону України «Про акціонерні товариства». 

Відповідно до статті 113 ЦКУ господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. 

Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. 

Згідно статті 152 ЦКУ акціонерне товариство є господарським товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. 

Частина 1 статті 153 ЦКУ передбачає, що акціонерне товариство може бути засновано юридичними та/або фізичними особами, а також державою в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальною громадою в особі уповноваженого органу. 

Водночас особливості діяльності акціонерних товариств встановлюються Законом України «Про акціонерні товариства». 

Згідно частини 3 статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство може бути створено шляхом заснування, злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького товариства (підприємницьких товариств), державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств в акціонерне товариство. 

Акціонерне товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом. 

Акціонерне товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації у встановленому законодавством порядку. 

Державними акціонерними товариствами є акціонерні товариства, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності. 

Стаття 5 Закону України «Про акціонерні товариства» визначає, що акціонерами товариства можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. 

Стаття 6 Закону України «Про акціонерні товариства» визначає типи акціонерних товариств: 

• публічні акціонерні товариства; 
• приватні акціонерні товариства. 

Тип акціонерного товариства визначається у статуті акціонерного товариства. 

Чи варто вважати АТ замовниками в розумінні Закону? 

Як уже зазначалося, Закон визначає чотири категорії замовників. При цьому, віднести акціонерні товариства, які створені державою, територіальною громадою до замовників згідно статті 2 Закону можливо, наприклад, згідно третьої категорії - юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. 

Так, замовником, згідно зазначеної категорії юридична особа буде, якщо відповідатиме однієї з наступних ознак: 

• юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; 
• органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; 
• у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. 

Зокрема, якщо в статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій перевищуватиме 50 відсотків, таку юридичну особу варто відносити до замовників згідно пункту 3 частини 1 статті 2 Закону. 

Підсумки 

Відносити акціонерні товариства, які створені державою або територіальною громадою, до замовників слід при наявності ознак, які визначені в пункті 3 частини 1 статті 2 Закону, зокрема: 

• юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; 
• органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; 
• у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.