Аналіз оновлених Методичних рекомендацій щодо закупівлі послуг з харчування закладами освіти 

На які предмети закупівлі розповсюджується дія Методичних рекомендацій? 

Звертаючись до абзацу 2 пункту 1 розділу І Методичних рекомендацій, вони містять інформацію щодо особливостей здійснення закупівель послуг у сфері організації харчування в закладах освіти за кодами основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), 55520000-1 «Кейтерингові послуги», 55510000-8 «Послуги їдалень» (далі – Послуги), зокрема основні вимоги під час розроблення тендерної документації з урахуванням специфіки предмета закупівель. 

А тому можна підкреслити, що положення методичних рекомендацій розповсюджуються на такі види послуг, як: 

• кейтеринг – спосіб організації харчування здобувачів освіти / дітей, що передбачає доставку і реалізацію готових страв, виготовлених без використання матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування; 
• аутсорсинг – спосіб організації харчування здобувачів освіти / дітей, що передбачає виготовлення та реалізацію готових страв оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування, з використанням матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку. 

Що слід врахувати при плануванні закупівлі згідно Методичних рекомендацій? 

Аналізуючи розділ ІІ Методичних рекомендацій, перед початком проведення закупівлі замовник, керуючись принципами здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), планує таку закупівлю, зокрема визначає предмет закупівлі та його очікувану вартість, спосіб / вид закупівлі тощо. 

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Планування здійснення закупівель передбачено статтею 4 Закону. 

Взаємодія з внутрішнім замовником: згідно пункту 3 розділу ІІ Методичних рекомендацій, з метою визначення потреби та отримання повної, своєчасної інформації для формування річного плану закупівель, замовнику рекомендується залучати структурні підрозділи, відповідальні за необхідні напрями діяльності юридичної особи замовника. Така взаємодія між структурними підрозділами замовника та уповноваженою особою може здійснюватися на підставі затвердженого внутрішнього розпорядчого акта (наприклад, положення про організацію закупівельної діяльності). 

При формуванні документації для ефективної взаємодії між внутрішніми підрозділами, пропонуємо скористатися Прикладами документів для призначення уповноваженої особи та її взаємодії із внутрішнім замовником. 

Визначення предмета закупівлі: предмет закупівлі визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, зареєстрованого в Мін’юсті 09.06.2020 за № 500/34783, із застосуванням показників цифр Єдиного закупівельного словника, а також особливостей визначення предмета закупівлі для послуг. 

При цьому у вищезазначеному пункті 1 розділу І Методичних рекомендацій міститься посилання на перелік кодів Єдиного закупівельного словника щодо визначення предмета закупівлі здійснення закупівель послуг у сфері організації харчування в закладах освіти, а саме: 

• 55520000-1 «Кейтерингові послуги»; 
• 55510000-8 «Послуги їдалень». 

Визначення очікуваної вартості закупівлі: для забезпечення ефективного планування, успішного проведення закупівель та досягнення максимальної економії замовникам доцільно здійснювати аналіз ринку та проводити попередні ринкові консультації не менше ніж з двома учасниками ринку, у тому числі запитувати й отримувати пропозиції та інформацію від суб’єктів господарювання (не менше ніж три комерційні пропозиції). 

При обґрунтуванні очікуваної вартості предмета закупівлі замовники враховують розрахунок між середніми значеннями: 

• ціни Послуги за відповідним кодом Єдиного закупівельного словника за попередній період (не більше ніж шість місяців) за даними електронної системи закупівель; 
• ціни Послуги за запропонованими цінами у пропозиціях зацікавлених учасників ринку. 

Окремо звертаємо увагу на рекомендацію щодо оприлюднення запитів та відповідей в електронному вигляді через електронну систему закупівель, завантаживши документи до річного плану закупівель, а також розміщення на власному вебсайті або на офіційному вебсайті згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі – Постанова № 710) з метою надання рівних умов усім учасникам ринку взяти участь у закупівлі. 

При цьому законодавство не містить жодних вимог щодо необхідності оприлюднення підтверджуючих документів / інформації щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так само як не містить вимоги щодо оприлюднення обґрунтування по Постанові № 710 у випадках, якщо мова йде про закупівлю послуг, шляхом укладення договору у відповідності до пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) чи договору про закупівлю у відповідності до пункту 13 Особливостей.  

Норми Постанови № 710 містить прямі вимоги лише щодо наявності обґрунтування у таких випадках. Проте якщо мова йде про здійснення закупівлі, шляхом оголошення процедури відкриті торги, то таке обґрунтування потрібно також оприлюднити у спосіб, визначений нормами Постанови № 710. 

Під час розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі замовники можуть застосовувати Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджену наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275, або розробити та затвердити власну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а також замовники можуть керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування (у разі наявності відповідних рішень) щодо вартості безоплатного гарячого харчування в закладах освіти. 

Разом з тим згідно з пунктом 8 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305, вартість безоплатного гарячого харчування в закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, встановлюється засновником (засновниками) таких закладів щороку відповідно до норм харчування з урахуванням режиму (кратності) харчування. З метою зменшення вартості порції рекомендується мінімізувати розмір встановлених відповідно до законодавства граничних торговельних надбавок (націнок) на готові страви, що реалізуються у закладах освіти. 

Визначення виду закупівлі: пунктом 2 розділу ІІ Методичних рекомендацій передбачено, що замовник керується вартісними межами, встановленими Особливостями. 

У пункті 9 розділу ІІ Методичних рекомендацій передбачено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 Особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» Особливостей, та / або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі – постанова № 822), з урахуванням положень, визначених Особливостями. 

Разом з тим замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2 до Особливостей, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до постанови № 822, з урахуванням положень, визначених Особливостями. 

У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до постанови № 822, з урахуванням Особливостей. 

Окремо звертаємо увагу на рекомендацію що норми Методичних рекомендацій встановлені для здійснення закупівель послуг у сфері організації харчування в закладах освіти за кодами Єдиного закупівельного словника 55520000-1 «Кейтерингові послуги» та 55510000-8 «Послуги їдалень». 

При тому, що використання електронного каталогу можливе виключно при здійсненні закупівлі товарів (в тому числі продуктів харчування), на які дія Методичних рекомендацій не розповсюджується. 

Поділ предмета закупівлі на окремі лоти: згідно пункту 5 розділу ІІ Методичних рекомендацій, відповідно до Закону замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) із зазначенням коду Єдиного закупівельного словника. Доцільно здійснювати поділ предмета закупівлі на лоти в разі, якщо проводиться централізована закупівля Послуг для декількох закладів освіти, – кожен такий заклад як окремий лот. 

Окремі моменти формування тендерної документації до закупівлі згідно Методичних рекомендацій 

Варто відмітити, що більшість законодавчих норм нічим не відрізняються від звичайних умов здійснення публічних закупівель, тож на більшості з них зупинятись не будемо. 

В той же час згідно положень пункту 5 розділу ІІІ Методичних рекомендацій, з метою створення умов для добросовісної конкуренції серед потенційних учасників процедури закупівлі замовнику під час формування тендерної документації рекомендовано не перевантажувати умови тендерної документації надмірними вимогами, а визначати кількість необхідних документів залежно від складності предмета закупівлі, розміру очікуваної вартості предмета закупівлі з дотриманням принципу пропорційності. 

Вимоги щодо кваліфікаційних критеріїв: звертаючись до вимог пункту 3 розділу ІІІ Методичних рекомендацій, Замовником у тендерній документації зазначаються умови щодо надання інформації та способів підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим кваліфікаційним критеріям та вимогам згідно із законодавством. 

Для кожного із кваліфікаційних критеріїв у розділі IV Методичних рекомендацій встановлено перелік вимог та документів, які замовник може вимагати від учасника процедури закупівлі. 

Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі: пунктом 8 розділу ІІІ Методичних рекомендацій передбачено доцільність врахування вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та їх відображення у тендерній документація із застосуванням частини 3 статті 22 Закону. 

Аналізуючи положення розділу IV Методичних рекомендацій, замовнику рекомендовано посилатися в тендерній документації на конкретне маркування, у тому числі маркування або сертифікати: 

1. що підтверджують відповідність еквівалентним вимогам; 
2. видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або в інший спосіб, визначений законодавством. 

З метою підтвердження учасниками процедури закупівлі розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), замовник може встановлювати вимогу в тендерній документації щодо надання такими учасниками копії акта державного контролю, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, проведеного територіальним органом Держпродспоживслужби на підставі заяви оператора ринку (учасника процедури закупівлі). 

У разі встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання учасником акта державного контролю, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, замовнику рекомендується визначати строк для подання тендерних пропозицій з урахуванням часу, необхідного для отримання та підготовки таких документів. 

Під час підготовки технічної специфікації до предмета закупівлі замовнику рекомендовано врахувати нормативні правові акти щодо норм та порядку організації харчування учнів у закладах освіти. 

Окремі аспекти щодо формування меню: з метою належного забезпечення особливих дієтичних потреб певних груп учнів замовнику рекомендовано зазначати в тендерній документації інформацію щодо орієнтовної кількості таких учнів та видів таких потреб (у разі наявності відповідної потреби). 

Відповідно до пункту 36 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305, незалежно від способу організації харчування, розроблення примірного чотиритижневого сезонного меню може бути забезпечено засновником (засновниками) державних та комунальних закладів освіти як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів. 

У разі постачання до закладу освіти готових страв та / або послуг з харчування примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва) та затверджуватися керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та / або послуг з харчування. 

Примірне чотиритижневе сезонне меню дозволено використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби. Без такого погодження дозволено використовувати меню, рекомендоване МОЗ, затверджене наказом МОЗ від 08.02.2023 № 243 «Про затвердження рекомендованого Примірного чотиритижневого сезонного меню, рекомендованого для організації одноразового харчування дітей віком від 6 до 18 років у закладах освіти та інших організованих дитячих колективах на осінній період». 

Проєкт договору про закупівлю: розділом VІІ Методичних рекомендацій визначено, що тендерна документація повинна містити проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. У проєкті договору про закупівлю може бути визначений порядок надання Послуг, а також дії замовника в разі, якщо такі Послуги не відповідають визначеним вимогам щодо безпечності та якості. 

Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках, визначених пунктом 19 Особливостей. 

При цьому, незважаючи на те, що вартість харчових продуктів становить переважну частину від загальної вартості Послуг, підстава щодо зміни ціни за одиницю товару відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей може застосовуватися лише в разі закупівлі товару, а не Послуг. 

Застосування підпункту 7 пункту 19 Особливостей може здійснюватися виключно в разі, якщо договором про закупівлю передбачено відповідний порядок зміни ціни. 

Також розділом VІІ Методичних рекомендацій передбачено, що для реалізації права замовника відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у процедурі закупівлі в майбутньому замовникові рекомендовано передбачати відповідні умови у проєкті договору про закупівлю та договорі про закупівлю щодо порядку розірвання такого договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та / або відшкодування збитків. 

Аналіз примірних тендерних документацій Методичних рекомендацій 

Для початку слід відмітити, що форма та наповнення примірних тендерних документацій, які наведені у додатках до Методичних рекомендацій доволі схожі на наповнення примірної тендерної документації, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 06 грудня № 27593. А тому для більш детального аналізу проблемних моментів пропонуємо додатково ознайомитись із матеріалом «Аналіз Примірної тендерної документації, затвердженої Наказом № 27593». 

Зупинимось на базових нюансах, які доцільно врахувати замовнику під час використання примірних тендерних документації, які наведені у додатках до Методичних рекомендацій при здійсненні закупівлі послуг у сфері організації харчування в закладах освіти. 

1. Враховуючи вимоги абзацу 10 пункту 28 Особливостей, тендерна документація повинна містити перелік документів та / або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та / або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації. 

В той же час примірній тендерній документації містять перелік вимог до учасника закупівлі, які містяться безпосередньо в основній частині тендерної документації та відсутні в окремому додатку, в тому числі вимоги щодо: 

• формування ціни тендерної пропозиції (валюта, в якій подається тендерна пропозиція, (не)включення відповідних податків до її вартості, тощо); 
• мови, якою оформляється тендерна пропозиція; 
• надання перекладу документів іноземною мовою (за їх наявності); 
• (не)можливості подання тендерної пропозиції, ціна якої буде перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про закупівлю; 
• необхідності накладення на тендерну пропозицію електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, а також накладення електронного підпису на електронні документи, що подаються у складі тендерної пропозиції; 
• надання відповідного обґрунтування при поданні учасником тендерної пропозиції з аномально низькою ціною; 
• усунення невідповідностей у разі оприлюднення замовником повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель; 
• інші базові вимоги щодо оформлення та подання тендерної пропозиції учасника. 

Звертаємо увагу, що згідно норм пункту 44 Особливостей, відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці десятому пункту 28 цих особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту. 

А тому уся вищезазначена інформація не матиме відображення у окремому додатку з вимогами до учасника закупівлі, а тому відсутність будь-якого з таких документів / інформації не призведе до відхилення учасника закупівлі. 

Додаток № 1 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій також налічує декілька моментів, які доцільно вивчити більш детально, в тому числі: 

1. Вимоги Додатку № 1 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій містить чималий перелік вимог, де документи перелічуються із застосуванням розділового знаку «,». Наприклад: «Для підтвердження наданої(их) копії(й) договору (договорів) учасник надає копії документів, зокрема акти виконання робіт, акти про надані послуги, копії документів, що підтверджують здійснення оплати за надані послуги з банківських установ, копії додаткових угод до договору тощо), що підтверджують виконання зобов’язань, що передбачені договором (договорами)». 

Якщо читати вищезгадану вимогу напряму, то учаснику в своїй тендерній пропозиції слід подати увесь перелік перелічених документів. А тому рекомендуємо прописувати подібні вимоги через термін «та / або», який надасть учаснику можливість правомірно подавати як один із перелічених видів документів, так і відразу декілька. 

2. Пунктом 1 Додатку № 1 примірної тендерної документації визначено, що «Для підтвердження наданої(их) копії(й) договору (договорів) учасник надає копії документів, зокрема акти виконання робіт, акти про надані послуги …».  

Звертаючись до положень пункту 3 підрозділу IV розділу IV Методичних рекомендацій, під час закупівлі кейтерингових послуг аналогічними договорами можуть вважатися договори, які передбачають систематичну доставку і реалізацію готових страв, виготовлених без використання матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку, оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування.  

Під час закупівлі послуг їдалень аналогічними договорами можуть вважатися договори про надання аналогічних послуг відповідно до предмета цієї закупівлі. 

Відповідно постає питання – яким чином акт виконання робіт може підтвердити здійснення проплати аналогічного договору на надання кейтерингових послуг або послуг їдалень? А тому рекомендуємо скорегувати вищезгадану вимогу та виключити з неї можливість подання учасником у складі тендерної пропозиції для підтвердження кваліфікаційного критерію по статті 16 Закону актів виконання робіт. 

Вимога щодо надання актів виконання робіт дублюється також у формі № 1 до Додатку № 1 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій (у графі 5 даної таблиці). 

3. У пункті 3 Додатку № 1 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій міститься вимога щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника щодо підпису документів тендерної пропозиції та внесення інформації в електронні поля тендерної пропозиції. 

Проте у відповідності до частини 4 статті 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. 

Відповідно встановлення вимоги щодо надання «виписки з протоколу зборів засновників або протокол зборів засновників та / або наказ (витяг з наказу) про призначення та / або інший документ, що підтверджує повноваження керівника учасника» слід розцінювати, як порушення вищезазначених вимог, так як інформація про керівника та його повноваження міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 

4. Пункт 5 Додатку № 1 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій містить вимогу, що у разі участі об’єднання учасників підтвердження відсутності підстав, визначених у пункті 47 Особливостей, здійснюється щодо кожного такого учасника шляхом подання довідки в довільній формі від кожного учасника об’єднання про відсутність підстав, визначених у пункті 47 Особливостей. 

В той же час враховуємо, що замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту. 

Натомість пропонуємо встановити вищезазначену вимогу таким чином: У разі подання тендерної пропозиції об’єднанням учасників, такий учасник під час підтвердження відсутності підстав, зазначених у пункті 47 Особливостей шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання своєї тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав для відмови в участі у відкритих торгах, визначених у пункті 47 Особливостей, щодо такого об’єднання та його учасників. 

5. Також пунктом 5 Додатку № 1 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій передбачено надання учасником у складі тендерної пропозиції документів / інформації щодо підтвердження відсутності підстав, визначених підпунктом 2 пункту 45 Особливостей – учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та / або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. 

Проте нагадуємо, що норми Особливостей не містять жодних вимог щодо надання учасником будь-якого підтвердження відсутності підстав, визначених підпунктом 2 пункту 45 Особливостей. 

6. У відповідності до норм Додатку № 1.1 до Додатку № 1 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій, якщо мова йде про закупівлю послуг з кейтерингу, то з метою проведення щоденного бракеражу харчових продуктів та / або готових страв і виробів, що постачаються у заклад освіти, відповідним наказом керівника закладу освіти утворюється бракеражна комісія. Бракеражна комісія діє відповідно до затвердженого положення та норм законодавства України. 

В той же час, якщо закуповуються послуги їдалень, то запропонована вимога звучить дещо по-іншому: учасник повинен щодня проводити бракераж готових страв за участю медичного працівника школи чи іншої визначеної керівником закладу відповідальною за проведення бракеражу особою(ами). 

7. Керуючись вимогами, встановленими у Додатку № 2 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій, для підтвердження відсутності підстав для відмови, передбачених підпунктом 3 пункту 47 Особливостей щодо фізичної особи, яка є переможцем процедури закупівлі, замовник приймає / переглядає довідку, що сформована електронною системою закупівель автоматично завдяки інтеграції електронної системи закупівель з Єдиним державним реєстром осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що реалізована на підставі наказу Національного агентства та Мінекономіки від 18.01.2023 № 13/23/395 “Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та електронною системою закупівель”, зареєстрованого в Мін’юсті 26.01.2023 за № 159/39215. 

Проте доцільно врахувати, що система автоматично формує довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, для підтвердження відсутності підстави для відмови, передбаченої підпунктом 3 пункту 47 Особливостей, не щодо керівника переможця процедури закупівлі, а щодо учасника (тим самим підтверджуючи відсутність підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 47 Особливостей). 

В той же час доцільно врахувати, що наразі доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення залишається відкритим. А тому встановлення вимог щодо надання підтверджуючих документів щодо відсутності підстави для відмови, передбаченої підпунктом 3 пункту 47 Особливостей, аудитори розцінюють як порушення вимог абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей, про що більш детально зазначено у матеріалі «Які порушення встановлювали контролюючі органи щодо документів переможця». 

8. У Додатку № 2 примірної тендерної документації Методичних рекомендацій вимагається подання переможцем процедури закупівлі розрахунку цінової пропозиції за формою, визначеною в додатку № 2.1 до цього додатка, під час підписання договору про закупівлю. 

В той же час у вищезазначеній вимозі не вказано яким чином повинен надаватися такий документ (в тому числі через електронну систему чи поза нею), що в подальшому може спричинити додаткові питання як у замовника, так і в учасників чи аудиторів. 

Підсумки 

Застосування Методичних рекомендацій не є обов’язком уповноваженої особи, а виключно її правом. Якщо прийнято рішення щодо застосування Методичних рекомендацій, тоді рекомендуємо привести примірні тендерні документації у відповідність до вимог законодавства, зовкрема щодо аспектів розглянутиї у данному матеріалі.