Щодо визначення чи потрібно застосовувати локалізацію до проводів?

1)Щодо питання чи потрібно застосовувати локалізацію до проводів? Чи тільки до кабелів?

Щоб розібратися в цьому питанні слід насамперед з’ясувати визначення понять «кабель» та «провід», визначити їхні спільні та відмінні ознаки.

В цьому випадку звернемось до певних ДСТУ, які визначають вимоги до кабелів та проводів.

ДСТУ 7512:2014 «Вироби кабельні. Терміни та визначення понять. З поправками (ІПС № 8-2017)» (далі- ДСТУ 7512:2014) унормовує українські терміни та визначення понять стосовно кабельних виробів.

В пункті 1.3 даного ДСТУ зазначено, що терміни, установлені цим стандартом, рекомендовано вживати в усіх видах нормативних документів, що стосуються кабельних виробів, у роботах зі стандартизування, у науковій, навчально-методичній і публіцистичній літературі, а також у роботі підприємств, установ і організацій, що діють на території України, технічних комітетів стандартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств (відомств).

Водночас ДСТУ 7512:2014 містить загальне визначення поняття «кабельний виріб».

Кабельний виріб - виріб, призначений для передавання по ньому електричної енергії, електричних і оптичних сигналів інформації чи для виготовлення обмоток електричних пристроїв, який відрізняється, зазвичай, гнучкістю.

Окрім цього, наведений ДСТУ містить визначення видів кабельних виробів:

• (електричний) кабель - кабельний виріб, що складається з однієї чи більше ізольованих жил у металевій чи неметалевій оболонці.

Примітка 1. Кабель може мати індивідуальні екрани по жилах або загальний екран, поясну ізоляцію, захисні покриви.

Примітка 2. Кабель може мати додаткові неізольовані жили

• (електричний) провід - кабельний виріб, що складається з одного чи більше скручених дротів або однієї чи більше ізольованих жил.

Примітка. Провід може додатково мати неметалеву оболонку, обмотку чи обплетення

Згідно наведених визначень вбачається, що кабель та провід є кабельними виробами, однак мають як спільні, так і відмінні ознаки.

Так, у них спільне призначення – передавання електричної енергії або сигналів (електричних або оптичних), а також подібність в конструкції - наявність однієї або більше ізольованих жил, обидва вироби зазвичай є гнучкими.

Однак присутні і значні відмінності між ними:

• кабель має складнішу конструкцію – може мати екрани, захисні покриви, поясну ізоляцію, додаткові жили, обов’язково має оболонку (металеву чи неметалеву);
• провід конструктивно простіший – без екранів, поясної ізоляції, зазвичай менш захищений, може мати оболонку, але не обов’язково.

Також ДСТУ 7512:2014 визначає/класифікує окремі види кабелів та проводів.

Види кабелів:

• коаксіальний кабель;
• плаский (багатожильний) кабель;
• однорідний кабель;
• кабель силовий;
• радіочастотний кабель тощо.

Види проводів:

• проводи ізольовані;
• проводи неізольовані тощо.

Окрім цього, для певних видів кабелів та проводів розроблені окремі ДСТУ. До прикладу, вимоги до кабелів силових, контрольних та зв’язку визначені в ДСТУ EN 50575:2018 «Кабелі силові, контрольні та зв’язку. Кабелі для загального використання в будівельних спорудах згідно з вимогами щодо реакції на вогонь».

Зокрема, в даному ДСТУ визначено, що цей стандарт встановлює вимоги щодо реакції на вогонь, методи випробування та оцінювання електричних кабелів, які використовують для цілей електричного живлення, контролю і зв’язку в будівельних спорудах згідно з вимогами щодо показників реакції на вогонь.

Кабелі, на які поширюється цей стандарт, призначені для використання в лініях електричного живлення і зв’язку в будівлях та інших спорудах цивільного будівництва, що обмежують утворення і поширення вогню та диму.

Цей стандарт поширюється на:

• силові кабелі — ізольовані проводи та кабелі, призначені для використання, наприклад, у лініях електричного живлення;
• контрольні кабелі та кабелі зв’язку — ізольовані проводи, симетричні та коаксіальні кабелі з металевими провідниками, призначені, наприклад, для використання в телекомунікаційних лініях, лініях передавання даних, радіочастотного та відеозв’язку, а також для забезпечення функціювання сигнального й контрольного обладнання;
• волоконно-оптичні кабелі — кабелі, призначені, наприклад, для використання в телекомунікаційних лініях, лініях передавання даних, радіочастотного та відеозв’язку, а також для забезпечення функціювання сигнального й контрольного обладнання.

Водночас до певних видів проводів вимоги визначені в ДСТУ 4743:2007 «Проводи самоутримні ізольовані та захищені для повітряних ліній електропередавання. Загальні технічні умови».

Зокрема, даний стандарт поширюється на проводи самоутримні ізольовані (далі — проводи ізольовані) для повітряних ліній електропередавання на номінальну напругу до 0,6/1 кВ та проводи самоутримні захищені (далі — проводи захищені) для повітряних ліній електропередавання на номінальну напругу 20 кВ (для мереж на напругу 10, 15 і 20 кВ) та 35 кВ (для мереж на напругу 35 кВ) номінальною частотою 50 Гц (далі — проводи).

Стандарт встановлює основні вимоги до конструкцій і технічних характеристик проводів, їхні експлуатаційні властивості та методи випробовування.

А також в ДСТУ 4743:2007 міститься визначення зазначених видів проводів:

• самоутримний ізольований провід - багатожильний провід для повітряних ліній електропередавання, що містить ізольовані жили та утримувальний елемент для кріплення або підвішування проводу;
• самоутримний захищений провід - провід для повітряних ліній електропередавання, у якого поверх струмопровідної жили на кладено екструдовану полімерну захисну ізоляцію, що унеможливлює коротке замикання між проводами в разі зіткнення та зменшує імовірність замикання на землю.

В свою чергу, в певних випадках даний ДСТУ 7512:2014 ототожнює провід та кабель, наприклад одножильний кабель/провід, багатожильний кабель/провід, спіральний кабель/провід, самоутримний кабель/провід, надпровідний кабель/провід, термопарний кабель/провід та інші.

Тобто в наведених випадках ДСТУ не розділяє зазначені види кабельних виробів на кабель та провід.

Чи потрібно застосовувати локалізацію до проводів?

Додатковий перелік локалізованих товарів, який затверджений Постановою №782, зобов’язує замовників застосовувати локалізацію саме при закупівлі кабелю.

Водночас, як було з’ясовано, ДСТУ 7512:2014 містить загальне визначення кабельного виробу, однак розділяє кабельні вироби на кабелі та проводи, окрім певних випадків.

Тому видається, що застосовувати локалізацію до проводів, визначення та перелік яких міститься в ДСТУ 7512:2014, замовники не зобов’язані, до прикладу, до самоутримних ізольованих проводів та самоутримних захищених проводів.

Натомість замовники повинні застосовувати вимоги щодо локалізації до кабелів, визначення та перелік яких міститься в ДСТУ 7512:2014 та які розглядались вище.

Окрім цього, замовникам доцільно застосовувати локалізацію для кабелів/проводів, яких ДСТУ 7512:2014 ототожнює, зокрема спіральних кабелів/проводів, самоутримних кабелів/проводів тощо.

Разом з тим, з огляду на новизну зазначеного переліку локалізованих товарів, зокрема кабелю, правозастосовча практика наразі відсутня, а тому, невідомо, якої позиції дотримуватимуться контролюючі органи при не застовуванні локалізації до проводів.

Підсумок: відповідно для того, щоб визнати чи потрібно застосовувати локалізацію до того чи іншого проводу, необхідно дослідити нормативно-правові документи, які регулюють кожен тип (вид) проводу, щоб встановити чи відноситься він до кабелів та мати відповідне обгрунтування.

2) Під час визначення чи підпадає товар під локалізацію не слід орієнтуватися тільки на наявність товару в Переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва на офіційному веб-сайті Мінекономіки або головній сторінці Prozorro, тому що такий перелік постійно оновлюється і відповідно певні товари просто можуть бути ще не внесені до нього.

Пропонуємо до використання Інструкція як перевірити чи відноситься товар до переліку локалізованих товарів

3) Приклади встановлення вимог до учасників щодо локалізації можна знайти в Прикладах тендерних документацій за Особливостями для 2026-го року