Згідно положень пункту 35 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Аналізуючи суть даного визначення, можна зрозуміти, що уповноважена особа належить до працівників замовника. Тож цілком логічно, що такий працівник повинен пройти етап прийому на роботу або ж покладення на нього обов’язків уповноваженої особи. Керуючись частиною першою статті 11 Закону визначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
- шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
- шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
- шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
Покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством
Крок 1: Вирішуємо яким чином буде покладено обов’язки на обраного працівника: шляхом «внутрішнього сумісництва» або ж «суміщення посад».
При цьому якщо на працівника покладаються обов’язки уповноваженої особи в межах його робочого часу, то в даному випадку слід розглядати термін «суміщення професій (посад)». При суміщенні посад, замовнику слід подбати про те, щоб відповідна посада була присутня в штатному розписі. Проте існують й певні обмеження щодо суміщення посад: наприклад, саме формулювання «суміщення професій (посад)» наштовхує на те, що на фахівця з публічних закупівель, який є уповноваженою особою, не може бути покладено обов’язки «уповноваженої особи» ще й по суміщенню. В такому разі доцільно звернутись до поняття «внутрішнє сумісництво».
Під «внутрішнім сумісництвом» слід розуміти виконання працівником покладених на нього обов’язків у вільний від основної роботи час. Наприклад, якщо працівник оформлений в установі, як бухгалтер, то на нього можуть покласти обов’язки «уповноваженої особи», проте табелювати виконання таких обов’язків будуть окремо, як внутрішнього сумісника. Відповідно за необхідності основна робота та робота по внутрішньому сумісництву можуть здійнюватись за однією і тією ж професією.
В обох вищезазначених випадках, замовнику оплачується факт виконання обов’язків уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення публічних закупівель. Пунктом 1 частини першої статті 11 Закону визначено, що така оплата повинна здійснюватись у формі доплат згідно із законодавством.
Крок 2: оформити відповідне розпорядче рішення замовника, згідно якого буде призначено уповноважену особу.
Повертаючись до норм Закону, на працівника можуть покладатися обов’язки «уповноваженої особи», шляхом оформлення розпорядчого рішення або підписання трудового договору. В даному випадку на працівника покладаються обов’язки уповноваженої особи, на підставі відповідного розпорядчого рішення замовника (наказу, розпорядження, тощо). Пропонуємо також скористатись прикладом наказу про призначення уповноваженої особи, розміщеного за посиланням.
Таким чином, у разі якщо фахівець із державних закупівель буде переведений на посаду головного бухгалтера, то обов'язки УО можуть бути покладені на такого працівника - шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Детальніше у книзі.
