Дякую за статтю щодо збільшення вартісних меж з 01.09.2026. Особливо зацікавила позиція автора, що нові пороги не можна автоматично застосовувати до всіх закупівель, які здійснюватимуться після 01.09.2026. Зазначено, що необхідно враховувати, коли була сформована річна потреба, визначена очікувана вартість та який спосіб закупівлі мав застосовуватися за правилами, чинними на той момент.
Хотілося б уточнити: на яких саме нормах законодавства ґрунтується такий висновок? Чому визначальним має бути момент формування річної потреби, а не момент фактичного початку закупівлі?
Для нас це принципово, оскільки ДП МА «Бориспіль» є замовником за п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону. Повна річна потреба формується на початку року та затверджується у власному Річному кошторисі закупівель, який є основою річного плану. У кошторисі вже визначені очікувана вартість і спосіб закупівлі.
Наприклад, потреба в лікарських засобах — 800 тис. грн, передбачені відкриті торги.
1. Якщо до 01.09.2026 закупівлю взагалі не розпочато, чи можемо після цієї дати змінити кошторис і річний план та застосувати новий поріг для нашої категорії замовника — до 1 млн грн? Чи факт формування і затвердження потреби до 01.09.2026 цьому перешкоджає?
2. Якщо із 800 тис. грн до 01.09 вже проведено закупівлю на 200 тис. грн, а залишок становить 600 тис. грн, чи правильно залишити 200 тис. грн окремим рядком із фактично застосованим способом, а 600 тис. грн — окремим рядком із новим способом закупівлі? Як це оформити, щоб не виник ризик кваліфікації як поділу предмета закупівлі?
Також у статті зазначено, що окрему межу для послуг з поточного ремонту виключено, і вони закуповуються за загальними межами для послуг. Чи правильно, що для замовників за п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону поточний ремонт до 1 млн грн після 01.09.2026 також може закуповуватися без використання ЕСЗ?
Будемо вдячні за практичну рекомендацію щодо алгоритму дій у перехідний період 2026 року.
