Звертаючись до норм пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники, визначені пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 1 млн. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 5 млн. гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів.
У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Тобто на прямі "допорогові" закупівлі розповсюджується дія не лише Цивільного кодексу України, але й основні норми Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) із врахуванням Особливостей.
В той же час враховуючи законодавчі норми, звертаємо увагу на наступне:
- уповноважена особа відповідальна за здійснення закупівель, в тому числі вибір виду закупівлі (частина 10 статті 11 Закону). А отже якщо невірно обраний вид закупівлі, в тому числі безпідставно здійснена допорогова закупівля, то за такі дії може відповідати як підписант (в даному випадку керівник), так і уповноважена особа (яка повинна була проаналізувати потребу та обрати вірний вид закупівлі). Це підтверджується частиною 3 статті 164-14 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), відповідно до якої придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 25 500 до 51 000 гривень);
- уповноважена особа відповідає за оприлюднення інформації в електронній системі закупівель (частина 10 статті 11 Закону). При цьому звертаючись до норм частини 1 статті 164-14 КУпАП, неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень);
- відповідно до частини 4 статті 164-14 КУпАП, укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 170 000 гривень). Тобто до відповідальності за дане адміністративне правопорушення можуть притягнути посадову особу, яка укладала договір.
Тобто за сам факт укладення договору та його наповнення може нести відповідальність підписант. Проте коли мова йде про порушення законодавчих норм сфери публічних закупівель, в тому числі невірно обраний вид закупівлі або своєчасно не оприлюднена інформація, тощо, то в таких випадках при пошуку "винуватця" доцільно розглядати кожне порушення окремо.
На нашій платформі ви можете ознайомитись із матеріалом щодо даної тематики: ««Допорогові» закупівлі: основні питання та особливості здійснення»
