Згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей передбачає, що під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Пункт 6-1 розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону передбачає, що тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн:
1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:
у 2026 році - 30 відсотків.
Водночас підпункт 2 пункту 6-1 розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону визначає, що особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до товарів, які визначені в даній нормі.
Замовнику для того, щоб встановити чи потрібно застосовувати локалізацію до предмету закупівлі необхідно з’ясувати чи є комплект (комплект обладнання для резервного живлення), який закуповується самостійний виробом, комплексом або системою.
Адже згідно судової практики, яка була розглянута в матеріалі Товар, який підлягає локалізації є складовою комплекту: чи потрібно застосовувати вимоги щодо локалізації до такого комплекту? було зроблено висновок, що якщо предметом закупівлі є певний комплект, який є самостійним виробом, комплексом або системою, який не включений до переліку локалізованих товарів, сам факт наявності в її складі окремих локалізованих товарів не свідчить про поширення вимог локалізації на весь предмет закупівлі.
Також замовнику корисно ознайомитися з матеріалом Як сумувати вартість товарів, які підлягають локалізації: за кодом ДК чи за назвою товару.
Щодо визначення коду ДК
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - ЄЗС), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Обираючи код ДК для товару рекомендуємо аналізувати специфіку такого товару, за доступною замовнику інформацією, його застосування та “розкривати” код ЕЗС далі за категоріями, тобто замовнику необхідно обрати код ДК, який буде найбільш точно відповідати предмету закупівлі.
