Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладений договір без використання ЕСЗ якщо вартість робіт не перевищує 50 тис.грн.

Пункт 15 Особливостей визначає, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі – Порядок №708).

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Порядок №708 встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - ЄЗС), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Предмет закупівлі роботи.

Роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (пункт 27 частини 1 статті 1 Закону).

Пунктом 4 розділу 1 Порядку № 708 визначено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

Так, згідно із кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом № 281 (далі - Настанова № 281),  визначає, що об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» містяться наступні визначення:

• будівля - різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції;
• будинок - різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей;
• споруда - штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей;
• лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо;
• комплекс (будова) - сукупність будівель та споруд, об'єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється за єдиною проектною документацією;
• частина - визначена проектною документацією на реконструкцію, капітальний ремонт частина об'єкта, якою не передбачається збільшення навантажень на фундаменти, мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання та/або втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи загального користування об'єкта, без повного призупинення його використання за функціональним призначенням.

Водночас, якщо звернутися до Порядку № 708, то цей Порядок не визначає окремих правил, щодо обрання коду Єдиного закупівельного словника при визначенні предмета закупівлі робіт.

Однак в цьому випадку потрібно звернутися до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок №1082).

Так, пункт 12 Порядку №1082 визначає, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо:

• назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);
• коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.

Також згідно з пунктом 13 Порядку №1082 крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:

• коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі – роботи.

Тому визначаючи предмет закупівлі робіт замовник повинен визначити його виключно за об’єктами будівництва та обрати код Єдиного закупівельного словника в межах другої - п’ятої цифр. І вартість предмету закупівлі "робота" визначається за кожним об'єктом будівництва.

Отже, замовнику потрібно додавати вартість предмету закупівлі не за кодом ДК ЄЗС, а сумувати вартість всіх "робіт" за об"єктом будівництва. До прикладу замовнику потрібно провести в адміністративній будівлі 3 капітальні ремонти: капітальний ремонт фасаду вартість 900 тис.грн. капітальний ремонт 2 - го поверху - 600 тис. грн. та капітальний ремонт покрівлі - 1, 4 млн.грн., то уданому випадку замовнику для обрання кожного виду закупівлі для кожного з цих капітальних ремонтів потрібно додати вартість всіх капітальних ремонтів, який у нашому випадку становить 2,9 млн.грн., а тому кожна закупівля має відбуватися шляхом застосування відкритих торгів.

Отже, якщо замовником проведена закупівля предмету - "робота" вартість якої не перевищує 50 тис. грн., то в такому випадку враховуючи норми пункту 11 Особливостей замовнику не потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель та договір.

Абзац 2 пункту 11 Особливостей визначає, що у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.