Зміни до визначення вартості в сфері будівництва: що варто врахувати при здійсненні закупівель 

Кабмін постановою «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» від 19.11.2025 р. № 1512 (далі-Постанова №1512) встановив порядок визначення вартості будівництва в умовах воєнного та надзвичайного стану, який діятиме протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. 

Постановою №1512 на період воєнного чи надзвичайного стану встановлено особливий порядок визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. 

Які зміни було внесено зазначеною Постановою до порядку визначення вартості будівництва розглядаємо далі. 

Визначено особливості формування цін на матеріальні матеріали 

Особливості формування цін на матеріальні ресурси визначені підпунктами 1-3 пункту 1 Постанови №1512: 

1) до початку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін) поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін, який здійснюється: 

на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів. Під час проведення аналізу цін враховуються не менш ніж три цінові пропозиції для кожного матеріального ресурсу. У разі коли джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, додатково подається обґрунтування щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією; 

на матеріали, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів та інформації з інших джерел (відкриті веб-ресурси виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів, постачальників будівельної продукції, бази даних цін, друковані інформаційні довідники тощо). 

На етапі проведення взаєморозрахунків ціни на матеріальні ресурси визначаються відповідно до умов договору підряду залежно від виду договірної ціни; 

2) з дати початку функціонування та наповнення бази даних цін: 

під час складання інвесторської кошторисної документації, договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за поточними цінами на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін виробників, імпортерів, їх офіційних представників і дистриб’юторів, постачальників будівельної продукції, та повинні бути не вищі за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін; 

під час проведення взаєморозрахунків із застосуванням динамічної договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі фактичної вартості матеріальних ресурсів та з урахуванням результатів проведеного підрядником аналізу цін виробників, імпортерів, їх офіційних представників і дистриб’юторів та інформації з інших джерел (відкриті веб-ресурси виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів, постачальників будівельної продукції, бази даних цін, друковані інформаційні довідники тощо) і повинні бути не вищі за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін; 

під час проведення взаєморозрахунків із застосуванням твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні, та відповідно до умов договору підряду. 

У разі відсутності інформації щодо ціни на відповідний матеріальний ресурс у базі даних цін, ціна на нього приймається за результатами проведеного аналізу цін; 

3) аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни. 

Порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та порядок функціонування бази даних цін визначається кошторисними нормами України. 

Коментар: згідно наведених норм передбачається створення Бази цін на будівельні матеріали, яка увійде до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), в якій будуть зібрані дані про ринкові ціни на матеріальні ресурси з різних джерел. 

І відповідно після створення Бази цін на будівельні матеріали замовники та підрядники, зокрема під час формування інвесторської кошторисної документації, договірної ціни, повинні використовувати середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін. 

Водночас до створення Бази цін на будівельні матеріали замовники повинні визначати ціни на матеріальні ресурси на основі аналізу ринку замовником або підрядником. Зокрема, для 60% найбільш витратних матеріалів обов'язковим є збір не менше трьох пропозицій від виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів для кожного матеріального ресурсу. 

При цьому, якщо таких джерел є менше трьох, замовник повинен сформувати обґрунтування щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією. Проте, жодних вимог до такого обґрунтування Постанова №1512 не містить. 

Натомість, якщо сумарна вартість витратних матеріальних ресурсів становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, обов’язку визначати ціну таких ресурсів на підставі не менше трьох пропозицій, зазначена норма не містить.  

Водночас, довідка, в якій переможець/підрядник визначатиме ціни на матеріальні ресурси на основі аналізу ринку може виглядати наступним чином: 

ДОВІДКА 

щодо підтвердження середніх ринкових цін на матеріальні ресурси 

Ми, _______________(назва переможця закупівлі/підрядника), в рамках участі у закупівлі за предметом _________________ (вказати назву предмета закупівлі), надаємо інформацію щодо середніх ринкових цін на матеріальні ресурси. 

Розрахунок здійснено на підставі відкритих джерел у мережі Інтернет станом на __.__.202_р. 

№	Найменування матеріального ресурсу	Одиниця виміру	Середня ринкова ціна за одиницю, грн	Запропонована ціна за одиницю, грн	Посилання на джерело
					№1	№2	№3
1	2	3	4	5	6	7	8

Визначення єдиного підходу до визначення загальновиробничих і адміністративних витрат, а також прибутку 

Підпункт 4 пункту 1 Постанови №1512 визначає вимоги до визначення загальновиробничих і адміністративних витрат, а також прибутку: 

під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат. 

Коментар: згідно наведеної норм обмежено витрати у кошторисах чіткими відсотковими орієнтирами: 

• загальновиробничі - до 10% прямих витрат; 
• адміністративні - до 3%; 
• прибуток - до 15%. 

Оновлено підхід до розрахунку заробітної плати 

Підпунктом 5 пункту 1 Постанови №1512 внесено зміни до формування розміру кошторисної заробітної плати: 

розмір кошторисної заробітної плати, який враховується під час складання інвесторської кошторисної документації, визначається замовником у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, і не може бути нижчим мінімальних гарантій заробітної плати працівників для відповідного розряду складності робіт, передбачених Галузевою угодою між Міністерством розвитку громад та територій та Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України. У разі необхідності виконання будівельних робіт в умовах, відмінних від звичайних умов здійснення будівництва (надурочний час, святкові та вихідні дні, вечірній та нічний час, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або дата припинення можливості бойових дій, тощо), додатково враховуються доплати та надбавки, встановлені законодавством. 

Для розрахунку заробітної плати до вартості людино-години відповідного розряду робітників-будівельників і монтажників та робітників, зайнятих на роботах з керування та обслуговування будівельних машин і механізмів, які виконуються у звичайних умовах, під час виконання таких робіт на об’єктах, які розміщуються на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, на територіях можливих бойових дій включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), застосовуються такі коефіцієнти: 

• на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та не визначена дата завершення бойових дій - 2; 
• на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій - 1,5. 

Коментар: згідно розглянутого підпункту 5 пункту 1 Постанови №1512 оплата праці будівельників має бути не нижчою за мінімальні галузеві гарантії, визначені у спільній угоді Міністерства розвитку громад та територій з профспілкою. А на окремих територіях - активних бойових дій, можливих бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, рівень оплати може бути додатково підвищений згідно коефіціентів, які визначені в даній нормі. 

При цьому, на період дії цієї постанови не застосовуються положення Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 20 жовтня 2016 р. № 281. 

Розроблення Кодифікатора будівельної продукції 

В пункті 2 Постанови передбачено створення Кодифікатора будівельної продукції, який повинен бути розроблений і затверджений Міністерством розвитку громад та територій протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою та який стане своєрідним цифровим довідником, що впорядкує назви та характеристики матеріалів. 

Чи можна внести зміни до договорів підряду, які укладені до набрання чинності Постанови №1512? 

Пункт 5 Постанови №1512 визначає особливості внесення змін до договорів підряду, які укладені до набрання чинності цієї Постанови. 

Зокрема, зазначена норма передбачає, що зміни до договорів підряду на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, укладених у порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою, можуть бути внесені у разі прийняття сторонами (головний розпорядник бюджетних коштів/замовник/підрядник) рішення щодо уточнення умов договору підряду. 

Що у підсумку 

Розглянуті зміни до ціноутворення при закупівлі будівельних робіт покликані наблизити кошторисні розрахунки до реальних ринкових умов, забезпечити більшу прогнозованість вартості проєктів та зменшити ризики як для замовників, так і для підрядників.