Звітування закупівель

TП
TNDR. Платформа

2 днi тому

Замовник вчасно не опублікував звіт про виконання договору про закупівлю: як безпечніше вийти із ситуації

136

Згідно абзацу 1 пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону.

У відповідності до наведеної норми замовники повинні опублікувати в електронній системі закупівлі звіт про виконання сторонами договору про закупівлю в наступних випадках:

виконання сторонами договору про закупівлю;
закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами;
розірвання договору.

Однак замовники іноді пропускають строк для публікації звіту про виконання договору, що призводить до порушення зазначених норм, що досить часто виявляє Державна аудиторська служба України (далі-ДАСУ), яка активно моніторить дотримання замовниками зазначеного обов’язку.

Водночас як замовникам найбільш безпечно вийти із ситуації при пропущенні строку для звітування про виконання сторонами договору про закупівлю розглянемо далі.

Замовник пропустив строк для звітування про виконання договору при виконанні сторонами договору про закупівлю

Одним із випадків для звітування про виконання сторонами договору про закупівлю є виконання сторонами договору про закупівлю, навіть якщо строк дії такого договору про закупівлю ще не завершився.

Тобто в даному випадку замовник може прозвітувати про виконання договору після виконання всіх зобов’язань згідно умов договору.

При цьому, звітуючи про виконання договору згідно даної підстави, замовникам варто врахувати, що для звітування про виконання договору для кожної з підстав визначений строк - 20 робочих днів з дня настання певної підстави.

Відповідно замовнику при звітуванні про виконання договору згідно розглядуваної підстави необхідно опублікувати звіт про виконання договору про закупівлю не пізніше 20 робочих днів з дня виконання останнього зобов’язання згідно умов договору.

Натомість, якщо зазначений строк в 20 робочих днів буде пропущено, замовнику потрібно очікувати настання іншої події - закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами.

Адже звітування згідно даної підстави, приміром, на двадцять перший робочий день, буде порушенням норм закупівельного законодавства.

Замовником пропущено всі строки для звітування про виконання договору: що робити замовнику

Найбільш розповсюдженим порушенням при виконанні приписів абзацу 1 пункту 4 Особливостей є відсутність звіту про виконання договору про закупівлю, зокрема при закінченні строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами.

Водночас при пропущенні зазначеного строку, в замовника відсутня можливість опублікувати звіт про виконання договору при настанні іншої події, як має місце при пропущенні строку при виконанні договору.

І тому замовник постає перед вибором, яке рішення прийняти – публікувати чи не публікувати звіт про виконання договору про закупівлю, адже згідно частини 1 статті 164-14 КУпАП адміністративна відповідальность може наступити як за неоприлюднення, так і за порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі.

Водночас розглядаючи дане питання варто звернутися до закупівельних норм, які визначають строки здійснення моніторингу ДАСУ.

Так, пункт 23 Особливостей передбачає, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

У відповідності до викладеного, здійснювати моніторинг закупівлі ДАСУ може до закінчення строку дії договору.

При цьому, фактом, який сповіщує аудиторам про закінчення строку дії договору та його виконання є публікація звіту про виконання договору про закупівлю, про що, зокрема, зазначає Верховний суд України.

Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного суду України

Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного суду України по справі № 200/5201/22 від 29.11.2023

Витяг з постанови суду: в спірному висновку зазначено, що за результатами проведеного моніторингу, а саме аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення норм абзацу 5 пункту 3 частини другої статті 40 Закону № 922-VIII, який діяв на момент оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури), тобто станом на 09 червня 2021 року.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

У якості підстав позову у суді першої та апеляційної інстанцій позивач вказував на проведення відповідачем моніторингу закупівлі за відсутності передбачених законом підстав та без належної на те компетенції, правомірність застосування ним переговорної процедури закупівлі та проведення моніторингу закупівлі після закінчення строку дії укладеного з переможцем процедури закупівлі договору, суперечність зобов`язальної частини висновку вимогам чинного законодавства.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, погодились з доводами позивача про те, що відповідач провів процедуру моніторингу закупівлі UA-2021-06-09-005752-c поза межами строку, встановленого абзацом 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII.

Такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли з`ясувавши, що строк дії договору від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ, укладеного між позивачем як замовником та ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК» як переможцем процедури закупівлі, закінчився 20 липня 2021 року, тобто до початку моніторингу закупівлі, який розпочався 16 листопада 2022 року.

У касаційній скарзі скаржник стверджував про помилковість такого висновку судів попередніх інстанцій та наполягав на тому, що спірну процедуру закупівлі проведено відповідачем в межах установленого Законом № 922-VIII строку, оскільки на момент прийняття рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c, його проведення та складання оскаржуваного висновку від 28 листопада 2022 року в електронній системі закупівель був відсутній звіт про виконання договору про закупівлю від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ.

У межах цього касаційного провадження Верховний Суд має відповісти на питання чи  може орган державного фінансового контролю провести моніторинг процедури закупівлі після закінчення строку дії договору про закупівлю та за відсутності звіту про виконання такого договору на момент початку проведення моніторингу закупівлі.

Виходячи з наведених норм права, Верховний Суд зазначає, що моніторинг може здійснюватися протягом усього періоду проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Тобто, орган державного фінансового контролю може проводити моніторинг процедури закупівлі лише в період дії договору про закупівлю.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

При цьому частиною сьомою статті 180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Разом з цим, частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами статей 599 ЦК України, 209 ГК України  зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

З аналізу наведених правових норм випливає, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки за загальним правилом, закріпленим у статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 ГКУ, такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 у справі № 910/9072/17).

Отже, закінчення строку дії договору не спричиняє припинення його дії, оскільки зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати незважаючи на закінчення строку дії договору.

До того ж, Закон № 922-VIII містить спеціальні норми щодо звітування про виконання договору про закупівлю.

Пунктом 12 частини першої статті 10 та частиною дев`ятою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що замовник має обов`язок опублікувати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю упродовж 20 робочих днів з дня:

закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або;

виконання сторонами договору про закупівлю або;

розірвання договору про закупівлю.

Таким чином, належним підтвердженням виконання сторонами умов договору про закупівлю при закінчення строку його дії можна вважати опублікований замовником в електронній системі закупівель звіт про виконання цього договору. Відповідно, не опублікування звіту про виконання договору про закупівлю в електронній системі закупівель дає підстави уважати, що строк (термін) дії договору про закупівлю не закінчився.

З цього висновується, що при закінченні строку дії договору про закупівлю, який визначений в такому договорі, за відсутності в електронній системі закупівель звіту про виконання такого договору, орган державного фінансового контролю вправі провести моніторинг процедури закупівлі.

Таким чином, з огляду на норми закупівельного законодавства та розглянуту позицію Верховного суду України, вбачається, що в разі, пропущення замовником всіх строків для звітування про виконання договору про закупівлю, зокрема при закінченні строку дії договору та його виконанні, доцільнішим варіантом для замовника є все ж публікація звіту про виконання договору, оскільки після публікації звіту про виконання договору в ДАСУ не буде підстав проводити моніторинг.

Підсумки

1. Якщо замовником пропущено строк для звітування про виконання договору при виконанні умов договору, замовнику потрібно прозвітувати при настанні іншої події - закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами.

2. При пропущенні строку при звітуванні про виконання договору про закупівлю, зокрема при закінченні строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, замовнику доцільніше все ж опублікувати звіт про виконання договору, адже здійснювати моніторинг закупівлі ДАСУ може до закінчення строку дії договору, що буде підтверджувати звіт про виконання договору.

#звітування у закупівлях #судова практика

пов'язані статті