Замовник, як і будь-який суб'єкт господарювання, прагне захистити свої майнові інтереси. Адже в ході використання свого рухомого чи нерухомого майна завжди є ризик його пошкодження чи навіть знищення. 

Але, найцінніший ресурс це звичайно люди, а для роботодавця  - кваліфіковані працівники, які також потребують страхування свого життя  згідно з вимогами законодавства у сфері охорони праці.

Тому, чи не кожен замовник потребує, а інколи і зобов'язаний здійснити закупівлю послуг страхування. 

Страхування — вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичний осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій — страхових випадків. Страхові випадки визначає договір страхування або чинне законодавство. Страхують коштом грошових фондів, що формуються зі страхових платежів фізичних та юридичних осіб (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Взаємовідносини у сфері страхування регулює Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (зверніть увагу, що втрата чинності даного закону відбудеться 01.01.2024). 

Що можна застрахувати?

Стаття 4 Закону України “Про страхування” визначає, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:

  • з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
  • з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
  • з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхування може бути добровільним або обов’язковим.