Законопроєкт про внесення змін до ККУ та КпКУ щодо участі у процедурі публічної та / або оборонної закупівлі особи, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічної закупівлі

В ККУ додано статтю 209-2. Умисне порушення вимог законодавства про закупівлі з метою допущення до участі у процедурі публічної та / або оборонної закупівлі учасника, який є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг

1. Умисний допуск до участі у процедурі публічної та / або оборонної закупівлі учасника, який є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», -

караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -

карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені під час надзвичайного або воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років та з конфіскацією майна.

Коментар: цікавим є те, що у пояснювальній записці мова йде про встановлення кримінальної відповідальності, зокрема, щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг у підприємств з бенефіціарами з росії чи білорусі. Чи дійсно даний Законопроєкт допоможе вирішити це питання? Пропоную розібратися із підставою для відмови в участі процедурі закупівлі передбаченій пунктом 11 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).

Пунктом 11 частини 1 статті 17 Закону визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Крім цього пунктом 10 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» визначено такий вид санкцій: заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене вище замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за умови, що учасника, а саме юридична особа або фізична особа - підприємець є особою до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції». Якщо ж санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» застосовано до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи учасника та / або керівника та / або власника(ів) учасника, то в такому випадку у замовника немає законодавчих підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника.

Тож посилення відповідальності у вигляді впровадження кримінальної відповідальності не вирішує питання здійснення замовниками публічних закупівель товарів, робіт та послуг у юридичних осіб з кінцевими бенефіціарними власниками з росії або білорусі.

Окремо варто відзначити, що постановою Каміну «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187 (зі змінами) (далі – Постанова № 187) встановлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов’язані з державою-агресором):

• громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Також Постановою № 187 визначено випадки в яких обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України.

Тож заборона здійснення замовниками публічних закупівель товарів, робіт та послуг у юридичних осіб з кінцевими бенефіціарними власниками з росії врегульоване Постановою № 187. А от що стосується зборони здійснення, зокрема, публічних закупівель у юридичних осіб, які зареєстровані на території білорусі або мають кінцевого бенефіціарного власниками з білорусі жодним нормативно-правом актом не встановлено.

Зміни до КПКУ

Було:

Стаття 216. Підслідність

…

3. Детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених:

1) статтями 199, 200, 203-2 , 204, 205-1 , 206, 212, 212-1, 218-1 , 219, 220-1 , 220-2 , 222, 222-1 , 223-1, 224, 229, 231, 232, 232-1 , 232-2 , 233 Кримінального кодексу України;

…

Стало:

Стаття 216. Підслідність

…

3. Детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених:

1) статтями 199, 200, 203-2, 204, 205-1, 206, 209-2, 212, 212-1 , 218-1 , 219, 220-1 , 220-2 , 222, 222-1, 223-1, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 Кримінального кодексу України;

…

Коментар: у запропонованих змінах до Кримінально процесуального кодексу України право проведення розслідувань та встановлення порушення мають виключно детективи органів Бюро економічної безпеки України.

Підсумки

Підсумовуючи запропоновані зміни до Кримінального кодексу можемо дійти з вами висновку, що даний Законопроєкт не перешкоджатиме, нажаль, здійсненню публічних закупівель товарів, робіт та послуг у юридичних осіб, які зареєстровані на території білорусі або мають кінцевого бенефіціарного власниками з білорусі, звичайно за умови, якщо до юридичної особи не застосовано відповідні санкції.