Необхідність зазначення інформації щодо кількості / обсягу будь-якого предмета закупівлі є фактом, обумовленим Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Звісно ж «послуги» не стали виключенням такого правила. Згідно вимог частини 2 статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:
…
3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг.
Аналогічна вимога викладена у пункті 6 частини 2 статті 2 Закону, а саме: у тендерній документації зазначаються такі відомості:
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
Пунктом 7 частини 3 статті 3 Закону визначено, що звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію:
7) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг.
Тож при проведенні будь-якої закупівлі необхідно зазначати обсяг послуг.
Звертаючись до тлумачного словника української мови, під терміном «обсяг» варто розуміти зміст чого-небудь з погляду його величини, кількісного вираження. Відповідно щоб виразити обсяг необхідних послуг, замовнику не достатньо прописати виключно числове значення такої вимоги – до неї необхідно додати ще й одиницю виміру, у якій відображене вказане числове значення.
Аналізуючи законодавчі вимоги, варто відзначити, що зазвичай в замовника немає чітких законодавчих обмежень щодо обрання якоїсь конкретної одиниці виміру, під час оприлюднення оголошення про закупівлю послуг. Тим не менше пропонуємо поставитись до такого вибору цілком зважено та розглянути можливі варіанти від чого може залежати вибір одиниці виміру обсягу таких предметів закупівлі, як послуги.
На що варто звернути увагу замовнику під час визначення одиниці виміру при закупівлі послуг?
Аналізуючи значення слова «одиниця» у тлумачному словнику української мови, можна стверджувати, що це умовна величина, яку прийнято за основу при вимірюванні, визначенні однорідних з нею величин. А тому чітке розуміння замовника щодо вибору необхідної одиниці виміру обсягу будь-якого предмета закупівлі загалом впливає й на чітке формулювання потреби закупівельника.
Варто відмітити, що перелік доступних замовнику одиниць виміру предмета закупівлі є чітким та обмеженим самою електронною системою. Проте усі одиниці виміру, відображені в такому переліку, також містяться у Державному класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженому наказом Наказ Держстандарту України № 8 від 09.01.1997р.
Зазвичай такий вибір є простим, адже в переліку доступних одиниць виміру є «послуга»:
І здавалося б, на цьому всі складнощі завершені, проте це не так. І не завжди одиниця виміру «послуга» є універсальною, коли мова йде про дещо більш специфічні предмети закупівлі.
Розглянемо такого роду предмети закупівлі на прикладах. І першим буде: послуга з розподілу електричної енергії. Згідно пункту 11.1.6 глави 11.1 розділу XI Кодексу системи розподілу, затверджений постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 року, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії визначає зобов’язання ОСР забезпечити розподіл електричної енергії в межах замовленого Користувачем обсягу потужності за тарифами, що встановлюються Регулятором.
Проводячи певну паралель між потребою замовника у електричній енергії та послузі з розподілу електричної енергії, можемо підсумувати, що обсяг необхідних замовнику послуг з розподілу електричної енергії напряму залежить від обсягу потреби у такому товарі, як «електрична енергія». А тому цілком логічно, що одиницею виміру послуг з розподілу електричної енергії є не «послуга», а «кіловат-година». Адже виключно за наявності зазначеного конкретного обсягу потреби у електричній енергії, учасник матиме змогу розрахувати ціну власної пропозиції. Відобразити даний факт замовник може наприклад таким чином:
У схожу ситуацію потрапляють закупівельники, коли мова йде про закупівлю послуг з розподілу природного газу. Адже у главі 6 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача. Відповідно одиницю виміру до такої послуги варто зазначати у «метрах кубічних» або «тисячах кубічних метрів»:
Також замовник може зіткнутися з предметами закупівлі, в яких визначити одиницю виміру дещо складніше. Розглянемо, як приклад, здійснення закупівлі телекомунікаційних послуг.
Замовнику доцільно здійснити вибір одиниці виміру обсягу даного предмета закупівлі в залежності від конкретних обставин закупівлі. Якщо телекомунікаційні послуги надаються за декількома адресами, замовник може вказати «__ послуги», зазначивши при цьому необхідну кількість таких адрес. Якщо такого роду закупівля передбачає обслуговування декількох різних одиниць техніки (смартфонів, стаціонарних телефонів, тощо), то замовник може зазначити «__ штук» або «__ найменувань». І звісно ж якщо мова йде про прив’язку до конкретного обсягу часу (тарифної одиниці), передбаченого такими телекомунікаційними послугами, закупівельник може обрати серед одиниць виміру «хвилини», «години» тощо:
Специфіка таких предметів закупівлі полягає в тому, що описаний вище перелік можливих для зазначення одиниць виміру не є вичерпний, і таких «вірних» варіантів може бути безліч. І все ж основне завдання замовника полягає не лише в тому, щоб вірно обрати одиницю виміру при закупівлі послуг, але й вірно відобразити такий вибір в електронній системі.
У той же час рекомендуємо звернути окрему увагу на відповідність інформації щодо обраної одиниці виміру у електронних полях та відповідній документації закупівлі. Наприклад, згідно вимог частини 2 пункту 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості: місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. Звертаємо увагу, що частина замовників відображає дану інформацію ще й в річному плані до такої закупівлі.
Практика Органу Оскарження щодо проблематики невірного зазначення одиниці виміру обсягу предмета закупівлі послуг
Для більш детального заглиблення у ключові аспекти даної проблематики, пропонуємо розглянути витяг із рішення Органу Оскарження від 01.02.2024 № 2017 по закупівлі UA-2023-12-29-008440-a. Ситуація, що розглядається у даному рішенні, може стати яскравим прикладом того, як різниця у зазначених одиницях виміру предмета закупівлі послуг може вплинути на трактування вимог такої закупівлі та навіть формування чи оцінку тендерної пропозиції учасників.
Для початку пропонуємо звернути увагу, що в оголошенні про закупівлю UA-2023-12-29-008440-a міститься така одиниця виміру, як «комплект»:
Позиція Скаржника: Скаржник зазначає, що в Документації зі змінами (Додаток 1 до ТД "ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦЯ") міститься вимога заповнити таблицю, в якій необхідно зазначити кількість комплектів харчування, вартість одного комплекта грн (без ПДВ).
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною, та такою, яка не відповідає технічним вимогам предмета закупівлі, що наведені в Додатку 3 до Тендерної документації зі змінами, а саме - табл.1, в якій передбачено одиниці виміру комплект.
Більше того, Додаток 1 "Специфікація" до Проекту договору зі змінами, що міститься в Додатку 4 до Тендерної документації, містить ще іншу таблицю, обов’язкову до заповнення, в якій передбачено одиниці виміру – послуга.
Поняття "одиниця виміру", посилання на кількість послуг чи кількість комплектів харчування в кожному окремому випадку трактуються по-різному. Судячи з назви предмета закупівлі, Замовник повинен закупити одну послугу, яка включає в себе різні категорії хворих, що харчуються відповідно до різних норм харчування, і, відповідно, вартості за комплект харчування однієї особи на добу. Тобто таблиця в Тендерній пропозиції (Додаток 1) та таблиця в специфікації до договору (додаток 4) повинні відповідати таблиці в технічних вимогах (додаток 3), яка вказує на 4 категорії осіб, що будуть харчуватися, з різними цінами за комплект, оскільки норми харчування в усіх категоріях різні.
(…) Тобто, знову ж тендерна документація зі змінами не містить чітких вказівок на конкретні розрахунки пропозицій учасників, чим при оцінці тендерних пропозицій дасть змогу Замовнику відхиляти різними способами перспективних учасників.
Позиція Органу Оскарження: Додаток 1 Документації містить форму "ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ", в якій передбачено, зокрема:
Додаток 3 Документації містить таб. 1 "Кількісні характеристики", в якій передбачено, зокрема:
Додаток 4 Документації містить проект договору. Додаток 1 до договору містить специфікацію, в якій передбачено:
Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 19.01.2024 внесено зміни до Документації.
Додаток 1 Документації (в редакції від 19.01.2024) містить форму "ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ", в якій передбачено, зокрема:
Додаток 3 Документації (в редакції від 19.01.2024) містить таб. 1 "Кількісні характеристики", в якій передбачено, зокрема:
Додаток 1 до договору (в редакції від 19.01.2024) містить специфікацію, в якій передбачено:
Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення (на думку Скаржника), зазначені у Скарзі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
- зазначена в оголошенні про проведення відкритих торгів одиниця виміру максимально відповідала предмету, що закуповується;
- зазначена в оголошенні про проведення відкритих торгів одиниця виміру співпадала з одиницею виміру, відображеній у інших документах чи електронних полях щодо даної закупівлі;
- вибір одиниці виміру не створював додаткових перепон для учасника під час формування його тендерної пропозиції.
Підсумки
Зазначення одиниці виміру обсягу предмета закупівлі під час здійснення закупівлі є прямої вимогою Закону. Відповідно необхідність відобразити інформацію щодо одиниці виміру предмета закупівлі стосується будь-якої закупівлі.
Проте бувають випадки, коли під час визначення одиниці виміру обсягу необхідних послуг закупівельник стикається із певними перепонами. Адже не завжди одиниця виміру «послуга» є універсальною для певних предмета закупівлі.
Відповідно рекомендуємо замовникам, під час визначення одиниці виміру предмета закупівлі послуг та відображення такої інформації, звернути увагу на те, щоб:
- врахувати специфіку конкретного предмета закупівлі;
- врахувати законодавчі норми, що впливають на такий предмет закупівлі;
- забезпечити відповідність зазначеної в оголошенні про закупівлю послуг одиниці виміру та одиниці виміру, відображеної у інших документах чи електронних полях щодо даної закупівлі;
- уникнути ситуацій, коли вибір одиниці виміру послуги створюватиме додаткові перепон для учасника під час формування його тендерної пропозиції.