Під час формування тендерної документації замовники прагнуть максимально убезпечити себе від можливих ризиків, пов’язаних із потенційною співпрацею. В той же час встановлення окремих вимог працює не настільки ефективно, як може здаватись на перший погляд. Тож у даному матеріалі розглянемо доцільність встановлення в тендерній документації вимоги, що «сканований варіант пропозицій не повинен містити різних накладень, малюнків, рисунків на скановані документи».
Пропонуємо розглянути декілька прикладів встановлення аналогічних вимог в оголошених закупівлях:
Як бачимо, включення подібного роду вимоги в тендерну документацію не є поодиночним випадком. В той же час потрібно врахувати, що ані замовник, ані учасник процедури закупівлі не можуть самостійно підтвердити наявність в документі накладень, малюнків, рисунків, адже не мають на це відповідних повноважень. Схожа ситуація відображена в наступному рішенні Органу оскарження.
Коментар: Відповідно до вищезгаданого рішення, Орган оскарження не прийняв позицію Скаржника щодо наявності на документі учасника накладень через відсутність доказів, в тому числі відповідного документального підтвердження. З цього випливає, що у разі якщо замовник планує відхилити учасника / переможця процедури закупівлі за наявність завантажених в електронну систему закупівель документів із недостовірною інформацією (наприклад накладенням чи малюнком підпису керівника, печатки, тощо), то варто отримати документальне підтвердження факту підроблення документів.
Адже звертаючись до норм абзацу 3 підпункту 1 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі: зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Також відповідно до абзацу 5 підпункту 3 пункту 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: переможець процедури закупівлі: надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
В той же час аналізуючи пункт 42 Особливостей, замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником / переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі. Більше нюансів щодо застосування норм пункту 42 Особливостей відображено у матеріалах «Відхилення учасника процедури закупівлі, який зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 Особливостей» та «Замовник з’ясував недостовірність інформації шляхом перегляду веб-сайту уповноваженого органу без офіційного звернення: чи достатньо цього для підтвердження недостовірності інформації».
Відповідно для підтвердження достовірності даних у документі, в тому числі факту підробки документів, замовнику варто звернутись до організації, установи чи іншого суб’єкта господарювання, який має повноваження на проведення експертизи документів.
Чи має право Орган Оскарження підтверджувати факт підробки документів?
Частиною 1 статті 18 Закону визначено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
При цьому ані норми Закону, ані положення Закону України «Про Антимонопольний комітет України» не наділяють Антимонопольний комітет правом виявляти ознаки підробки документів, що підтверджується наступним рішенням:
Як замовник може переконатися у тому, що документ підроблено?
Підробленням слід вважати фальсифікацію документів, за що передбачено кримінальну відповідальність. Звертаючись до частини 1 статті 328 Кримінального кодексу України (далі – ККУ), підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут караються штрафом до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.
Окрім цього відповідно до частини 4 статті 328 ККУ, використання завідомо підробленого документа карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.
В той же час факт підроблення документів може офіційно підтвердити лише той перелік суб’єктів господарювання, який має на те відповідні повноваження, в тому числі: Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ), Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (ННЦІСЕ), Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ) та інші.
Відповідно отримавши результати експертизи, замовник має можливість прийняти рішення щодо відхилення учасника процедури закупівлі у відповідності до абзацу 3 підпункту 1 пункту 44 Особливостей або ж переможця процедури закупівлі у відповідності до абзацу 5 підпункту 3 пункту 44 Особливостей. В той же час отримавши документальне підтвердження щодо підроблення документів, доцільно також повідомити про це відповідні органи.
Проте звертаємо увагу, що до відхилення тендерної пропозиції в даному випадку встановлена вимога в тендерній документації, що «сканований варіант пропозицій не повинен містити різних накладень, малюнків, рисунків на скановані документи», немає жодного відношення, так як ключову роль відіграє застосування норм пункту 42 Особливостей в частині звернення замовника до третіх осіб для підтвердження факту надання учасником / переможцем закупівлі недостовірної інформації, а також отримання відповідного документального підтвердження.
