Статті

Що потрібно врахувати при проведенні закупівель харчування в освітніх закладах

2
178

Забезпечення харчуванням є важливим завданням кожного освітнього закладу. При цьому, щоб належно забезпечити харчування в освітніх закладах потрібно заздалегідь здійснити закупівлі продуктів харчування / послуг з харчування.

Відповідно замовникам слід дотримуватись норм нормативно-правових актів, зокрема враховувати норми закупівельного законодавства, а також спеціального законодавства:

  • Закон України «Про дошкільну освіту»;
  • Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
  • постанова Кабміну від 24.032021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»;
  • наказ Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти»;
  • постанова Кабміну від 02.02.2011 № 116 «Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Хто відповідальний за харчування дітей в освітніх закладах?

Стаття 35 Закону України «Про дошкільну освіту» визначає, що організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних закладах дошкільної освіти покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади дошкільної освіти, органи місцевого самоврядування, а також на керівників закладів дошкільної освіти.

Організація харчування дітей у приватних закладах дошкільної освіти покладається на власників та керівників закладів дошкільної освіти.

Частина 7 статті 20 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначає, що харчування учнів у закладах освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та інших актів законодавства.

Відповідальність за організацію харчування учнів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, додержання вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів покладається на засновників та керівників відповідних закладів освіти. Норми та порядок організації харчування учнів у закладах освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Окрім цього, постанова Кабміну від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (далі – Постанова № 305) містить вимоги до порядку організації харчування в закладах освіти.

Так, пунктом 11 зазначеної постанови визначено, що відповідальність за планування та організацію харчування в закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку, матеріально-технічне забезпечення їдальні (харчоблоку), буфету, безпечність та якість сировини, харчових продуктів та готових страв, дотримання вимог санітарного законодавства та законодавства з питань безпечності та якості харчових продуктів, виконання норм харчування, відповідність меню та асортименту буфету несе засновник (засновники), керівник відповідного закладу, а також постачальник (постачальники) харчових продуктів та / або послуг з харчування.

Засновник (засновники) зазначених закладів забезпечує проведення закупівель харчових продуктів та / або послуг з харчування відповідно до встановленої вартості харчування.

Особливості організації харчування в освітніх закладах

Пункт 14 Постанови № 305 визначає, що організація харчування передбачає:

1) визначення режиму (кратності), способу, форми та графіка харчування відповідно до особливостей контингенту здобувачів освіти / дітей в закладі освіти та закладі оздоровлення та відпочинку, їх матеріально-технічного забезпечення, наявності відповідних приміщень;

2) визначення відповідальної особи;

3) здійснення закупівель харчових продуктів та / або послуг з харчування;

4) складення примірного чотиритижневого сезонного меню та щоденного меню-розкладу;

5) прийом та бракераж харчових продуктів та / або готових страв та заповнення відповідних бракеражних журналів (бракеражного журналу харчових продуктів, що надійшли від постачальника харчових продуктів; бракеражного журналу готових страв, виготовлених закладом освіти або закладом оздоровлення та відпочинку самостійно та / або оператором ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування безпосередньо в їдальні (харчоблоці) такого закладу (аутсорсинг); бракеражного журналу готових страв, що надійшли від оператора ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування для закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку (кейтеринг);

6) ведення обліку здобувачів освіти / дітей, що забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням за рахунок бюджетних коштів та гарячим харчуванням за власні або інші залучені кошти, у тому числі здобувачів освіти / дітей з особливими дієтичними потребами;

7) приготування та реалізацію готових страв, обіг харчових продуктів;

8) здійснення внутрішнього контролю за якістю харчових продуктів та / або готових страв, організацією харчування, дотриманням вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та якість харчових продуктів;

9) ведення документації з організації харчування. Орієнтовний перелік документів наведено в додатку;

10) взаємодію учасників освітнього процесу, процесу оздоровлення та відпочинку дітей, постачальника (постачальників) харчових продуктів та / або послуг з харчування, засновників відповідних закладів, органів управління у сфері освіти, соціальній сфері та у сфері охорони здоров’я, територіальних органів Держпродспоживслужби;

11) постійне оновлення та підтримку у належному робочому стані обладнання та устаткування їдальні (харчоблоку), посуду, меблів, систем енергозабезпечення, водопостачання та водовідведення, вентиляції та очистки повітря, забезпечення створення умов для зберігання харчових продуктів, готових страв;

12) укомплектування штату працівників закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку відповідно до вимог діючих типових штатних нормативів, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах;

13) забезпечення питного режиму здобувачів освіти / дітей.

Також пункт 15 Постанови № 305 визначає способи організації харчування:

1) приготування та реалізація готових страв закладом освіти та закладом оздоровлення та відпочинку самостійно (працівниками, що входять до штатного розпису закладу);

2) організація харчування постачальником харчових продуктів та / або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг). У такому разі штат їдальні (харчоблоку), буфету не належить до штатного розпису відповідного закладу.

У закладах дошкільної освіти допускається організація кейтерингу;

3) організація роздрібної торгівлі харчовими продуктами через буфет, торговельні автомати тощо (окремо або у поєднанні з іншим способом, визначеним цим пунктом), крім закладів дошкільної освіти.

З огляду на зазначену норму, забезпечити організацію харчування в освітніх закладах замовники можуть кількома способами, які визначені в даній нормі, зокрема вони можуть здійснити закупівлю продуктів харчування та приготування закладом освіти готових страв, як визначені підпунктом 1 пункту 15, або ж закупівля послуг з організації харчування, що передбачено підпунктом 2 пункту 15 Постанови № 305.

Рекомендації при здійсненні закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти

Наказ Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти» (далі – наказ №2208) містить рекомендації щодо здійснення закупівель задля забезпечення організації харчування в закладах освіти, положення якого далі розглянемо детальніше.

Так, даний наказ містить рекомендації щодо:

1) основних вимог під час розроблення тендерної документації із урахуванням специфіки предмета закупівель товарів і послуг (далі - закупівля) у сфері організації харчування в закладах освіти;

2) особливостей здійснення закупівель товарів, які включені до розділу ДК 021:2015-15000000-8 «Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція» (далі - Товари), та послуг за кодами ДК 021:2015-55520000-1 «Кейтерингові послуги», ДК 021:2015-55510000-8 Послуги їдалень» (далі - Послуги).

Мета цього наказу полягає у підготовці рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, підготовки тендерної документації та проєкту договору про закупівлю. Але зверніть увагу на те, що такі рекомендації розроблені без урахування Особливостей! Тому далі наводимо рекомендації із зазначеного наказу із врахуванням положень Особливостей.

Планування закупівлі

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Планування та інші передумови здійснення закупівель передбачені статтею 4 Закону. Оприлюднення річного плану закупівель замовниками заздалегідь, наприклад, на початку року, може сприяти підвищенню рівня конкуренції серед учасників процедури закупівлі та результативності тендеру.

Для забезпечення ефективного планування, успішного проведення закупівель та досягнення максимальної економії замовникам рекомендовано проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб'єктів господарювання, а під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі використовувати Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджену наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - Примірна методика).

Попередні ринкові консультації можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб'єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками процедури закупівлі. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб'єктів господарювання в підготовці вимог до тендерної документації.

Закупівлі продуктів харчування через електронний каталог

Постановою Кабміну від 09.02.2024 № 131 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178» було доповнено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) пунктом 11-2, в якому містяться наступні положення:

У разі коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням цих особливостей.

Згідно даної норми замовники, в тому числі ті, які є закладами освіти, повинні здійснювати закупівлю продуктів, які визначені в додатку 2 Особливостей, виключно шляхом використання електронного каталогу, якщо вартість предмета закупівлі становить або перевищує 100 тис. грн.

Натомість здійснити закупівлі таких продуктів харчування шляхом відкритих торгів замовники можуть тільки у разі, коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася.

При цьому, якщо вартість закупівлі не перевищує 100 тис. грн, замовники можуть здійснювати закупівлі на підставі пункту 11 Особливостей, тобто шляхом укладення «прямого» договору.

Розміщення інформації при проведенні відкритих торгів

Водночас закупівлі продуктів харчування, які не визначені в додатку 2 Особливостей, замовники можуть здійснювати шляхом проведення відкритих торгів.

Тому далі розглянемо особливості проведення відкритих торгів, зокрема розміщення інформації при закупівлі відкритих торгів.

У відповідності до пункту 26 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною 2 статті 21 Закону з урахуванням цих особливостей.

Під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі замовник має визначати код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, за показником четвертої цифри.

Наприклад, у разі закупівлі твердого сиру замовником вказується код ДК 021:2015-15540000-2 Сирні продукти (конкретна назва – «Твердий сир»).

Відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за обсягом, номенклатурою, місцем поставки предмета закупівлі. Відповідно до вимог Закону обсяг та кількість є тотожними поняттями.

Замовник відповідно до статті 10 Закону самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893.

У відповідності до пункту 14 зазначеного Порядку під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

  • назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
  • коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Підготовка тендерної документації

Пункт 28 Особливостей містить наступні вимоги до тендерної документації. Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Замовник в тендерній документації обов’язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей.

У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

У тендерній документації зазначаються:

  • один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;
  • підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.

Окрім цього, положення наказу № 2208 визначають, що з метою створення умов для добросовісної конкуренції серед потенційних учасників процедури закупівлі замовнику, під час формування тендерної документації, рекомендовано варіювати кількість необхідних документів залежно від складності предмета закупівлі, розміру очікуваної вартості предмета закупівлі з дотриманням принципу пропорційності.

Рекомендовано у тендерній документації конкретизувати вимоги щодо подання документів у складі тендерних пропозицій іноземними учасниками процедури закупівлі або надання відповідної інформації, у разі якщо такі документи не передбачені законодавством країни, у якій зареєстровані такі учасники, з метою забезпечення застосування принципів здійснення публічних закупівель, таких як добросовісна конкуренція серед учасників процедури закупівлі, недискримінація таких учасників та рівне ставлення до них.

Під час визначення вимог до учасників процедури закупівлі необхідно враховувати норми Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та зазначати відповідну інформацію в тендерній документації відповідно до частини 3 статті 22 Закону.

Кваліфікаційні критерії

Відповідно до пункту 48 Особливостей під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.

У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.

В свою чергу, положення наказу №2208 містить рекомендації, щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв, які розглянемо далі.    

Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. У разі якщо замовником встановлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій для виробництва і (або) постачання предмета закупівлі, для підтвердження цього кваліфікаційного критерію замовником в тендерній документації може зазначатися перелік обладнання та матеріально-технічної бази, які необхідні та достатні для надання Послуги та постачання Товарів.

Для підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі відповідного обладнання та матеріально-технічної бази (складів, приміщень, харчоблоків, транспортних засобів, холодильного обладнання тощо) в тендерній документації рекомендовано передбачати подання таким учасником інформації про наявність техніки, обладнання, приміщень, складів, транспортних засобів, холодильного обладнання, тощо та копій документів, які підтверджують їх наявність та правовий статус (володіння, користування тощо).

До документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) складів, приміщень, харчоблоків можуть належати:

1) договори про право власності або інші правочини, що підтверджують право власності учасника процедури закупівлі на об'єкти матеріально-технічної бази, завірені належним чином таким учасником;

2) договори оренди / суборенди, лізингу / сублізингу об'єктів матеріально-технічної бази та інші правочини, передбачені законодавством (у разі, якщо об'єкти матеріально-технічної бази належать учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;

3) акти приймання-передачі об'єктів матеріально-технічної бази або інші документи, передбачені умовами договорів, зазначених у цьому підпункті, або законодавством, що підтверджують передання учаснику процедури закупівлі об'єктів матеріально-технічної бази, у тому числі передбачені умовами договорів суборенди, сублізингу та інших правочинів, стороною якого є третя особа, яка не є власником техніки, завірені належним чином таким учасником.

Учасникам процедури закупівлі необхідно підтверджувати у складі тендерних пропозицій інформацію щодо наявності експлуатаційного дозволу для потужностей з виробництва та / або зберігання харчових продуктів тваринного походження або державної реєстрації потужностей з виробництва та / або обігу харчових продуктів у випадках, визначених відповідно статтями 23 та 25 Закону про безпечність. Дана інформація зазначена у реєстрі операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, та державному реєстрі потужностей операторів ринку, що оприлюднені на офіційному вебсайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Знайти інформацію про такі реєстри можна за посиланнями:

При цьому, варто зазначити, що інформація у зазначених реєстрах не завжди коректно відображається. Також замовникам варто враховувати, що у відповідності до вимог частини 4 статті 22 Закону - тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Тож замовникам не варто вимагати від учасників зазначені документи, окрім довідки в довільній формі із посиланням учасника на відповідний реєстр.

Більше про зазначені умови тендерної документації читайте в статті «Що замовникам варто врахувати при формуванні тендерної документації при закупівлях харчування?»

Під час закупівлі кейтерингових послуг або Товарів замовник у тендерній документації може передбачати необхідність надання інформації про впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) на потужностях.

До документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися:

1) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або інший документ, який відповідно до законодавства, посвідчує право власності (обліку), завірені належним чином;

2) договори оренди / суборенди, лізингу / сублізингу транспортного засобу та інші правочини, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;

3) акт приймання-передачі транспортного засобу або інші документи, передбачені умовами договорів, зазначених у цьому пункті, або законодавством, що підтверджують передачу учаснику процедури закупівлі транспортного засобу, у тому числі передбачені умовами договорів суборенди, сублізингу та інших правочинів, стороною якого є третя особа, яка не є власником транспортного засобу, завірені належним чином таким учасником;

4) документ, копія якого належним чином завірена власником транспортного засобу, що підтверджує його право власності на транспортний засіб, у разі якщо учасником процедури закупівлі отримано зазначений транспортний засіб за договором суборенди, сублізингу або іншим правочином, стороною якого є третя особа, яка не є власником транспортного засобу;

5) договори суборенди, сублізингу транспортного засобу або інші правочини, укладені власником з третьою особою, яка не є власником транспортного засобу, та які підтверджують право орендодавця, лізингодавця та цієї третьої особи надавати її у користування, завірені належним чином таким учасником.

Договори та інші правочини, передбачені законодавством, мають бути чинні на день подання тендерної пропозиції та містити умови про можливість пролонгації строку їх дії на строк надання відповідних Послуг чи постачання Товарів, у разі якщо їх строк менше строку договору про закупівлю.

Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. У разі якщо замовником установлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, інформація для підтвердження цього кваліфікаційного критерію може подаватися таким учасником у вигляді довідки.

Інформація, зазначена у довідці, може бути підтверджена копіями документів, завіреними учасником процедури закупівлі:

1) трудових книжок; або

2) наказів про призначення на посаду, наказів про сумісництво (за наявності); або

3) цивільно-правових угод з особами, що будуть задіяні учасником процедури закупівлі протягом усього терміну виконання договору про закупівлю; або

4) інших документів, передбачених законодавством, та які підтверджують наявність правовідносин учасника процедури закупівлі з відповідними працівниками.

Рекомендовано передбачати в тендерній документації подання копій документів про освіту відповідних працівників, документального підтвердження проходження такими працівниками навчання з питань гігієни та розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) та копії чинних медичних книжок з відмітками про проходження ними обов'язкового профілактичного медичного огляду.

Розрахунок чисельності працівників (технолог, повар, кухонний робітник, комірник тощо), які безпосередньо беруть участь у наданні Послуг, рекомендовано здійснювати відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за № 1308/18603.

Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). У разі якщо замовником встановлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), для підтвердження цього кваліфікаційного критерію замовник може встановити перелік інформації, що зазначається в довідці.

До документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують інформацію, зазначену у довідці, можуть належати:

1) аналогічний договір (договори) за предметом закупівлі з усіма додатками та невід'ємними частинами договору;

2) документи, які підтверджують виконання аналогічного договору (договорів) за предметом закупівлі, зокрема такі, як акти надання послуг, поставки товарів або товарно-транспортні накладні.

Водночас визначаючи вимоги до аналогічності договору замовники можуть зазначити, що аналогічним договором буде вважатись договір про постачання продуктів харчування / надання кейтерингових послуг / надання послуг їдалень. 

Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі якщо замовником встановлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність фінансової спроможності, згідно з статтею 16 Закону, фінансова спроможність підтверджується фінансовою звітністю.

У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Подання фінансової звітності юридичними особами та іноземними суб'єктами господарської діяльності передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV та наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868 (зі змінами).

Замовнику в тендерній документації рекомендовано передбачати період, за який буде підтверджено фінансову спроможність учасником процедури закупівлі, шляхом подання фінансової звітності за відповідний період, з урахуванням періоду проведення процедури закупівлі. Замовник може передбачити в тендерній документації конкретний обсяг доходу (виручки), що підтверджується звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід).

Більше інформації про встановлення даного кваліфікаційного критерію дізнаєтесь із статті «Усе про встановлення кваліфікаційного критерію: наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю за Особливостями».

Визначення технічних та якісних характеристик предмета закупівлі

Для можливості розрахунку ціни тендерної пропозиції замовник у складі тендерної документації надає технічну специфікацію.

Замовнику під час визначення в тендерній документації технічних та якісних характеристик предмета закупівлі не рекомендовано допускати посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, або тип предмета закупівлі, джерело походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Маркування Товарів повинно відповідати вимогам Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Замовнику рекомендовано посилатися в тендерній документації на конкретне маркування, в тому числі маркування або сертифікати:

1) що підтверджують відповідність еквівалентним вимогам;

2) видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або в інший спосіб, визначений законодавством.

Замовнику рекомендовано під час проведення процедури закупівлі Послуги встановлювати в тендерній документації такі норми:

1) наявність чинних договорів щодо вивезення та утилізації відходів;

2) наявність графіків, маршрутів постачання та обсягів постачання Товарів, з урахуванням термінів їх придатності та наявності умов для їх зберігання, транспортування швидкопсувних, охолоджених або заморожених Товарів.

Під час підготовки технічної специфікації до предмету закупівлі замовнику рекомендовано врахувати нормативно-правові акти щодо норм та порядку організації харчування учнів у закладах освіти.

З метою належного забезпечення особливих дієтичних потреб певних груп учнів замовнику рекомендовано зазначати в тендерній документації інформацію щодо орієнтовної кількості таких учнів та видів таких потреб (у разі наявності відповідної потреби).

Детальніше про визначення в тендерній документації вимог про технічні та якісні характеристик предмета закупівлі читайте в наступних статтях «Що замовникам варто врахувати при формуванні тендерної документації при закупівлях харчування», «Складення тендерної документації при закупівлі послуг з харчування: що потрібно врахувати замовникам, щоб не наразитись на скаргу до АМКУ?»

Загальні рекомендації до проєкту договору про закупівлю

Стаття 22 Закону визначає, що тендерна документація повинна містити проєкт договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.

Пунктом 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 2-5, 7-9 статті 41 Закону та цих особливостей.

Окрім цього, відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:

  • визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
  • перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;
  • перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Тому замовнику необхідно розробити проект договору про закупівлю таким чином, щоб при укладенні такого договору не змінювати його умови.

В проекті договору про закупівлю може бути визначений порядок надання Послуг або постачання Товарів, а також дії замовника у разі, якщо такі Послуги або Товари не відповідають визначеним вимогам щодо якості.

В проєкті договору про закупівлю Товарів замовнику рекомендовано встановити вимогу щодо забезпечення учасником процедури закупівлі наявності переліку обов'язкової інформації про харчові продукти на кожну їх партію на момент постачання харчового продукту замовникові, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Істотні умови договору про закупівлю

Замовнику рекомендовано включити до проєкту договору про закупівлю конкретний перелік випадків, коли можуть змінюватись істотні умови договору про закупівлю та безпосередньо сам порядок зміни умов договору. Випадки внесення змін до договору про закупівлю застосовують після його підписання та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

При цьому, варто звернути увагу, що при закупівлі послуг замовнику не варто включати до проєкту договору підпункт 2 пункт 19 Особливостей - погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, оскільки дана норма стосується виключно товарів.

Порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно, з дотриманням законодавства. Порядок зміни умов договору про закупівлю та розірвання договорів про закупівлю передбачений статтею 188 ГК України та статтею 652 ЦК України.

Унесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Рекомендації щодо застосування санкцій як превентивного заходу від недобросовісних учасників

Відповідно до абзацу 14 пункту 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та / або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Відповідно до законодавства замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та / або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Виходячи зі змісту ЦК України, зміна або розірвання договору про закупівлю допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором про закупівлю або законодавством. Договір про закупівлю може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору про закупівлю другою стороною та в інших випадках, встановлених договором про закупівлю або законодавством. У разі порушення зобов'язання учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю настають правові наслідки, встановлені таким договором або законодавством:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором про закупівлю або законодавством, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи зі змісту ГК України замовник та учасник процедури закупівлі несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором про закупівлю.

Види господарських санкцій, зокрема відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, визначені ГК України.

Виходячи зі змісту ЦК України у разі порушення зобов'язання учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю замовник має право частково або в повному обсязі відмовитися від такого зобов'язання, якщо це встановлено договором про закупівлю або законодавством. Одностороння відмова від зобов'язання за договором про закупівлю не звільняє учасника процедури закупівлі від відповідальності за порушення такого зобов'язання.

Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності передбачений статтею 222 ГК України, відповідно до положень якої замовник або учасник процедури закупівлі, що порушили майнові права або законні інтереси сторін, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій замовник або учасник процедури закупівлі, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законодавством.

Для реалізації права замовника відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у процедурі закупівлі у майбутньому, замовникові рекомендовано передбачати відповідні умови у проєкті договору про закупівлю та договорі про закупівлю щодо порядку розірвання такого договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та / або відшкодування збитків.

Підсумки

1. Проводити закупівлі харчування для освітніх закладів потрібно враховуючи норми закупівельного законодавства та спеціального законодавства, яким регулюється організація харчування в освітніх закладах.

2. Способами організації харчування в освітніх закладах є:

1) приготування та реалізація готових страв закладом освіти та закладом оздоровлення та відпочинку самостійно (працівниками, що входять до штатного розпису закладу);

2) організація харчування постачальником харчових продуктів або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг);

3) організація роздрібної торгівлі харчовими продуктами через буфет, торговельні автомати тощо (окремо або у поєднанні з іншим способом, визначеним цим пунктом), крім закладів дошкільної освіти.

3. Проводячи закупівлі для організації харчування в закладах освіти замовники можуть керуватися рекомендаціями, які містяться в наказі Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти», зокрема проводячи саму закупівлю, а також під час підготовки тендерної документації та проєкту договору про закупівлю, але з урахуванням положень Особливостей.

пов'язані статті