Закупівля продуктів харчування та / або послуг з харчування є важливим предметом закупівлі, до закупівлі яких замовники повинні відноситись особливо уважно. При цьому, здійснюючи закупівлю харчування, зокрема формуючи тендерну документацію замовникам варто враховувати особливості нормативно-правових актів, які регулюють зазначену сферу. Тому сьогодні пропонуємо розглянути основні положення таких нормативно-правових актів, які варто врахувати замовникам при формуванні тендерної документації.
Експлуатаційний дозвіл операторів ринку
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон) експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та / або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.
Окрім цього, частина 2 статті 23 Закону визначає, що обов’язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють:
- первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов’язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції;
- транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
- зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
- виробництво та / або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та / або перероблені продукти тваринного походження;
- експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі.
З огляду на викладене, вимагати від учасників експлуатаційний дозвіл, які отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та / або зберіганням харчових продуктів тваринного походження можуть виключно у випадках, які не підпадають під виключення.
Державна реєстрація потужностей, що будуть використовуватися при виробництві / реалізації, зберіганні, транспортуванні товару
Згідно з пунктом 69 частини 1 статті 1 Закону потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та / або обігу об’єктів санітарних заходів.
Стаття 25 зазначеного Закону визначає вимоги до Державної реєстрації потужностей.
Зокрема, частиною 1 зазначеної статті визначено, що державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та / або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.
Однак не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв’язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктів, яке не пов’язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстраційний номер. Транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, підлягає державній реєстрації як окрема потужність.
Гігієнічне навчання працівників
Статтею 48 Закону визначено вимоги до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами. Зокрема, в даній статті визначено, що оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами:
1) на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку;
2) персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку.
Відповідно замовники можуть вимагати в тендерній документації вимоги щодо підтвердження зазначеної законодавчої вимоги. При цьому, Колегія дану вимогу не вважає дискримінаційною.
Рішення № 3568-р/пк-пз від 22.03.2023, оголошення № UA-2023-03-09-010943-a
Вимоги тендерної документації: Додаток 1 тендерної документації містить перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника відповідно до додатку 1 тендерної документації міститься Таблиця 1. Документи, які повинен надати учасник у складі тендерної пропозиції, для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям встановленим замовником відповідно до ст. 16 Закону, у якій зазначено, зокрема:
2. Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
2.3.Обов'язковою умовою є проведення гігієнічного навчання працівників у 2023 році (надати підтверджуючий документ).
Позиція Колегії: відповідно до пункту 4.1 розділу 1 тендерної документації назва предмета закупівлі – «ДК 021:2015: (CPV) Овочі, фрукти та горіхи (03220000-9) (буряк, буряк молодого врожаю, морква, морква молодого врожаю, цибуля, цибуля молодого врожаю, капуста качанна, капуста качанна молодого врожаю огірки, помідори, кабачки, баклажани, зелена цибуля, перець болгарський, капуста цвітна, зелень (кріп, петрушка), часник».
Відповідно до статті Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» містяться вимоги до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами:
1. Оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами:
1) на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку;
2) персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку.
Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до тендерної документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови тендерної документації та не довів, яким чином наведена вище умова тендерної документації порушує права та законні інтереси скаржника, пов'язані з участю у процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Медичний огляд працівників
Постанова Кабміну від 23.05.2001 №559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» визначає перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, серед яких можна виокремити наступних:
- харчова та переробна промисловість (крім працівників підприємств з виробництва дріжджів, олії, сушених овочів, солі, молочної кислоти, фасування чаю, кави; млинів, крупорушок, зерносховищ, елеваторів; крохмалепатокових, соледобувних, спиртових, лікеро-горілчаних підприємств; складів зерна, борошна, круп):
- Працівники адміністрації, які мають доступ у виробничі цехи, складські приміщення, холодильники, експедиції, виробничі лабораторії;
- Технологи, начальники цехів;
- Працівники лабораторій та заквасного відділення;
- Працівники складів, холодильників;
- Персонал, який миє обладнання, готує мийні засоби та дезінфекційні розчини;
- Медичний персонал
- Прибиральники приміщень;
- Слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях;
- Вантажники;
- Водії, зайняті транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту);
- Працівники пунктів приймання сирого молока;
- Працівники кремово-кондитерських виробництв, цехів;
- Працівники цехів виробництва дитячого харчування;
- Працівники цехів виробництва морозива, десертів;
- Працівники цехів фасування продукції молокопереробної, м'ясопереробної та рибопереробної промисловості, іншої готової до споживання продукції;
- Працівники цехів виробництва кулінарної продукції;
- Працівники інших виробничих цехів виробництва харчових продуктів;
- Підприємства громадського харчування:
- Адміністрація
- Завідуючі виробництвом
- Кухарі та кухонні працівники
- Кондитери
- Офіціанти
- Робітники, що здійснюють кейтеринг (крім іноземних робітників, що здійснюють кейтеринг у процесі обслуговування населення під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за наявності у них медичного документа, що підтверджує можливість роботи у сфері громадського харчування) та цехів бортового харчування на авіатранспорті
- Працівники відділів бортового харчування авіакомпаній
- Водії автоліфтів
- Шипчандлери
- Працівники вагонів-ресторанів, камбузів
- Працівники складів, холодильників
- Персонал, який миє обладнання, та прибиральники приміщень
- Слюсарі, електромонтери та працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях
- Працівники, що мають доступ до миття обладнання, посуду, інвентарю (бригади з обслуговування підприємств для проведення прибирання, миття та дезінфекційних робіт), і працівники, що тимчасово залучаються до роботи на харчових об'єктах
У відповідності до вимог даної Постанови Кабміну замовники при закупівлі послуг з харчування можуть встановлювати вимогу на підтвердження кваліфікаційного критерію - наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, надання інформації про працівників, які пройшли обов'язковий профілактичний медичний огляд.
Державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти
Пунктом 9 статті 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» визначено, що державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України.
Так згідно з частинами 2 та 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» передбачено, що:
- державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей цього Закону;
- заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках
Згідно з пунктом 8 Постанови Кабміну від 31.10.2018 № 896 «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», Ппланові заходи державного контролю здійснюються з такою періодичністю:
- з дуже високим ступенем ризику - інспектування - не більше чотирьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- з високим ступенем ризику - інспектування - не більше трьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- із середнім ступенем ризику - інспектування - не більше двох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- з низьким ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на рік, аудит - не більше одного разу на два роки;
- з незначним ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на два роки, аудит не проводиться.
За результатами державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти видається акту Держпродспоживслужби.
Як бачимо, законодавство передбачає проведення державного контролю шляхом перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти. Тому стає очевидним, що замовники можуть вимагати в тендерній документації акту Держпродспоживслужби. Водночас Колегія при зазначенні певних вимог до надання таких актів, як у наступному рішенні Колегії, може розцінювати такі вимоги тендерної документації як дискримінаційні, за умови встановлення окремих вимог до такого документа.
Рішення № 7709-р/пк-пз від 26.12.2022, оголошення № UA-2022-12-12-009368-a
Вимоги тендерної документації: Додаток 2 тендерної документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі технічна специфікація, зокрема:
- скан-копія оригіналу акту Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві Виробника та Учасника (згідно з Наказом Мінекономіки № 143-22 від 21.01.2022). Акт повинен бути без виявлених порушень та не більше річної давнини відносно дати публікації оголошення про проведення закупівлі.
Позиція скаржника: проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин проводиться відповідно та у порядку визначеному Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
Пунктом 9 статті 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» визначено, що державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України.
Так, згідно з частинами 2 та 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» передбачено, що:
- Державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей цього Закону - Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Згідно пункту 8 Постанови Кабміну від 31.10.2018 № 896 «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».
Планові заходи державного контролю здійснюються з такою періодичністю:
- з дуже високим ступенем ризику - інспектування - не більше чотирьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- з високим ступенем ризику - інспектування - не більше трьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік; - із середнім ступенем ризику - інспектування - не більше двох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік; з низьким ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на рік, аудит - не більше одного разу на два роки;
- з незначним ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на два роки, аудит не проводиться.
Позапланові заходи державного контролю взагалі здійснюються у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності.
Тобто, періодичність та строки проведення як планового чи позапланового державного контролю не регламентовано Законом, та згідно його положень є ініціативою компетентного органу.
Оператор ринку, яким являється скаржник, не може самостійно ініціювати планову чи позапланову перевірку.
Як вбачається із вимог замовника, учасник та виробник, товар якого пропонується учасником, повинен надати у складі пропозиції акт, який складений відповідно до Наказу Мінекономіки від 21.01.2022 № 143-22 та не більше річної давнини відносно дати публікації оголошення про проведення закупівлі.
Наказ Мінекономіки від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів» набрав чинності 01.03.2022.
Також, наказом Мінекономіки від 21.01.2022 № 143-22 скасовано попередню форму акту, який був затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 № 447. Однак, у зв’язку із введенням воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
Так, згідно з пунктом 1 Постанови Кабміну від 13.03.2022 № 303 передбачено наступне - Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Скаржник акцентує увагу, що його діяльність не несе загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави та виробництво нашої продукції не залежить від виконання міжнародних зобов’язань України.
Скаржник має акт Держпродспоживслужби, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку (Учасником - виробником) вимог законодавства про харчові продукти, без виявлених порушень, але він виконаний не згідно форми, яка затверджена Наказом Мінекономіки від 21.01.2022 № 143-22.
Позиція Колегії: замовник не довів необхідність встановлення наведеної вище умови тендерної документації.
За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати скан-копію оригіналу акту Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти на підприємстві виробника та учасника (саме згідно з НАКАЗОМ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ № 143-22 від 21.01.2022) та який буде саме не більше річної давнини відносно дати публікації оголошення про проведення закупівлі, що є дискримінаційним по відношенню до суб'єктів господарювання, зокрема, скаржника.
Система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 20 Закону одним із обов’язків операторів ринку є:
2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів.
Пунктом 81 частини 1 статті 1 Закону визначено, що система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів
В статті 21 Закону визначені вимоги щодо застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Зокрема, в частині 1 статті 21 Закону визначено, що оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.
Окрім цього, розроблення, введення в дію та застосування постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках регулюється наступними підзаконними-нормативно-правовими актами:
- наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)»;
- наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 446 від 08.08.2019 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР».
Відповідно замовники можуть встановлювати в тендерній документації вимоги щодо підтвердження оператори ринку зазначеної нормативної умови. При цьому, Колегія вимогу про надання в складі тендерної пропозиції акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур не вважає дискримінаційною.
Рішення № 4082-р/пк-пз від 03.04.2023, оголошення № UA-2023-03-22-011697-a
Вимога тендерної документації: для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником, учасник повинен надати кольорово відскановані наступні документи:
е) оригінал або копію акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP на підприємстві Учасника (форма затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 08.08.2019 № 446) Акт без виявлених порушень не більше річної давнини.
Позиція скаржника: скаржник зазначає, що згідно з додатком 2 передбачено, що учасник повинен надати - оригінал або копію акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР на підприємстві учасника (форма затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 08.08.2019 № 446) Акт без виявлених порушень не більше річної давнини.
Вимога замовника про надання учасником Акту, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР на підприємстві Учасника (форма затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 08.08.2019 № 446) не більше річної давнини є такою, що суперечить чинному законодавству України.
Позиція Колегії: відповідно до статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»:
2. Державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей цього Закону.
3. Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу.
Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та / або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 896 «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»:
8. Планові заходи державного контролю здійснюються з такою періодичністю:
- з дуже високим ступенем ризику - інспектування - не більше чотирьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- з високим ступенем ризику - інспектування - не більше трьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- із середнім ступенем ризику - інспектування - не більше двох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- з низьким ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на рік, аудит - не більше одного разу на два роки;
- з незначним ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на два роки, аудит не проводиться.
Враховуючи викладене, скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до тендерної документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови тендерної документації та не довів, яким чином наведена вище умова тендерної документації порушує права та законні інтереси скаржника, пов'язані з участю у процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Документи, які підтверджують якість продуктів
Відповідно до статті 32 Закону харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.
Сертифікація харчових продуктів необов’язкова. Зазначене не стосується процедури видачі міжнародного сертифіката, передбаченого цим Законом.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» будь-який харчовий продукт, призначений для кінцевого споживача або закладу громадського харчування, має супроводжуватися інформацією про харчовий продукт відповідно до вимог цього Закону.
Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.
Окрім цього, відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону.
З огляду на викладене видається, що законодавство не містить вимог щодо обов’язкового виготовлення виробниками документів про підтвердження якісних характеристик продуктів харчування. Тому замовники можуть встановлювати вимоги про надання документів, які посвідчують технічні та якісні характеристики предмета закупівлі у відповідності до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Так, даним Законом визначено, що документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності.
Відповідно замовники можуть вимагати надання зазначених документів на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
Складення примірного меню при закупівлі послуг з харчування
При закупівлі послуг з харчування обов’язковою вимогою є формування замовником примірного меню на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
При цьому, складати таке примірне меню замовникам слід з огляду на вимоги нормативно-правових актів, які регулюють певну сферу діяльності.
Зокрема, при формуванні примірного меню для навчальних закладів замовникам слід керуватися положеннями постанови Кабміну від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», якою затверджено норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.
Водночас не врахування положень зазначеної Постанови та складення примірного меню з відхиленнями від норм харчування, які визначені даною Постановою Державна аудиторська служба України трактує як порушення при складенні тендерної документації, як було в наступній закупівлі UA-2023-01-13-009253-a.
Натомість для закупівлі послуг з харчування організаціями сфери управління Мінсоцполітики обов’язковим є дотримання натуральних добових норм харчування, які затверджені постановою Кабміну від 13.03.2002 № 324 «Про затвердження натуральних добових норм харчування в інтернатних установах, навчальних та санаторних закладах сфери управління Міністерства соціальної політики».
Підсумки
Замовники повинні складати тендерну документацію у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, а також враховувати вимоги нормативно-правових актів, які регулюють правові відносини в сфері харчування. Зокрема, вимагати в тендерній документації документи, які передбачені нормами таких нормативно-правових актів та які не дискримінують учасників.