Розбираємо відповіді Мінекономіки на головні запитання закупівельної спільноти

Дійсно, Закон забороняє замовникам вимагати інформацію, яку він може перевірити самостійно. Тому враховуючи, що в умовах воєнного стану відкриті державні реєстри недоступні замовнику варто встановити відповідні вимоги, наприклад:

«Учасник процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 9, 10 (якщо вартість закупівлі дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом)), 12 і 13 частини 1 статті 17 Закону шляхом проставлення учасником відміток в електронній системі закупівель.

Учасник надає довідку в довільній формі про те, що між ним і замовником раніше не було укладено договір про закупівлю за яким учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та / або відшкодування збитків – протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

або

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині 2 статті 17 Закону, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього він повинен довести, що сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків».

Приклад вимог до переможця процедури закупівлі доступний до завантаження у матеріалі «Оновлені вимоги до учасників та переможців щодо підтвердження статті 17 Закону».

Запитання: чи потрібно замовникам звітувати за прямими договорами#nbsp;та укладеними договорами за спрощеними закупівлями, які укладались за Постановою № 169? Якщо так, то в який термін потрібно звітувати?

Відповідь Мінекономіки

Про виконання договорів звітувати не потрібно. Звітувати треба про укладені договори на суму понад 50 тис. грн, якщо вони укладені згідно Постанови № 169 поза електронною системою Прозорро (за виключеннями) і зробити це треба не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення / скасування воєнного стану.

Коментар

Не зовсім погоджуюсь із відповіддю. Чому?

Підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 169 передбачено, що замовник може здійснити публічну закупівлю, вартість якої є меншою ніж 50 тис. грн, з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, не вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Тобто Постанова № 169 чітко визначає, що за результатами закупівель без використання електронної системи закупівель замовник не має оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, але ні слова не вказано щодо закупівель, які здійснюються із використанням електронної системи закупівель.

Отже, у разі здійснення закупівлі до 50 тис. грн з використанням електронної системи закупівель, наприклад застосувавши електронний каталог рекомендую замовникам оприлюднювати і річний план або зміни до нього і звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у строки передбачені Законом. При цьому оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю не потрібно, адже таких договір не є договором про закупівлю.

Що ж стосується закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн, то варто відзначити, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому строки оприлюднення договорів укладених до 29.06.2022 залишається незмінним – 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Отже за результатами закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн за Постановою № 169, відповідно договорами укладеними без використання електронної системи закупівель до 28.06.2022 (включно) замовник має оприлюднити:

• звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
• договір про закупівлю;
• всі додатки до нього

не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, за умови, що їх вартість дорівнює або перевищує 50 тис. грн, замовник має оприлюднити:

• звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
• договір про закупівлю;
• всі додатки до нього;
• всі зміни до нього

після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Що ж стосується звітування про виконання договору про закупівлю, то таких обов’язок замовник має виключно у разі укладання договору про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі.#nbsp;

Запитання: чи потрібно замовнику публікувати додаткові угоди до укладених договорів#nbsp;за Постановою № 169 (укладеними за#nbsp;результатами спрощеної закупівлі та прямі договори)?

Відповідь Мінекономіки

За результатами спрощених і прямих на суми до 50 тис. грн не потрібно публікувати додаткові угоди. А якщо ж мова йде про прямий договір за виключенням з-під Постанови № 169, то такий договір разом з додатками і змінами до нього (тобто додатковими угодами) треба буде оприлюднити не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення / скасування воєнного стану.

Коментар

Як ми вже проаналізували у статті «За результатами спрощеної закупівлі за Постановою № 169 укладається договір чи договір про закупівлю?» за результатами спрощеної закупівлі за Постановою № 169 укладає договір про закупівлю, тож замовник має оприлюднювати відповідно до статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю протягом 3 робочих днів.

Також замовник має оприлюднювати зміни до договору, укладеного на підставі виключень передбачених Постановою № 169.

Запитання: чи потрібно замовнику враховувати при укладанні договору за результатами оголошення про проведення спрощеної закупівлі#nbsp;вимоги статті 41 Закону?

Відповідь Мінекономіки

Якщо договір укладається за Постановою № 169, то ні, не потрібно. Вимоги Закону розповсюджуються лише на ті договори, які укладені за результатом його застосування.

Коментар

Зі свого боку рекомендую враховувати вимоги статті 41 Закону, адже за результатами спрощеної\ закупівлі за Постановою № 169 укладається договір про закупівлю. Детальніше у статті «За результатами спрощеної закупівлі за Постановою № 169 укладається договір чи договір про закупівлю?».

Запитання: якщо замовнику необхідно укласти договір#nbsp;з постачальником на підставі переговорної процедури закупівлі (за відсутністю конкуренції з технічних причин), чи можливо провести переговорну процедуру зараз та вказати термін надання послуг і термін дії#nbsp;договору до кінця року? Чи необхідно все ж таки укладати прямий договір за Постановою 169 на період воєнного стану (закупівля послуг з централізованого водопостачання / водовідведення)?

Відповідь Мінекономіки

Так, у цьому випадку можна провести переговорну за Законом.

Коментар

Заборони застосування Закону немає, тому замовнику, у разі необхідності задоволення потреби до кінця року, варто застосовувати норми Закону.

Запитання: чи не є дискримінаційною вимогою для учасників закупівлі у період воєнного стану вимагання сертифікатів якості / відповідності на товар, висновків санітарно-епідеміологічних експертиз, сертифікатів ІSO? (якщо учасник зазначає у вимогах / запитаннях до закупівлі, що він внутрішньо переміщена особа / підприємець і до більшості документів на даний момент не має доступу).

Відповідь Мінекономіки

Вимоги завжди у будь-який час замовник встановлює самостійно з огляду на конкретні обставини та специфіку предмета закупівлі. Якщо, наприклад, говорити про закупівлі, для яких вимоги встановлені законодавством (продукти харчування, медикаменти тощо), то такі вимоги замовника є обґрунтованими і необхідними. Якщо ж ці вимоги не є обов'язковими, то замовнику не слід встановлювати обтяжливі умови, бо це до звуження потенційного кола постачальників.

Коментар

Поняття дискримінації доволі суб’єктивне, так як, наприклад, вимога щодо надання сертифікату ISO може одного учасника дискримінувати (бо у нього його немає), а іншого – ні (бо у нього є такий сертифікат). Більше того, якщо предмет закупівлі відповідно до чинного законодавства передбачає наявність висновків#nbsp;санітарно-епідеміологічних експертиз або інших документів, то замовник має їх вимагати.

Запитання: наразі не працює реєстр об’єктів критичної інфраструктури, як здійснювати закупівлі цим замовникам?

Відповідь Мінекономіки

Користуватись іншими наявними виключеннями за потреби.

Коментар

Відповідь доволі логічна) Якщо замовник не має документального підтвердження включення його об’єкта до реєстру об’єктів критичної інфраструктури (якого ще не існує) замовнику не варто застосовувати таку підставу для укладання прямого договору за Постановою № 169.

Запитання: як визначити і обґрунтувати, що інформація, яка має бути оприлюднена, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці України та / або громадській безпеці і порядку? Наприклад, чи є такою інформацією ремонт укриття, закупівля ліків і перев’язувальних матеріалів, товарів і послуг для потреб військових частин?

Відповідь Мінекономіки

Внутрішніми документами замовника на підставі звернень таких військових частин.

Коментар

Законодавчі визначення понять «громадська безпека і порядок» і «загрози національній безпеці України» є неоднозначними та можуть трактуватись по-різному. Тому ми вже готуємо для вас відповідний матеріал, який допоможе розібратися в яких випадках замовнику варто застосовувати таке виключення для укладання прямого договору за Постановою № 169.

Запитання: чи має обмежуватися термін дії договору до закінчення воєнного стану, якщо наприклад, закуплені роботи, які об’єктивно не можуть бути виконані за цей час?

Відповідь Мінекономіки

Так, оскільки Постанова № 169 регулює закупівлі в умовах воєнного стану. При цьому сторони договору можуть передбачити можливість продовження строку дії договору у разі продовження періоду воєнного стану.

Коментар

Цілком погоджуюсь. Термін дії договору, укладеному відповідно до Постанови № 169 та виконання зобов’язань за нам має бути в межах дії воєнного стану, в іншому випадку замовникам варто застосовувати Закон.

Запитання: процедура закупівлі електроенергії та газопостачання. Договори, які більше 50 000, як правильно провести закупівлю по Постанові 169 або по законодавству?

Відповідь Мінекономіки

Правильність застосування того чи іншого акту залежить від конкретних обставин замовника.

Коментар

Звичайно варто застосовувати норми Закону. Це пояснюється тим, що такі закупівлі є щорічною потребою замовника та ринки електричної енергії та природного газу є конкурентними. Що ж стосується застосування Постанови № 169, то це можливо, але рекомендую це робити у виключних випадках, наприклад, якщо замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення.

Запитання: укладено договір відповідно до Постанови №169. Чи потрібно зараз оприлюднювати договори в е-даті, чи через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні?

Відповідь Мінекономіки

Відповідь надавалась Мінфіном

Коментар

На сьогоднішній день відсутні нормативні документи, які б містили положення, що обмежують оприлюднення інформації про використання публічних коштів. Це означає, що замовники повинні дотримуватись норм Закону № 183 та оприлюднювати відповідну інформацію. Детальніше у статті «Чи потрібно в період дії воєнного стану публічно висвітлювати інформацію про використання коштів на веб-порталі e-data?»

Запитання: як у 2023 році буде проводитись закупівля за ДК 09120000-6 - Газове паливо (відкриті торги)?

Відповідь Мінекономіки

Це залежить від розвитку подій в країні та можливих змін до закупівельного законодавства.

Коментар

Ми вже готуємо для вас відповідні матеріали щодо закупівлі природного газу на 2023 рік, тому слідкуйте за нашими оновленнями.

Запитання: на даний час усі навчальні заклади до початку навчального періоду (1 вересня) за вимогою Міносвіти планують виконувати послуги з поточного та / або капітального ремонту протирадіаційних укриттів, укриттів, найпростіших укриттів, на що ми як бачимо не вистачає катастрофічно часу на проведення закупівель та своєчасного виконання даних послуг / робіт.

До прикладу: сесія ради з виділенням коштів на дані потреби проведена 05.07.2022 з врахуванням набрання рішення законної сили (5 робочих днів), тобто, розпочати спрощені закупівлі з даного предмету (вартість 200 тис. грн) можливо 12 липня. Вимогами статті 10 Закону визначено, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проєкт договору про закупівлю опубліковується - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій, з даного випливає, що при ідеальному проведенні даної закупівлі з врахування розгляду пропозиції учасників (без надання питань та на них відповідей) можливість укладання договору про закупівлю настане не раніше 25.07.2022.

Наслідково, строк виконання робіт та \ або надання послуг з відповідних ремонтів становить не більше 20 робочих днів, що підводить під ризик несвоєчасного виконання даних ремонтів або взагалі їх невиконання за відсутності учасників (які відмовлятимуться у зв’язку з коротким строком виконання послуг \ робіт).

Чи вбачає Мінекономіки та ДП «Прозорро» дану ситуацію, яка підпадає під визначену обставину абзацом 7 частини 1 Постанови № 169 та укладання договору без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі та \ або електронного каталогу, а саме: «існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу»?

Відповідь Мінекономіки

Для нагальних потреб, які унеможливлені дотриманням строків для проведення спрощеної закупівлі за Постановою № 169 є відповідне виключення для укладення прямих контрактів. Інформацією про потребу та обставини закупівлі володіє безпосередньо замовник. Тому рішення про здійснення закупівлі слід приймати, керуючись наявними обставинами.

Коментар

Якщо замовник може обґрунтувати, а ще бажано документально підтвердити, нагальність потреби та неможливість дотримання строків для проведення спрощеної закупівлі, то він має право скористатися такою підставою.

Запитання: виходячи із абзацу 3 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 169, замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. грн, із використанням порядку проведення спрощених закупівель. Питання. Враховуючи наведені рамки («становить чи перевищує 50 тис. грн»), чи означає це, що можна абсолютно всі закупівлі проводити через спрощену процедуру (навіть по тих, що більше 200 тис. грн), тобто – НЕ застосовувати «повноцінні» торги?

Відповідь Мінекономіки

Постанова № 169 використовується без граничної межі по вартості закупівель.

Коментар

Погоджуюсь

Запитання: у п.п 4.1 Постанови № 169 вказано, що: «відповідальною за організацію та проведення закупівель МОЖЕ бути уповноважена особа або інша особа, визначена замовником». Питання. Що значить «може бути» і яка це «інша особа»? Відповідно до Закону (в т.ч. у статті 11 Закону) визначено цілий спектр вимог до такої особи та її відповідальність.

Відповідь Мінекономіки

Змінами до Постанови № 169 уточнено, що відповідати за закупівлі, які здійснюються за цим актом може будь-який працівник замовника. Це може бути як уповноважена особа, яка вже є в організації, так і будь-який інший працівник (наприклад, юрист, бухгалтер, економіст) на якого буде покладено такі обов'язки за потреби.

Коментар

Усі закупівлі за Постановою № 169, окрім спрощених закупівель може проводити як уповноважена особа, так і відповідальні (будь-який працівник підприємства / організації / установи на якого покладено відповідні обов’язки).

Що ж стосується спрощених закупівель, то Законом передбачено, що уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Крім цього, пунктом 3 частини 10 статті 11 Закону визначено, що уповноважена особа проводить процедури закупівель / спрощені закупівлі.

Тож рекомендую замовникам призначати відповідальними за організацію та проведення спрощених закупівель за Постановою № 169 саме уповноважених осіб.

Запитання: більш того, саме до повноважень уповноваженої особи належить планування закупівель, а всі її рішення оформлюються протоколом. Але у Постанові № 169 (підпункт 2) визначено, що переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників (!), що здійснюють такі закупівлі. Замовником у місцевих радах є або сама рада, або певний її структурний підрозділ (наприклад, відділ освіти). Питання. Так хто і яким документом визначає план закупівель: «якась» особа протоколом чи рада – своїм рішенням? А якщо це – відділ?

Відповідь Мінекономіки

Для здійснення закупівель за Постановою № 169 не треба складати річний план. Треба скласти перелік предметів закупівлі, вказати необхідні обсяги і затвердити їх наказом організації.

Коментар

Перелік та обсяги закупівель затверджується рішенням керівника. А річний план або змін до нього та особа на яку покладено відповідний обов’язок.

Запитання: чи можна і наскільки це доцільно частково працювати і по Закону і по Постанові № 169 при закупівлі до 50 тис. грн? Наприклад: звичайні закупівлі по Закону всі інші, які виникли у зв’язку з ВС- по Постанові № 169?

Відповідь Мінекономіки

Так, можна. Свої потреби визначає саме конкретний замовник, і саме такий замовник вирішує, чи керуватись Законом (якщо це НЕ нагальні закупівлі і вони з війною не пов'язані) чи Постановою № 169 (якщо це потреби, що виникають в умовах воєнного стану і потребують швидкого придбання).

Коментар

І Закон і Постанова № 169 є чинними, тому замовник має право здійснювати закупівлі товарів, робіт та послуг керуючись двома нормативно-правовими актами.

Запитання: чи потрібно сумувати коди ДК закупівлі по Постанові і по Закону?

Відповідь Мінекономіки

Ні, не потрібно. Закупівлі, що здійснюються по Постанові № 169 мають бути відображені у затвердженому рішенням замовника Переліку, оскільки такі закупівлі об'єктивно неможливо було передбачити завчасно, вони виступають новим предметом окремого договору. При цьому закупівлі, які здійснюються замовником планово за Законом та не пов'язані з війною, мають вноситись у річний план.

Коментар

Враховуючи, що більшість замовник керуючись Постановою № 169 задовольняють свою щорічну та заплановану потребу рекомендую додавати їх між собою. Більше читайте у статті «Чи додавати воєнні закупівлі із закупівлями за Законом».

Запитання: чи можна зараз опублікувати договори більше 200 тис. грн, які були укладенні по Постанові № 169 чи чекати закінчення ВС (наприклад предмет договору продовольчий резерв? Бензин?)

Відповідь Мінекономіки

Можна оприлюднити і зараз, за умови, що до таких договорів вже не вноситимуться зміни, оскільки наразі згідно Постанови № 169 треба оприлюднити звіт, договір, додатки до нього та зміни, якщо такі вносились додатковими угодами.

Коментар

Замовник має право оприлюднювати договори, укладені за Постановою № 169 до 29.06.2022 з дня укладання такого договору, але не пізніше 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Оприлюднення договорів, укладених без використання електронної системи закупівель за Постановою № 169 з 29.06.2022 має відбутися після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Отже замовник самостійно приймає рішення щодо їх оприлюднення.

Окремо звертаю увагу, що у разі оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель та подальшої необхідності внесення змін до нього, замовник може оприлюднити відповідні зміни в електронній системі закупівель.