Практика контролюючих органів щодо закупівлі твердого палива
0
214
Закуповуючи тверде паливо замовники стикаються із рядом типових або ж навпаки незвичних нюансів. І в кожному випадку правомірність дій замовника напряму залежатиме від чинного законодавства, вміння його правильно трактувати та можливості прийняти рішення у вірні строки. Тож у даній статті пропонуємо ознайомитись з потенційними ускладненнями, на які варто звернути увагу закупівельникам на етапі підготовки та проведення закупівлі твердого палива, базуючись на витягах із висновків Органу Оскарження, а також на витягах із висновків моніторингу Державної аудиторської служби України.
Практика АМКУ щодо закупівель твердого палива
1) Витяг з рішення Органу Оскарження № 15417-р/пк-пз від 17.09.2024 по закупівлі UA-2024-09-04-007183-a:
Позиція Колегії: Відповідно до пункту 4 розділу VI Документації передбачено істотні умови, що обов’язково включаються до договору про закупівлю.
Зазначені вище основні вимоги до договору та вимоги, не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Враховуючи наведене, умови Документації в цій частині не узгоджуються з вимогами Закону та Особливостей.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2) Витяг з рішення Органу Оскарження № 14602-р/пк-пз від 30.08.2024 по закупівлі UA-2024-08-13-007629-a:
Позиція Скаржника: Скаржник зазначає, що в пункті 4 розділу 6 Документації Замовник зазначає:
«Зазначені вище основні вимоги до договору та вимоги, не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору».
Скаржник повідомляє, що приймаючи участь у закупівлі, він попередньо не знає, на що він погоджується, оскільки Замовник на власний розсуд зможе редагувати умови договору, які в кінцевому результаті будуть неприйнятними для учасника переможця.
Позиція Замовника: Замовник зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 41 Закону до розділу 6. «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» пункту 4 «Умови договору про закупівлю» Документації внесені зміни шляхом коригування умов договору.
Позиція Колегії: Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 21.08.2024 було внесено зміни до Документації шляхом виключення оскаржуваної вимоги.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Аналізуючи вищезазначені рішення підкреслюємо важливість того факту, що умови проєкту договору про закупівлю є базою для майбутньої угоди між замовником та переможцем. У той же час умови підписаного договору про закупівлю не повинні відрізнятися від тендерної пропозиції переможця, окрім випадків, передбачених законодавством. А тому встановлення в тендерній документації вимоги щодо «можливості корегування чи доповнення умов договору на етапі його підписання» не узгоджується з нормами законодавства у сфері публічних закупівель.
У той же час, якщо дана помилка виявлена замовником під час оскарження закупівлі, то замовник у певних випадках має можливість скористатись вимогами абзацу другого пункту 67 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості): замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Проте виправити таке порушення замовник має змогу виключно до моменту завершення строку подання тендерних пропозицій. Також замовнику доцільно звернути увагу на внесені зміни, формуючи відповідь на запит Органу Оскарження.
Витяг з рішення Органу Оскарження №14534-р/пк-пз від 29.08.2024 по закупівлі UA-2024-08-15-002783-a:
Позиція Колегії по першому питанні – щодо встановлення вимог в проєкті договору, що суперечать іншим його умовам:
Додаток 4 Документації містить проект договору та передбачає, зокрема:
5.2.1. Покупець має право в односторонньому порядку достроково відмовитися від цього Договору у разі порушення Постачальником своїх зобов’язань, повідомивши про це Постачальника письмово (рекомендованим листом на адресу, яка зазначена Постачальником у розділі 12 цього договору) у строк не пізніше ніж за 5 днів до бажаної дати припинення дії Договору. У такому випадку Договір вважається таким, що припинив дію, з моменту настання дати, вказаної у повідомленні, без складання додаткової угоди про розірвання.
Слід зазначити, що наведена вище вимога проекту договору в частині «без складання додаткової угоди про розірвання» не узгоджується, зокрема, з вимогою проекту договору в частині «Внесення змін чи доповнень до даного Договору здійснюється за взаємною згодою Сторін і оформляється додатками, що підписуються Сторонами і є невід’ємними частинами даного Договору», що не дає можливості учасникам належним чином оформити свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Позиція Колегії по другому питанні – щодо встановлення неправомірних вимог в проєкті договору:
Додаток Документації містить проект договору та передбачає, зокрема:
2.1.1. Заявки здійснюються Покупцем в один з таких способів: у телефонному режимі (в усній формі), факсимільним відправленням, за допомогою електронної пошти шляхом направлення сканованої копії заявки, на електронну пошту Постачальника Заявка, що передана за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку, електронної пошти вважається отриманою в день її відправлення.
Слід зазначити, що вимога Документації в частині того, що заявка, яка передана за допомогою, факсимільного зв’язку, електронної пошти, вважається отриманою саме у день відправлення є дискримінаційною по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника, адже строк прийняття заявки вважається з моменту саме відправлення, що не враховує час отримання такої заявки суб’єктом господарювання.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Виходячи з вищезазначеного, встановлення суперечливих вимог як і встановлення неправомірних вимог в тендерній документації, в тому числі проєкті договору про закупівлю, слід розглядати як дискримінацію учасників.
У першому питанні варто відмітити, що вимоги, зазначені в проєкті договору повинні не лише узгоджуватись між собою, але й відповідати вимогам, відображеним у самій тендерній документації чи інших додатках до неї. Неузгодженість відображення назви предмета закупівлі, строків поставки товару/надання послуг/виконання робіт, вимог щодо супровідних документів та інших умов може призвести не лише до порушення законодавчих норм, але в певних випадках навіть до визнання укладеного договору про закупівлю нікчемним.
У той же час варто подбати, щоб кожна вимога, відображена у тендерній документації та додатках до неї не суперечила законодавчим нормам та ні в якому разі не призводила до порушень прав потенційних учасників. Як зазначено у другому питанні, з одного боку немає жодної законодавчої норми, якому б суперечила вимога щодо «заявка вважається отриманою в день її відправлення». У той же час замовнику доцільно розмежувати вищезазначені аспекти. Адже якщо замовник залишає заявку у телефонному режимі, відповідно час її подання та отримання співпадатимуть. Проте коли мова йде про подання заявки через електронну пошту, варто врахувати можливі часові затрати на отримання переможцем такої заявки – день отримання переможцем такої заявки не завжди співпадатиме із днем її подання.
Витяг з рішення Органу Оскарження №14317-р/пк-пз від 26.08.2024 по закупівлі UA-2024-05-08-007226-a:
Позиція Колегії: Через електронну систему закупівель була подана скарга від 16 серпня 2024 № UA-2024-05-08-007226-a.b8 щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та за результатами розгляду якої Комісією було прийняте відповідне рішення від 26.08.2024 №14294-р/пк-пз.
Таким чином, зазначене питання стосується того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли суб’єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тих самих відкритих торгах та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення.
Вищезазначена ситуація може трапитись як і з Органом Оскарження, так і під час моніторингу Державної аудиторської служби України. Замовникам варто пам’ятати: якщо під час оскарження закупівлі, Антимонопольний комітет розглядав конкретне питання, то ні Орган Оскарження, ні Державна аудиторська служба України не має можливості розглянути це ж питання повторно, так як такого роду дії напряму суперечитимуть законодавчим нормам.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
Практика АМКУ в частині порушення пункту 29 Особливостей під час здійснення закупівель твердого палива
Витяг з рішення Органу Оскарження №7876-р/пк-пз від 02.05.2024 по закупівлі UA-2024-04-19-001549-a, в якому відображено відразу декілька аспектів щодо порушення вимог пункту 29 Особливостей:
1) Позиція Колегії по першому питанні: Додаток 2 Документації містить технічну специфікацію:
Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції:
сертифікат на систему екологічного управління стосовно оптової торгівлі брикетів та гранул паливних з деревинної сировини (коди ДКПП 46.49 та 46.71), який підтверджує відповідність вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 «Система екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування»;
сертифікат на систему управління якістю стосовно виробництва та оптової торгівлі брикетів та гранул паливних з деревинної сировини (коди ДКПП 16.29, 46.49 та 46.71), який підтверджує відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 «Системи управління якістю. Вимоги» виданий на адресу безпосереднього виробника;
скановану копію протоколу випробувань на паливні брикети дубові «Піні кей», виданого незалежною лабораторією на ім’я учасника або виробника, який включає наступні показники: волога, зольність, нижча теплота згорання, щільність, сірка, хлор, азот, середній діаметр та середня довжина брикету. Показники діаметру (ширини) та довжини мають відповідати ДСТУ 8358:2015 та мають бути відображені у протоколі випробувань. Протокол має бути виданий незалежною акредитованою лабораторією, яка внесена у Реєстр акредитованих органів оцінки відповідності, що розміщений на офіційному сайті «Національного агентства з акредитації України».
На брикети та гранули паливні з деревинної сировини поширюється ДСТУ 8358:2015 БРИКЕТИ ТА ГРАНУЛИ ПАЛИВНІ З ДЕРЕВИННОЇ СИРОВИНИ Технічні умови.
Слід зазначити, що наведений національний стандарт не передбачає наявності в учасника наведених сертифікатів ISO та протоколу випробувань, виданого незалежною акредитованою лабораторією, яка внесена у Реєстр акредитованих органів оцінки відповідності, що розміщений на офіційному сайті «Національного агентства з акредитації України».
За таких умов, вищезазначені умови Документації не узгоджуються з положеннями національних стандартів в цій частині.
Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.
2) Позиція Колегії по другому питанні: Визначений перелік технічних та якісних показників передбачений згідно ДСТУ 8358:2015 «Брикети та гранули паливні з деревинної сировини. Технічні умови».
Технічні характеристики.
Слід зазначити, що наведений національний стандарт не передбачає наявності передбачених Документацією показників «Вища теплота згоряння, на сухий стан палива, МДж/кг, Нижча теплота згоряння, на робочий стан палива, МДж/кг, загальна сірка, %, загальна волога».
За таких умов, вищезазначені умови Документації не узгоджуються з положеннями національних стандартів в цій частині.
Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.
3) Позиція Колегії по третьому питанні: Додаток 2 Документації містить технічну специфікацію:
Технічні вимоги до предмета закупівлі
Паливні брикети мають бути виготовлені з твердих порід дерева, а саме дуб*.
Паливні брикети Pini Kay мають бути упаковані по 10-12 кг. в термоусадочної плівці.
Паливні брикети Pini Kay мають бути всі стандартної довжини і товщини, мати фізичну форму торцованого неправильного багатогранника 6 або 8 граней з поздовжнім радіальним отвором всередині пустоти (канал не менше 20мм) для покращення горіння, сформований з дотриманням відповідної технології виробництва, виготовлені шляхом пресування сухої подрібненої деревини під високим тиском і при високій температурі.
Слід зазначити, що наведений національний стандарт не передбачає окремих вимог до поздовжнього радіального отвору та породи дерев.
За таких умов, вищезазначені умови Документації не узгоджуються з положеннями національних стандартів в цій частині.
Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.
Витяг з рішення Органу Оскарження №7876-р/пк-пз від 02.05.2024 по закупівлі UA-2024-04-19-001549-a:
Позиція Скаржника: Скаржник зазначає, що у Додатку 2 Замовник вказує наступне: «2. Брикети торф’яні повинні відповідати вимогам ДСТУ 2042-92 «Брикети торф’яні для комунально-побутових потреб. Технічні умови». Згідно з пунктом 2.1. Розділу 2 «Правила приймання» ДСТУ 2042-92 «Брикети торф’яні для комунально-побутових потреб. Технічні умови» передбачено, що приймальний контроль брикетів у виробника здійснює Українська інспекція по контролю якості торф’яної продукції і паливних брикетів «Укрінспаливо» партіями згідно ГОСТ 13674. Учасники повинні надати документ про якість (паспорт або сертифікат якості) виданий Укрінспаливо, який підтверджує відповідність запропонованих торфобрикетів технічним та якісним вимогам встановленим Замовником».
Таку вимогу Скаржник вважає дискримінаційною.
Позиція Колегії: На торф’яні брикети для комунально-побутових потреб поширюється стандарт ДСТУ 2042-92 «Брикети торф’яні для комунально-побутових потреб».
Відповідно до ДСТУ 2042-92 «Брикети торф’яні для комунально-побутових потреб» зазначено, зокрема (мовою оригіналу): «2.1. Приемочный контроль брикетов у изготовителя производит инспекция «Укринстоп» партиями по ГОСТ 13674—78. На каждую партию продукции выдается документ о качестве».
Слід зазначити, що ДСТУ 2042-92 «Брикети торф’яні для комунально-побутових потреб» не передбачає надання саме паспорту або сертифікату якості.
Враховуючи викладене, наведені вище положення Документації суперечать вимогам чинного законодавства в цій частині.
Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.
Не зважаючи на те, що у кожній із вищенаведених ситуацій вимагались різні документи, спостерігається порушення однієї і тієї ж норми Особливостей, а саме абзацу другого пункту 29: у разі здійснення закупівель твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Відповідно для кожного виду твердого палива на законодавчому рівні затверджено певний національний стандарт і рекомендуємо замовникам ознайомитись із ним перед тим, як встановлювати ту чи іншу вимогу щодо надання учасником відповідного документального підтвердження.
Практика ДАСУ щодо закупівель твердого палива
Витяг із висновку Держаудитслужби про результати моніторингу UA-M-2024-07-15-000021 по закупівлі UA-2024-05-17-003476-a:
Витяг із висновку моніторингу: Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів Замовник в електронному полі «назва предмета закупівлі» зазначив «Паливні гранули (пелети) з лушпиння соняшника», а в електронному полі «код за Єдиним закупівельним словником» – «ДК 021:2015: 15410000-5: Сирі олії та тваринні і рослинні жири».
Відповідно до вимог Додатку 3 «Технічні та інші вимоги до предмету закупівлі та вимоги до Учасника» до Тендерної документації «якісні характеристики товару повинні відповідати ДСТУ 7124». При цьому, «замовник не приймає товар, якщо при поставці виявлено, що він не належної якості та не відповідає ДСТУ 7124:2009 «Лушпиння соняшникове пресоване гранульоване. Технічні умови».
Згідно з пунктом 1.2 ДСТУ 7124:2009 «Лушпиння соняшникове пресоване гранульоване. Технічні умови» (далі – ДСТУ 7124) цей стандарт застосовують для одержання твердого палива у вигляді гранул, які використовують для опалювальних систем пасажирських вагонів, камінів, ТЕЦ та інших енергоустановок.
Отже, згідно з умовами ДСТУ 7124 та Додатку 3 до Тендерної документації, Замовник здійснює придбання твердого палива.
Таким чином, предмет закупівлі «Паливні гранули (пелети) з лушпиння соняшника», до якого застосовуються вимоги ДСТУ 7124, у відповідності з Національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – ЄЗС) належить до класу товарів «09110000-3 – Тверде паливо».
Враховуючи вищезазначене, Замовник на порушення вимог пункту 3 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2020 р. за № 500/34783 (далі – Порядок № 708), в оголошенні про проведення відкритих торгів та в Тендерній документації визначив код предмету закупівлі, який не відповідає товару, що закуповується.
Відповідно до умов підпункту 5 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі, коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, що фактично закуплені замовником.
Згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону, предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно під час визначення предмета закупівлі, замовнику доцільно керуватись видом конкретного товару, його призначенням та відповідністю тому чи іншому коду за Єдиним закупівельним словником. Додатково звертаємо увагу, що встановлюючи вимогу щодо відповідності якісних характеристик товару конкретному ДСТУ, рекомендуємо ознайомитись із вимогами даного стандарту для уникнення вищезгаданих ситуацій.
Витяг із висновку Держаудитслужби про результати моніторингу UA-M-2024-07-15-000037 по закупівлі UA-2024-04-18-005915-a:
Витяг із висновку моніторингу: Аналізом тендерної документації встановлено, що в порушення вимог пункту 28 Особливостей №1178 Замовником не зазначено для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.
Також виявлено невідповідність вимог, викладених Замовником у пункті 4 «Строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними» розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, де зазначено, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 100 днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій не відповідають вимогам зазначеним у додатку 3 Форма «Цінова пропозиція» до тендерної документації, де у пункті 3 зазначено, що «Ми згодні дотримуватися умов цієї тендерної пропозиції протягом 100 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій».
У вищезазначеному рішенні ключовий аспект відіграло формулювання даних вимог, а саме «з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій» та «з дня розкриття тендерних пропозицій». Згідно норм Закону із врахуванням Особливостей, між цими двома етапами закупівлі наявний ще такий етап, як аукціон.
Частина третя статті 21 повідомляє, що дата і час розкриття тендерних пропозицій, крім випадку, встановленого пунктом 10 частини першої цієї статті, та дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель. Тобто це дати, на які замовник не має впливу. Для прикладу аукціон може бути призначений на наступний день після завершення строку подання тендерних пропозицій. В такому разі дата кінцевого строку подання тендерних пропозицій та дата розкриття тендерних пропозицій припадатимуть на різні дні. Тож цілком логічно, що дані умови суперечать одна одній.
Витяг із висновку Держаудитслужби про результати моніторингу UA-M-2024-07-15-000021 по закупівлі UA-2024-05-17-003476-a:
Витяг із висновку моніторингу: В ході моніторингу установлено, що згідно з протоколом уповноваженої особи від 14.06.2024 № 45, Замовник, керуючись нормами абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей відхилив тендерну пропозицію учасника» та зазначив у вищевказаному протоколі таку причину відхилення: «оскільки тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей, зокрема: в складі тендерної пропозиції відсутній гарантійний лист, вимога до якого встановлена Додатком 2 тендерної документації, що поставка твердого паливаповинна здійснюватись партіями, розмір кожної з яких повинен становити не більше 7 тонн, водночас, в залежності від фактичної потреби замовника та за результатами погодження сторонами, розмір окремої партії може бути учасником збільшено».
Замовник не скористався можливістю надання учаснику вимоги про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель для виправлення виявлених невідповідностей, чимпорушено вимоги пункту 43 Особливостей, натомість відхилив тендерну пропозицію учасника на порушення вимог абзаца 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, яка є економічно вигідною.
Витяг із висновку Держаудитслужби про результати моніторингу UA-M-2024-07-15-000021 по закупівлі UA-2024-06-27-003985-a:
Витяг із висновку моніторингу: Здійснюючи закупівлю, Замовником в порушення вимог підпункту 6 пункту 13 Особливостей укладено Договір, який відрізняється від проєкту договору (Додаток №5 до тендерної документації за процедурою закупівлі) (далі – Проєкт договору), а саме: до Договору включено пункти 2.7, 2.8, 2.9, що не були передбачені проектом договору.
Одночасно, до Договору не включено підпункти розділу 10 Забезпечення виконання договору, які були передбачені проектом договору.
Замовником надано пояснення, яке не спростовує факт порушення вимог підпункту 6 пункту 13 Особливостей, оскільки проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей). Нормами підпункту 6 пункту 13 Особливостей не передбачено винятки та можливості внесення змін до умов договору про закупівлю, що не стосується предмета закупівлі, його технічних, кількісних та якісних характеристик. Крім того, на порушення частини п’ятої статті 8 Закону, пояснення надано Замовником на 7 робочий день.
Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Укладаючи прямий договір про закупівлю із певними відмінностями від проєкту договору відміненої процедури закупівлі, замовник порушив одну із вимог підпункту 6 пункту 13 Особливостей.
Ще один аспект, на який звернули увагу в рішенні моніторингу – порушення строків надання пояснення замовником, а саме вимог частини п’ятої статті 8 Закону: замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
