Чи може замовник делегувати здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси проєктній організації?

Згідно яких законодавчих норм проводиться аналіз цін на матеріальні ресурси?

Коли мова йде про здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси, рекомендуємо як замовникам, так і підрядникам, в першу чергу звернути увагу на Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11. 2021 року № 281 зі змінами (далі – Настанова № 281), Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2026 № 1512 зі змінами (далі – Постанова № 1512), а також Кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591 (далі – Настанова № 591).

Нагадуємо, що норми Постанови № 1512 розповсюджуються на такі види робіт, як:

• нове будівництво будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин,
• реконструкція будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин,
• реставрація будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин
• капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин,
• нове будівництво автомобільних доріг загального користування,
• реконструкція автомобільних доріг загального користування,
• капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування,
• поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування,
• поточний ремонт автомобільних доріг загального користування,
• експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування.

На яких етапах замовник / підрядник здійснює аналіз цін на матеріальні ресурси?

Звертаючись до норм підпункту 1 пункту 1 Порядку № 1512, на період воєнного та / або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:

1) для об’єктів будівництва загальною кошторисною вартістю від 1,5 млн. гривень на період до 1 серпня 2027 р., а після його закінчення – незалежно від загальної кошторисної вартості об’єктів будівництва аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси»:

• замовником — під час складання інвесторської кошторисної документації;
• підрядником — під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;
• виконавцем робіт за договором про закупівлю — у складі документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни (абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1073 від 26.08.2026 - набирає чинності з 01.01.2027);
• учасником процедури закупівлі — на етапі підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни (абзац п'ятий підпункту 1 пункту 1 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1073 від 26.08.2026 - набирає чинності з 01.01.2027).

Крім того, згідно пункту 4.6 кошторисних норм України у будівництві “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” від 20.03.2026 № 591 зі змінами від від 14.09.2026 № 1947 (далі - Настанова 591) суб’єктами аналізу цін є замовник, підрядник, виконавець робіт за договором про закупівлю, учасник процедури закупівлі:

1. замовник здійснює аналіз цін під час складання інвесторської кошторисної документації;
2. підрядник здійснює аналіз цін під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника; підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;
3. виконавець робіт за договором про закупівлю здійснює аналіз цін під час підготовки документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни;
4. учасник процедури закупівлі здійснює аналіз цін під час підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни. підпункти 3 та 4 пункту 4.6. Настанови №591 у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю набирає чинності 01.01.2027)

Вимоги Настанови №591 зі змінами фактично приведено до єдиних умов із змінами до Постанови №1512 та обидва нормативних документи поширюються на виконавця робіт за договором про закупівлю та учасника процедури закупівлі лише з 01.01.2027.

Замовник і далі продовжує здійснювати аналіз цін під час складання інвесторської кошторисної документації, але вже на оновленими правилами.

Окрім цього відповідно до підпункту 2 пункту 1 Постанови № 1512, з дати початку функціонування бази даних цін замовник / підрядник: створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та підписує його шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси для об’єктів, для яких звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси формується в паперовій формі, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту). Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане на договірних засадах іншим особам, які забезпечують відповідність звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси вимогам цієї постанови та кошторисним нормам України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси».

Отже положення Постанови № 1512 допускає можливість делегування здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси іншим особам. При цьому, попередня редакції Постанови № 1512 передбачала можливість делегування цін третім особам, що можна було прочитати як особам крім замовника та підрядника. Наразі ж немає жодних обмежень.

На що звернути увагу при делегуванні здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси іншим особам?

Додаткову ясність в дане питання вносить лист Міністерства розвитку громад та територій України від 11.09.2026 № 15583/28/14-26, відповідно до якого особи, яким на договірних засадах було делеговане проведення аналізу цін на матеріальні ресурси,

• забезпечують дотримання методології проведення аналізу цін, охоплення всього переліку матеріальних ресурсів з урахуванням їх розподілу на ціноутворюючі та неціноутворюючі, використання унормованих Постановою № 1512 в редакції зі змінами, внесеними Постановою № 1073, джерел інформації про ціни для кожної категорії матеріальних ресурсів за відсотком від загальної вартості всіх матеріальних ресурсів (до 01 серпня 2027 р. - 60/30/10 під час складання інвесторської кошторисної документації, 60/40 під час взаєморозрахунків за умови динамічної договірної ціни),
• оформлення звіту з аналізу цін відповідно до вимог Настанови № 591.

При цьому достовірність інформації про ціни та статус виробника, імпортера, офіційного представника чи дистриб’ютора, забезпечується особою, яка надала або розмістила цінову пропозицію, а не особою, яка цю інформацію використала при формуванні звіту з аналізу цін.

Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане замовником / підрядником на договірних засадах іншим особам (як наприклад – проектні організації, інженер-консультант, будь-яка інша організація, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт будівельний тощо). Доречно зазначити, що делегувати здійснення аналізу цін варто особам, що мають право проводити діяльність із збору та аналізу інформації (тобто, мають відповідний КВЕД чи спеціалізовацію тощо).

Джерелами фінансування за проведення аналізу цін можуть бути власні кошти замовника / підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на надання послуг - інженера консультанта тощо.

А отже, можливість делегування здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси іншим особам передбачена в нормах Постанови №1512 та підтверджується вищезгаданим листом Міністерства розвитку громад та територій України. При цьому законодавчо не встановлено чіткого переліку суб’єктів, яким можна делегувати такі обов’язки.

Для прикладу, іншою особою, якій делегують проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, може виступати інженер-консультант. При цьому відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інженер-консультант – фахівець із кваліфікаційним рівнем, підтвердженим органом із сертифікації персоналу, акредитованим у відповідній сфері згідно із законом, та / або суб’єкт господарювання, що має у своєму складі таких фахівців, який здійснює управління проектом, забезпечує організаційне і консультаційне супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, приймає від імені замовника відповідні рішення та виконує інші функції, визначені договором.

Окрім цього серед суб’єктів, які можуть виступати іншою особою для делегування проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, варто також виділити організації, які розробляють проєкту документацію для подальшого проведення робіт чи поточного ремонту. Адже такі організації зазвичай мають юридичну та практичну можливість надавати такого роду послуги замовнику. Делегування здійснення аналізу цін проєктанту для замовника певно є найпростішим варіантом.

Ще один вираз, який відіграє важливу роль в даному випадку є «на договірних засадах». У вищезгаданому листі зазначається формулювання щодо залучення інших осіб для здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси саме «на договірних засадах», що в свою чергу вказує на необхідність укладення договору в розумінні чинного законодавства. В такому договорі слід відобразити умови потенційної співпраці та особливості здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси. Проте чи зможе замовник в наразі наявному ринковому середовищі віднайти організації, які погодяться надати даний перелік послуг на умовах укладеного договору?

Аналізуючи інформацію щодо наразі наявної на ринку конкуренції, вже можна віднайти відповідних суб’єктів господарювання, які пропонують власні послуги щодо даного виду діяльності. Відповідно замовнику варто здійснити закупівлю послуг із здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси із дотриманням норм законодавства сфери публічних закупівель. І звісно ж замовнику слід вірно визначити очікувану вартість потенційної закупівлі, в тому числі шляхом отримання комерційних (цінових) пропозицій.