Замовники, які уклали договори про закупівлю відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) у майбутньому може виникнути необхідність внесення змін до умов такого договору. У даній статті наведено загальні правила встановленні чинним законодавством щодо внесення змін до істотних умов договору про закупівлю та порядок їх зміни.

Що таке договір про закупівлю в розумінні Особливостей?

Положеннями пункту 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі, згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 3-5, 7 та 8 статті 41 Закону, та цих особливостей.

Тож, Особливості чітко вказали на те, що договір укладений за проведеною закупівлею згідно пунктами 10 та 13 Особливостей, а саме: шляхом проведення відкритих торгів у порядку визначеному Особливостями або шляхом застосування електронного каталогу (за умови, що вартість предмета закупівлю дорівнює або перевищує 100 тис. грн) або у випадках наведених, як виключення, у пункті 13 Особливостей є договором про закупівлю.

Господарський договір є основною правовою формою, що опосередковує суспільні відносини щодо організації та здійснення господарської діяльності. Господарський кодекс України (надалі – ГКУ) не містить чіткого визначення господарського договору. Разом з тим, з огляду на зміст глав 19,  20 та 22 ГКУ господарський договір може розглядатися:

  1. як дво- або багатостороння угода (правочин), яка слугує підставою виникнення господарського зобов'язання (частина 1 статті 174 ГК);
  2. як господарське зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.