Розгляд тендерної пропозиції є одним із найскладніших етапів у процесі здійснення закупівель, на якому замовники найчастіше допускають порушення.
Водночас окремі предмети закупівель мають свої специфічні особливості при розгляді тендерних пропозицій, що, зокрема, простежується у практиці Державної аудиторської служби України (далі — ДАСУ), Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія).
У цій статті розглянемо основні помилки замовників, які виникають під час розгляду тендерних пропозицій при закупівлях робіт, та на що замовникам слід звернути особливу увагу, щоб уникнути порушень.
Коментар: згідно пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону (положення частин другої, дванадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей.
У відповідності до наведеної норми замовники повинні розглядати тендерну пропозицію згідно приписів законодавчих норм, а також вимог тендерної документації.
Водночас пункт 43 Особливостей передбачає, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
В свою чергу, варто зазначити, що невідповідність в документах, які повинні підтвердити технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, як мало місце в розглянутому моніторингу – технічне завдання надане учасником не містило всіх матеріальних ресурсів, які вимагалися в тендерній документації, слугує підставою саме для відхилення тендерної пропозиції, про що неодноразово наголошує ДАСУ у своїх висновках.
Адже виправлення невідповідностей протягом 24 год, у даному випадку, змінюватиме предмет закупівлі, що суперечитиме приписам пункту 43 Особливостей.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
Коментар: відсутність погодженого та наданого учасником в складі тендерної пропозиції технічного завдання при закупівлі робіт також є підставою для відхилення тендерної пропозиції, оскільки такий документ вимагається на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його відсутність в складі тендерної пропозиції не можу бути виправлена згідно пункту 43 Особливостей.
Тому замовнику, у разі відсутності в складі тендерної пропозиції підписаного з боку замовника технічного завдання, необхідно відхиляти тендерну пропозицію учасника згідно абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей - тендерна пропозиція:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Коментар: задля придбання певної частини товарів, робіт чи послуг, замовникам необхідно укласти договір про закупівлю з учасниками, які мають право здійснювати діяльність, яка передбачена предметом закупівлі, зокрема володіють ліцензіями на здійснення певної діяльності. Адже відповідно до частини 2 статті 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Тому замовник проводячи закупівлю або ж на етапі укладення договору повинен впевнитись, що учасник/виконавець робіт, з яким він укладатиме договір, має в наявності дозвільний документ - ліцензію, яка дозволить йому належно виконати умови договору.
Відповідно замовники встановлюють певні вимоги в тендерній документації щодо підтвердження учасниками наявності дозвільних документів – ліцензій, декларацій про провадження господарської діяльності тощо.
Водночас при розгляді тендерної пропозиції в частині наявності/відсутності ліцензій замовникам необхідно аналізувати умови тендерної документації та документи, які надає учасник на підтвердження зазначеної інформації.
Зокрема, відсутність в складі тендерної пропозиції ліцензії на провадження певного виду діяльності, зокрема для певного виду робіт, який визначений в технічному завданні - виконання робіт протипожежного призначення, та який вимагався в інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, є підставою для відхилення тендерної пропозиції, про що зазначили аудитори у вище розглянутому висновку.
Однак незважаючи на цю невідповідність, Замовник не відхилив тендерну пропозицію, а визначив учасника переможцем закупівлі та уклав договір.
Відповідно дії замовника порушують вимоги пункту 44 Особливостей, про що зазначили аудитори у висновку, адже відсутність документа, який підтверджує технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Коментар: окрім ліцензій при здійсненні певних видів господарської діяльності законодавство передбачає також інші дозвільні документи, зокрема дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Тому замовникам при формуванні тендерної документації та подальшому розгляді тендерної пропозиції слід уважно аналізувати види робіт, для яких передбачена необхідність наявності в учасників закупівель зазначених дозвільних документів.
Адже відсутність відповідних дозволів на виконання робіт, вказаних в технічному завданні, є не виконанням вимог приписів законодавчих норм, а також вимог тендерної документації, якщо замовники встановлюють відповідні вимоги в тендерній документації, що слугує предметом оскарження до органу оскарження, як було у наведеному рішенні.
Коментар: при виконанні робіт одним із найбільш важливих кваліфікаційних критеріїв, при здійсненні закупівлі шляхом проведення відкритих торгів, є наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Так, вимоги до зазначеного кваліфікаційного критерію замовники можуть формувати у відповідності до затвердженої проектної документації.
При цьому, при закупівлях робіт, як правило, номенклатура матеріально-технічної бази є доволі значною, що зумовлює необхідність вимагати замовнику в складі тендерної пропозиції підтвердження учасниками наявності такої матеріально-технічної бази, що, як бачимо, приводить до помилок при розгляді тендерної пропозиції.
Підсумки
Розгляд тендерної пропозиції під час проведення відкритих торгів є доволі складним етапом закупівельного процесу, який нерідко призводить до численних помилок. Це, своєю чергою, зумовлює подання скарг до органу оскарження та формування негативних для замовників висновків за результатами здійснення моніторингу.
Тому замовникам слід приділяти належну увагу цьому етапу процедури закупівлі та особливо ретельно перевіряти документи, що подаються учасниками для підтвердження технічних і якісних характеристик предмета закупівлі або іншої інформації, наявність якої передбачена законодавством та вимогами замовника відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Йдеться, зокрема, про технічне завдання, дозвільні документи, а також документи на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям — зокрема, наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Особливо часто під час закупівлі робіт замовники припускаються помилок саме при розгляді зазначених документів.