Нещодавно Prozorro проанонсувано можливість використання модулю для аналізу цін на товари. На думку розробників такий функціонал мав би спростити роботу замовника в частині визначення очікуваної вартості закупівлі, зокрема мінімізувати необхідність пошуку потенційних постачальників та направлення запитів цінових пропозицій. Поряд з цим важливо розуміти як це правильно використати при умові пильної уваги контролюючих органів щодо наявності документального обгрунтування очікуваної вартості саме в тому розмірі, як її визначив замовник.
Як працює модуль аналізу цін
На вебпорталі Уповноваженого органу Prozorro у вкладці “Товари” замовник може за пошуком назви конкретного предмета закупівлі чи за кодом ДК або іншими критеріями переглянути так званий діапазон цін.
Що важливо? Ціни за одиницю товару беруться електронною системою виключно із пропозицій постачальників у запитах пропозицій постачальників.
Відповідно не варто шукати в модулі ціни на послуги чи роботи. Більше того замовник може переглянути ціни лише на ті товари, які є в електронному каталозі.
Які мінуси використання виключно модулю цін в Prozorro для визначення очікуваної вартості:
- вибірка цін робиться лише на закупівлю товару;
- вибірка цін робиться виключно із закупівель, що проводяться через електронний каталог;
- вибірка цін не може врахувати умови поставки та інші вимоги до предмета закупівлі.
Замовник визначає очікувану вартість під конкретний предмет закупівлі за своєю потребою. Тобто, якщо замовник купує комп'ютерну техніку, то йому потрібен не якийсь абстрактний товар, а товар із визначеними характеристиками (у певних межах, але у будь-якому разі не гіршими, ніж визначає внутрішній замовника). Також, замовник розуміє кількість товару, умови його поставки тощо. Всі описані моменти є індивідуальними та дуже важливими, адже від них напряму залежить очікувана вартість предмета закупівлі.
Тобто, замовник може по модулю цін зорієнтуватися в діапазоні цін на його товар (якщо такий запропонований) та / або використати модуль цін як додаткове джерело визначення очікуваної вартості, але при умові закупівлі ідентичного товару.
Для чого необхідно визначати очікувану вартість:
- визначення виду закупівлі. Замовник обирає вид закупівлі виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вартісних порогів встановлених пунктами 10, 11, 11-1 та 11-2 Особливостей;
- включення закупівлі до річного плану. Річний план має містити інформацію про очікувану вартість відповідно вимог до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону;
- проведення самої закупівлі. Оголошення про проведення відкритих торгів, ЗПП тощо мають містити інформацію про очікувану вартість;
- забезпечення вимог Постанови Кабміну від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі – Постанова № 710). Пунктом 4-1 Постанови № 710 покладений обов'язок на головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єктів господарювання державного сектору економіки щодо підготовки та оприлюднення (у разі проведення конкурентної процедури закупівель) обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- забезпечення принципів здійснення публічних закупівель. Найкраще реалізацію принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності можемо прослідкувати на етапі визначення очікуваної вартості. Якщо проаналізувати даний принцип ми зрозуміємо, що недостатньо знайти найнижчу ціну, а поряд з економією замовник має задовольнити потребу із урахуванням необхідних вимог до предмета закупівлі.
Чому запит комерційних пропозицій залишається найбільш безпечним методом визначення очікуваної вартості
Дійсно, якщо проаналізувати Закон з урахуванням Особливостей, то законодавство не містить вимог, щодо необхідності документально підтверджувати очікувану вартість закупівлі. А також немає законодавчого обов'язку визначати очікувану вартість конкретним способом.
Але в свою чергу Держаудитслужба при моніторингу будь-якої закупівлі має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) і таким правом користується. Певно що в кожному моніторингу Держаудитслужба надсилає запити замовнику на пояснення, в яких просить надати саме документальне підтвердження визначення очікуваної вартості закупівлі та навіть розрахунки очікуваної вартості.
Правоохоронні органи надають перевагу порівнювати очікувану вартість, визначену замовником із ринковими цінами, про що детального обговорювали у статті. Проте, не враховують реальних умов закупівлі. Певно замовники знайомі із ситуаціями, коли ціни на сайті виробників і ті, з якими учасники заходять на закупівлі, можуть відрізнятися.
За таких умов, замовник повинен себе максимально убезпечити. Тобто, мати змогу документально підтвердити визначення очікуваної вартості для кожної конкретної закупівлі враховуючи її умови. Натомість використовувати виключно модуль цін для визначення очікуваної вартості не рекомендуємо.
Саме в запитах комерційних пропозицій замовники можуть зазначати детальний опис предмета закупівлі, умови закупівлі (оплати, строки поставки, обсяги), а також особливі вимоги (до прикладу, як у закупівлях по Ukraine Facility), обмеження ціна за одиницю / вартісних показників, якщо такі затверджені окремим нормативним актом.
За неможливості замовнику самостійно визначити очікувану вартість доречно залучати експертні організації; використовувати альтернативні методи, до прикладу, комерційні закупівлі. Якщо предмет закупівлі є наскільки специфічним, що замовник не може знайти постачальників для направлення запиту та / або не отримав жодної відповіді на свій запит, тоді варіантом буде звернення до установ та організацій, які мають повноваження визначати середньоринкові ціни (до прикладу, ТПП, Держстат, Товарна біржа).